Ухвала суду № 29086562, 04.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 року м. Київ К-54249/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Вербицької О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2009

у справі № 2а-37437/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрофарм»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю «Мікрофарм»звернулося до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 20.03.2009 № 0000382330/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009, позов задоволено; визнано нечинним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Мікрофарм» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.09.2007, складено акт № 327/23/2125765 від 25.02.2009, в якому зафіксовано порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми податку, яка належала сплаті на загальну суму 436 623 грн., в т.ч.: за І квартал 2006 року -148 091 грн., за ІІІ квартал 2006 року -у сумі 118 473 грн., за ІІІ квартал 2007 року -у сумі 170 059 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 20.03.2009 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382330/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 654 934,50 грн., у т.ч.: 436 623 грн. основного платежу та 218 311,50 штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що позивач в перевіряємий період мав господарські зобов'язання з фірмою Dashwood Astell Inc, London (Великобританія), яка не є суб'єктом господарської діяльності, тому перерахування позивачем грошових коштів у загальній сумі 2 148 076,95 грн. неможливо зарахувати як компенсацію вартості товару.

Також судами обох інстанцій встановлено, що усі операції між ТОВ «Мікрофарм»та фірмою Dashwood Astell Inc, London (Великобританія) були здійснені на підставі відповідних первинних документів, а саме: зовнішньоекономічних контрактів № 804/ДМ, № 208/ДМ та № MEC-UA 0705/2007. Загальна сума імпортних операцій, фактично здійснена на цими контрактами, складає 425 340 доларів США (еквівалент 2 148 364,50 грн.)

Факт отримання товару за вказаними контрактами підтверджується наявними в матеріалах справи митними деклараціями, а перерахування грошових коштів за ними -платіжними дорученнями.

Крім того, факт використання отриманої за зовнішньоекономічними контрактами продукції та її належна якість підтверджені: бухгалтерською довідкою від 30.03.2009, сертифікатом аналізу № 427/48708 від 06.10.2008, висновком Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Харківської служби з експертного забезпечення митних органів № 15-1707 від 08.08.2007 та довідкою експерта Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Харківської служби з експертного забезпечення митних органів № 15-786 від 22.04.2006.

Крім того, судами зазначено, що відповідно до акту перевірки від 25.06.2008 № 1186/23-21257625, посадовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова вже проводилась планова документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2008 (що включає період документальної невиїзної перевірки), однак, порушень вимог податкового законодавства по операціях з Dashwood Astell Inc, London (Великобританія), встановлено не було.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що здійснення господарських операцій та використання товарно-матеріальних цінностей підтверджено належним чином оформленими первинними документами, у зв'язку із чим підстав для виключення зі складу валових витрат спірної суми немає.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у термін звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції, охороною праці з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 5.3 -5.7 Закону.

Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжним та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обігу.

У відповідності із пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податку товарів.

За встановлення в судовому порядку відсутності порушень в діях позивача положень пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на вищезазначене та за відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.В. Вербицька