Ухвала суду № 29086326, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/6114/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2012р. по справі № 2а-1670/6114/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Полтавське обласне управління АТ "Ощадбанк"

до Відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2

про скасування постанови в частині та зняття арешту,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Полтавське обласне управління АТ "Ощадбанк" (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області (далі по тексту відповідач), треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2012 року ВП № 32874731 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області в частині накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна ОСОБА_2, а саме: земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324810100500040521, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, розташований на ній одноповерховий жилий будинок №190А, зазначений на плані під літерою "А-1", та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме: літня кухня-сарай - під літерою "Б", прибудова - під літерою "б", погріб під (Б), сарай - під літерою "Г", сарай - під літерою "Д", сарай - під літерою "Е", сарай - під літерою "Ж", вбиральня - під літерою "З", колодязь №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, вигрібна яма №4, ворота №5, ворота №6; жилий будинок зі всіма невід'ємними його приналежностями має загальну площу 115,5 кв.м., а житлову площу - 68,5 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зняття арешту з вказаного майна з подальшим повідомленням відповідного органу (установи) для зняття арешту.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2012р. зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №32874731 від 05.06.2012 року скасовано в частині накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна ОСОБА_2, а саме, земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324810100500040521, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, розташований на ній одноповерховий жилий будинок №190А, зазначений на плані під літерою "А-1", та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме: літня кухня-сарай - під літерою "Б", прибудова - під літерою "б", погріб під (Б), сарай - під літерою "Г", сарай - під літерою "Д", сарай - під літерою "Е", сарай - під літерою "Ж", вбиральня - під літерою "З", колодязь №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, вигрібна яма №4, ворота №5, ворота №6; жилий будинок зі всіма невід'ємними його приналежностями має загальну площу 115,5 кв.м., а житлову площу - 68,5 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зняти арешт зі вказаного майна.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Полтавське обласне управління АТ "Ощадбанк" (ідентифікаційний код 09331508) витрати зі сплати судового збору в сумі 21 (двадцять одна) гривня 46 (сорок шість) копійок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2012р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції ст.ст. 25, 54, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2011р. між ВАТ "Державний ощадний банк України" (найменування змінено на ПАТ "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №2203/2090, за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 240 000,00 грн. терміном на 5 років під 18,0 % річних зі строком остаточного погашення 05.08.2016 р. (а.с. 8-10).

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 05.08.2011р. між позивачем (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, згідно умов якого іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно, а саме, належну їм земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324810100500040521, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, розташований на ній одноповерховий жилий будинок №190А, зазначений на плані під літерою "А-1", та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме: літня кухня-сарай - під літерою "Б", прибудова - під літерою "б", погріб під (Б), сарай - під літерою "Г", сарай - під літерою "Д", сарай - під літерою "Е", сарай - під літерою "Ж", вбиральня - під літерою "З", колодязь №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, вигрібна яма №4, ворота №5, ворота №6; жилий будинок зі всіма невід'ємними його приналежностями має загальну площу 115,5 кв.м., а житлову площу - 68,5 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-13). Даний договір 05.08.2011р. посвідчено приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №1995.

Згідно підпункту 3.1.3 іпотечного договору від 05.08.2011р. іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за договором про іпотечний кредит та/або за цим договором.

На користь позивача були зареєстровані відповідні обтяження на предмет іпотеки, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №32461284 від 05.08.2011, №32461332 від 05.08.2011 та витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №32461350 від 05.08.2011, №32462059 від 05.08.2011, витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №32462125 від 05.08.2011, №32462184 від 05.08.2011(а.с. 40-45).

Постановою ВДВС Хорольського РУЮ від 05.06.2012 року відкрито виконавче провадження №32874731 з примусового виконання виконавчого листа №2-539, виданого 21.05.2012 року Хорольським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 320000,00 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. та витрат на ІТЗ в сумі 120 грн. (а.с. 17).

Вказаною постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить останній.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №36342571 від 05.06.2012 року вбачається, що 05.06.2012 року на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№32874731 від 05.06.2012 року зареєстровано публічні обтяження всього належного ОСОБА_2 нерухомого майна, в тому числі і спірного майна (а.с. 18).

