Ухвала суду № 29088366, 23.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 р.Справа № 2-а-13425/09/1570

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Нафтосервіс" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2008 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Юг Нафтосервіс", звернувся з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось на безпідставність висновків податкового органу про порушення ТОВ «Юг Нафтосервіс» п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: податковим органом не встановлено зв'язку отриманих послуг по перевезенню з господарською діяльністю позивача за 2008 рік у зв'язку з чим завищено загальну суму валових витрат на 165090,00 грн., проте під час проведення перевірки позивачем на підтвердження зв'язку отриманих послуг по перевезенню з господарською діяльністю перевіряючим були надані первинні документи: а саме: договори, акти прийому - передачі послуг, товарне - транспортні накладні, розрахункові (платіжні) документи, тобто документи на підтвердження правомірності віднесення відповідних сум до складу .валових витрат, які не були враховані податковим органом.

Крім цього, в акті перевірки безпідставно зазначено, що в порушення п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем за 2008 рік в тому числі за 4 квартал 2008 року занижено загальну суму валових доходів на 21383,00 грн. за рахунок не включення до складу валових доходів вартості відвантаженого дизельного палива на адресу контрагента ПП «Хлібопродукт», оскільки з акта перевірки не вбачається на підставі яких первинних документів податковий орган дійшов даного висновку ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не зазначено, яким документом підтверджується факт передання контрагенту дизельного палива або факт перерахування на рахунок ТОВ «Юг Нафтосервіс» грошових коштів за даний товар.

Також позивач зазначав, що застосування податковим органом до ТОВ «Юг Нафтосервіс» штрафних санкцій у сумі 4417,00 грн. є протиправним, оскільки рішенням ДПА в Одеській області скасоване податкове повідомлення - рішення в частині донарахування податку на додану вартість у повному обсязі, але незважаючи на це, штрафні санкції частково залишені, що суперечить положенням ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року позовні вимоги ТОВ "Юг Нафтосервіс" були задоволені.

Скасовані податкові повідомлення - рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0001492301/0 від 22.06.2009 року, №0001502301/0 від 22.06.2009 року, №0001502301/1 від 27.08.2009 року, №0001502301/2 від 09.11.2009 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі податкового органу зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.06.2009 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Юг Нафтосервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 07.09.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт № 3415/23-1/35358039.

На підставі акту № 3415/23-1/35358039 від 09.06.2009 року Державною податковою інспекцію у Суворовському районі м. Одеси прийнято наступні повідомлення-рішення:

податкове повідомлення-рішення №0001492301/0 від 22.06.2009 року, яким ТОВ «Юг Нафтосервіс» за порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 58223,00 грн. в тому числі 46623,00 грн. за основним платежем та 11600,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0001502301/0 від 22.06.2009 року, яким ТОВ «Юг Нафтосервіс» за порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 250667,00 грн. в тому числі 167109,00 грн. за основним платежем та 83558,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг Нафтосервіс» оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення №0001492301/0 від 22.06.2009 року та №0001502301/0 від 22.06.2009 року в адміністративному порядку до ДПІ у Суворовському районі. За результатами розгляду скарги ДПІ у Суворовському районі прийнято рішення №23892/10/25-008 від 25.08.2009 року, згідно якого оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

На підставі акту № 3415/23-1/35358039 від 09.06.2009 року та рішення за наслідками про розгляду скарги ТОВ «Юг Нафтосервіс» №23892/10/25-008 від 25.08.2009 року, ДПІ у Суворовському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001502301/0 від 27.08.2009 року, яким ТОВ «Юг Нафтосервіс» за порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 250667,00 грн. в тому числі 167109,00 грн. за основним платежем та 83558,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями ТОВ «Юг Нафтосервіс» звернулось із повторною скаргою до ДПА в Одеській області. За результатами розгляду даної скарги ДПА в Одеській області прийнято рішення №39011/10/25-0007 від 29.10.2009 року, згідно якого податкове повідомлення-рішення №0001502301/0 22.06.2009 року скасоване на загальну суму 246250,00 грн., а в іншій частині залишено без змін та залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0001492301/0 від 22.06.2009 року на загальну суму 58223,00 грн.

