Ухвала суду № 29086752, 30.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2013 р. м. Київ К/9991/19483/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби

та заяву Прокуратури міста Києва про приєднання до касаційної скарги

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року

у справі № 2а-1577/11/2670

за позовом Приватного підприємства «Ельба Інвест»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Ельба Інвест»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000052307/0 від 11 січня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2011 року у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2011 року скасовано та прийнято нову. Позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000052307/0 від 11 січня 2011 року.

В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2011 року.

У заяві про приєднання до касаційної скарги Прокуратури міста Києва підтримала вимоги касаційної скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга та заява про приєднання до касаційної скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку ПП «Ельба Інвест»з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Фокс»за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої був складений акт № 1075/1-23-70-31808088 від 24 грудня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит на суму 2052885,00 грн., у тому числі по періодах: за грудень 2008 року на суму 289905,00 грн., за січень 2009 року на суму 395847,00 грн., за лютий 2009 року на суму 360634,00 грн., за березень 2009 року на суму 291354,00 грн., за квітень 2009 року на суму 250077,00 грн., за травень 2009 року на суму 229905,00 грн., за червень 2009 року на суму 235162,00 грн.

Зокрема, підставою для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість за вказані вище податкові періоди слугував висновок податкового органу про те, що позивачем неправомірно включена сума податку на додану вартість 2052885,00 грн. до податкового кредиту, оскільки правочини, укладені між ПП «Ельба Інвест»та ТОВ «Трейд-Фокс»є нікчемними, з огляду на те, що згідно пояснень директора ТОВ «Трейд-Фокс»- ОСОБА_1, він не має ніякого відношення до діяльності цього товариства, реєстраційних та інших первинних бухгалтерських документів не підписував, з урахуванням того, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2009 року у справі № 2а-13115/09/2670 було скасовано державну реєстрацію ТОВ «Трейд-Фокс», а свідоцтво платника на додану вартість вказаного товариства було анульовано 21 липня 2009 року.

11 січня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000052307/0, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ПП «Ельба Інвест»суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 2566106,25 грн., у тому числі: 2052885,00 грн. -за основним платежем, 513221,25 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що податкові накладні, видані від імені ТОВ «Трейд-Фокс»відповідно до договорів, укладених з позивачем, є недійсними, оскільки видані після анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Трейд-Фокс». При цьому, суд відзначив, що доказів визнання у судовому порядку правочинів, укладених між ПП «Ельба Інвест»та ТОВ «Трейд-Фокс», недійсними та/або нікчемними податковим органом не надано.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту у період з грудня 2008 року по червень 2009 року суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Трейд-Фокс»за вказаний період, оскільки на момент виписування податкових накладних ТОВ «Трейд-Фокс»було належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість, з урахуванням того, що законодавством України на покупця товарів (робіт, послуг) не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджету, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за дії контрагентів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2008 року між ПП «Ельба Інвест»(замовник) та ТОВ «Трейд-Фокс»(виконавець) був укладений договір № 98/А, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати по заявці замовника транспортні послуги, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги виконавця за діючими тарифіми (додаток № 1) в установлені строки.

25 листопада 2008 року між ПП «Ельба Інвест»(замовник) та ТОВ «Трейд-Фокс»(виконавець) був укладений договір на виготовлення та доставку рекламно-інформаційного матеріалу № 106, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу по виготовленню, обробленню та доставці рекламно-інформайного матеріалу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, факт придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та оплата їх вартості (у тому числі і податку на додану вартість) у ТОВ «Трейд-Фокс», підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: прайс-листами на перевезення автотранспортом, актами про надання послуг з автоперевезень, актами про надання послуг з доставки рекламно-інформаційного матеріалу, видатковими накладними, податковими накладними, маршрутними листами та виписками банку (т.1 арк. справи 44-68, 72-122, т.2 арк. справи 5-164).

Вказані факти знайшли своє відображення і в акті перевірки (т.1 арк. справи 33), що, в свою чергу, спростовує посилання податкового органу на безтоварність операцій.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Посилання податкового органу на те, що витрати позивача, пов'язані з оплатою вартості отриманих від ТОВ «Трейд-Фокс»товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), а також суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості таких товарно-матеріальних цінностей у період з грудня 2008 року по червень 2009 року, не підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість зазначеного товариства було анульовано 21 липня 2009 року згідно, правомірно були відхилені судом апеляційної інстанції як безпідставні, з огляду на наступне.

Згідно приписів абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Відповідно до пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру

Згідно абзацу 2 підпункту 25.2.2 підпункту 25.2 пункту 25 вказаного вище Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 2052885,00 грн. були виписані позивачу ТОВ «Трейд-Фоксу період з грудня 2008 року по червень 2009 року, тобто у період, коли вказане товариство було належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість.

За таких обставин, суд та апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на 2566106,25 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

При цьому, колегія суддів відзначає, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, тоді як доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вироків суду у кримінальних справах стосовно сторін спірних правочинів у матеріали справи не містять, не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС та заява Прокуратури міста Києва про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби та заяву Прокуратури міста Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Н.Г. Пилипчук