Позивач, не погоджуючись з накладенням арешту на майно ОСОБА_2, яке перебуває в іпотеці банку, а саме - земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324810100500040521, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, розташований на ній одноповерховий жилий будинок №190А, зазначений на плані під літерою "А-1", та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме: літня кухня-сарай - під літерою "Б", прибудова - під літерою "б", погріб під (Б), сарай - під літерою "Г", сарай - під літерою "Д", сарай - під літерою "Е", сарай - під літерою "Ж", вбиральня - під літерою "З", колодязь №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, вигрібна яма №4, ворота №5, ворота №6; жилий будинок зі всіма невід'ємними його приналежностями має загальну площу 115,5 кв.м., а житлову площу - 68,5 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, звернувся до суду з позовними вимогами про скасування постанови ВДВС Хорольського РУЮ в частині накладення арешту та оголошення заборони на відчуження вказаного майна, зняття з нього арешту з подальшим повідомленням відповідного органу (установи) для зняття арешту.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предмет договору іпотеки не відноситься до складу майна, на яке може бути звернуто стягнення для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№32874731 від 05.06.2012 року в частині накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна - земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324810100500040521, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, розташований на ній одноповерховий жилий будинок №190А, зазначений на плані під літерою "А-1", та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме: літня кухня-сарай - під літерою "Б", прибудова - під літерою "б", погріб під (Б), сарай - під літерою "Г", сарай - під літерою "Д", сарай - під літерою "Е", сарай - під літерою "Ж", вбиральня - під літерою "З", колодязь №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, вигрібна яма №4, ворота №5, ворота №6; жилий будинок зі всіма невід'ємними його приналежностями має загальну площу 115,5 кв.м., а житлову площу - 68,5 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зняття з нього арешту, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції, чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2012) передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно із ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Пунктом 5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно із ч.ч. 1, 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Отже, вказана правова норма передбачає дві обов'язкові умови, за наявності яких на заставне майно можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 №898-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що право іпотеки нерухомого майна, про зняття арешту з якого заявлено вимогу, виникло у позивача 05.08.2011 року, тобто з моменту нотаріального посвідчення приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу ОСОБА_4 іпотечного договору, укладеного 05.08.2011 між позивачем та ОСОБА_2

Згідно із ч.ч. 5 та 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Згідно із ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 №1255-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1 та 2 статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до матеріалів спраи, право іпотеки за вищевказаним іпотечним договором від 05.08.2011р. зареєстроване у Державному реєстрі іпотек 05.08.2011р. та в силу статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є чинним у відносинах з третіми особами (а.с. 43).

Згідно із ч. 3 ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

З витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №32462125 від 05.08.2011 та №32462184 від 05.08.2011 вбачається, що приватне обтяження спірного нерухомого майна на підставі договору іпотеки від 05.08.2011 року зареєстроване 05.08.2011 року, тоді як публічне обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_2 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2012 зареєстроване 05.06.2012, тобто пізніше реєстрації іпотеки.

Враховуючи викладене, зважаючи на черговість реєстрації зазначених вище обтяжень, колегія суддів зазначає, що позивач, як обтяжувач з вищим пріоритетом, володіє переважним правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.

Таким чином, право іпотеки на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324810100500040521, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, розташований на ній одноповерховий жилий будинок №190А, зазначений на плані під літерою "А-1", та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме: літня кухня-сарай - під літерою "Б", прибудова - під літерою "б", погріб під (Б), сарай - під літерою "Г", сарай - під літерою "Д", сарай - під літерою "Е", сарай - під літерою "Ж", вбиральня - під літерою "З", колодязь №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, вигрібна яма №4, ворота №5, ворота №6; жилий будинок зі всіма невід'ємними його приналежностями має загальну площу 115,5 кв.м., а житлову площу - 68,5 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виникло у позивача до винесення 21.05.2012 Хорольським районним судом Полтавської області виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №32874731 та накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Отже, із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що в спірних правовідносинах відсутня одна з необхідних умов, за яких на перебуваючі в іпотеці у позивача земельну ділянку і житловий будинок можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої, що предмет договору іпотеки не відноситься до складу майна, на яке може бути звернуто стягнення для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем, а тому позовні вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№32874731 від 05.06.2012 року в частині накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна - земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324810100500040521, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, розташований на ній одноповерховий жилий будинок №190А, зазначений на плані під літерою "А-1", та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме: літня кухня-сарай - під літерою "Б", прибудова - під літерою "б", погріб під (Б), сарай - під літерою "Г", сарай - під літерою "Д", сарай - під літерою "Е", сарай - під літерою "Ж", вбиральня - під літерою "З", колодязь №1, огорожа №2, вигрібна яма №3, вигрібна яма №4, ворота №5, ворота №6; жилий будинок зі всіма невід'ємними його приналежностями має загальну площу 115,5 кв.м., а житлову площу - 68,5 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зняття з нього арешту, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2012р. по справі № 2а-1670/6114/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.