Також встановлено, що підставою для прийняття вищезазначених податкових повідомлень - рішень став висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки, про наступні порушення ТОВ «Юг Нафтосервіс» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, , п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: ТОВ «Юг Нафтосервіс» за 2008 рік, в тому числі у 4 кварталі 2008 року занижено загальну суму валових доходів на 21383,00 грн. за рахунок не включення до складу валових доходів вартості відвантаженого дизельного палива на адресу контрагента - покупця: ПП «Хлібопродукт» (код 30397534), згідно видаткової накладної від 24.10.2008 року №РН - 166 на суму 21382,56 грн. внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 5350,00 грн.;

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: ТОВ «Юг Нафтосервіс» 2008 рік завищено загальну суму валових витрат на 165090,00 грн., у тому'ІЛ числі у 3 кварталі у сумі 90998,00 грн. у 4 кварталі у сумі 74092,00 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат актів прийому - передачі послуг по перевезенню, в яких не вказані реквізити, які б підтверджували зв'язок цих послуг з фінансово - господарською діяльністю ТОВ «Юг Нафтосервіс», тому не можливо достовірно визначити, що дані послуги придбані з наміром використання у власній господарській діяльності. Проте, суд не погоджується з даними висновками ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні встановлено, що під час проведення перевірки позивачем податковому органу надано документи, які підтверджують зв'язок отриманих ТОВ «Юг Нафтосервіс» від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 послуг по перевезенню паливно-мастильних матеріалів з фінансово - господарською діяльністю ТОВ «Юг Нафтосервіс», а саме: договори по перевезенню паливно-мастильних матеріалів, акти прийому-передачі послуг по перевезенню, товарно-транспортні накладні, рахунки про сплату ТОВ «Юг Нафтосервіс» транспортних послуг.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України. мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до п. 1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 року за №925/11205 (чинного на час проведення перевірки), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.

Дослідивши акт перевірки № 3415/23-1/35358039 від 09.06.2009 року, колегія суддів зазначає, що в даному акті не зазначено на підставі яких первинних документів зроблений висновок про не включення позивачем до складу валового доходу суми у розмірі 21383,00 грн.

Відповідно до п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Колегія суддів вважає правильним не прийняття судом першої інстанції посилань відповідача про необхідність включення до складу валових доходів вартості відвантаженого дизельного палива, оскільки представник позивача заперечував факт відвантаження дизельного палива саме в спірний період, а також і факт існування видаткової накладної від 24.10.2008 року №РН - 166, а представник відповідача не надав суду копію цієї накладної, а отже і не довів правомірність своїх висновків. Крім того, посилання відповідача на наявність рахунка - фактури від 24.10.2008 року №СФ -159 не свідчить про зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку, а саме таке зарахування відповідно до п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і є підставою для віднесення до валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Юг Нафтосервіс» та фізичними особами - підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 укладено договори перевезення вантажів, згідно яких вищезазначені фізичні особи - підприємці приймали на себе зобов'язання по здійсненню перевезення вантажів (палива), а ТОВ «Юг Нафтосервіс» - оплатити виконану роботу згідно договору. Даними договорами встановлено порядок виконання робіт та обумовлено, що після виконання робіт сторони підписують акти виконаних робіт по перевезенню вантажу. Оплата послуг за договорами здійснюється згідно виставленого рахунку.

Після здійснення перевезення вантажів між ТОВ «Юг Нафтосервіс» та фізичними особами - підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 на виконання умов вищезазначеного договору підписувались акти прийому - передачі послуг.

За результатами виконання вказаних договорів позивачем віднесено до складу валових витрат: у 3 кварталі 2008 року у сумі 90998,00 грн., у 4 кварталі 2008 року у сумі 74092,00 грн.

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично, понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, як передбачено п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» це будь-яка господарська діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.

Колегією суддів встановлено, що позивач є підприємством, яке здійснює продаж паливно-мастильних матеріалів. На підтвердження даного факту позивачем до суду надано копії договорів купівлі - продажу нафтопродуктів згідно яких товариство з обмеженою відповідальністю «Юг Нафтосервіс» у даних правовідносинах виступало продавцем нафтопродуктів.

У зв'язку зі здійсненням позивачем статутної діяльності, для збільшення продажу паливно-мастильних матеріалів та отримання прибутку, ТОВ «Юг Нафтосервіс» замовляло транспортні послуги з доставки паливно-мастильних до покупців.

Таким чином, витрати позивача на оплату транспортних послуг по перевезенню його вантажів автомобільним транспортом безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю.

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції з надання послуг, є зокрема акти прийому-передачі.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка регламентує правила ведення податкового обліку, не встановлює вимог до форми та змісту документів, що використовуються з метою податкового обліку. У п.5.11 ст.5 цього Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат, крім зазначених у цьому законі. Відтак, підставою для включення певних видатків до складу валових витрат є розрахункові, платіжні та інші документи, встановлені законодавством.

Виходячи із вказаних норм Закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, первині документи, а в даному випадку це акти прийому-передачі послуг по перевезенню, повинні містити інформацію про те, за які конкретно товари, послуги, виконані роботи перераховано кошти.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право платника податків віднести до складу валових витрат Законом зумовлене наявністю підтверджуючого первинного документа, який відображає факт здійснення певної господарської операції та чи складений він відповідно вимог законодавства. Акти прийому - передачі послуг по перевезенню, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат ТОВ «Юг Нафтосервіс» у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, повинні містити відомості про дії та події, оформлені цими документами.

Досліджені акти прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) за 2008 рік, якими оформлювалися факти виконання робіт (надання послуг) позивачу від фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: найменування товару, виконаних робіт (наданих послуг), їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених сторін, відомості щодо місцезнаходження продавця та покупця відповідно, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку позивача. Отже первинні документи, надані позивачем податковому органу для перевірки вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідають, а отже є належними і допустимими доказами, що фіксують господарські операції та які є підставою для включення зазначених у них сум до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Крім того, договори, укладені між позивачем та вищезазначеними фізичними особами - підприємцями та акти, що посвідчують факти надання послуг за зазначеними договорами, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що в законодавчих актах України, зокрема, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 та ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат. Цей закон у якості таких підтверджуючих документів вказує як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документі».

Тобто, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-яким документом - ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншим документом.

Відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» для водія, серед документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачено обов'язкову наявність товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Враховуючи вищезазначене, документом який підтверджує факт перевезення та поставки палива є товарно-транспортні накладні.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження здійснення господарських операцій по перевезенню паливно-мастильних матеріалів та віднесення даних витрат підприємства до складу валових витрат позивачем під час проведення перевірки податковому органу надавались належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, які містять опис господарської операції та підтверджують факти її виконання.

Також на підтвердження виконання контрагентами позивача господарських операцій за договорами по перевезенню паливно-мастильних матеріалів та оплату позивачем зазначених перевезень, позивачем надано належним чином оформлені рахунки про сплату ТОВ «Юг Нафтосервіс» транспортних послуг.

Відповідно до п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку результатів робіт (послуг).

Проте податковим органом не взято до уваги той факт, що розрахунки за надані послуги ТОВ «Юг Нафтосервіс» проведені в повному обсязі і підтверджені належними банківськими документами, які вказують на моменти перерахування коштів.

Враховуючи вищезазначене, оскільки в судовому засіданні встановлено, що під час проведення перевірки позивачем податковому органу надано документи, які підтверджують зв'язок отриманих ТОВ «Юг Нафтосервіс» від фізичних осіб -підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 послуг по перевезенню паливно -мастильних матеріалів з фінансово - господарською діяльністю ТОВ «Юг Нафтосервіс», а саме: договори по перевезенню паливно - мастильних матеріалів, акти прийому -передачі послуг по перевезенню, товарно-транспортні накладні, рахунки про сплату ТОВ «Юг Нафтосервіс» транспортних послуг, висновок відповідача про порушення ТОВ «Юг Нафтосервіс» п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з завищенням позивачем за 2008 рік загальної суми валових витрат на 165090,00 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат актів прийому - передачі послуг по перевезенню в яких не вказані реквізити, які б підтверджували зв'язок цих послуг з фінансово - господарською діяльністю ТОВ «Юг Нафтосервіс» колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Стосовно застосування податковим повідомленням-рішенням №0001502301/0 22.06.2009 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Юг Нафтосервіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4417,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено в ході судового розгляду, ДПА в Одеській області прийнято рішення №39011/10/25-0007 від 29.10.2009 року, згідно якого податкове повідомлення-рішення №0001502301/0 22.06.2009 року скасоване в частині донарахування податку на додану вартість на загальну суму 246250,00 грн. проте штрафні санкції у розмірі 4417,00 грн. залишені.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діючого на момент винесення вищезазначеного податкового повідомлення - рішення) сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, оскільки ДПА в Одеській області податкове повідомлення-рішення №0001502301/0 22.06.2009 року в частині донарахування податку на додану вартість на загальну суму 246250,00 грн. скасоване, застосування до позивача штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 4417,00 грн. суперечить вимогам встановленим п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Нафтосервіс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року у справі № 2-а-13425/09/1570 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян