Постанова № 29082512, 31.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. Справа № 5017/1408/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Заріцької А.О.,розглянувшикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2012 року,та ухвалуГосподарського суду Одеської області від 6 серпня 2012 року,у справі№ 5017/1408/2012,за заявоюПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (м. Київ),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Куліндоровський індустріальний концерн" (с. Олександрівка, Одеська область),провизнання банкрутом, -за участю представників:від ПАТ "Альфа-Банк": Григориця В.О. - представник (довіреність від 12.04.2011 року);від ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит": Налівайко К.А. - представник (довіреність від 23.11.2012 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі за текстом - ПАТ "Альфа-Банк") звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куліндоровський індустріальний концерн" (далі за текстом - ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн"), в порядку ст. ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2012 року порушено провадження у справі № 5017/1408/2012, інше.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 12.06.2012 року у справі № 5017/1408/2012 визнано кредиторські вимоги ПАТ "Альфа-Банк" до ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" у сумі 2 970 135 грн. 93 коп.; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ільєнок Л.С., інше.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2012 року у справі № 5017/1408/2012 (суддя - Лепеха Г.А.) затверджено Реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн", інше.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року у справі № 5017/1408/2012 (головуючий суддя - Жеков В.І., судді - Сидоренко М.В., Аленін О.Ю.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 6 серпня 2012 року - залишено без змін; апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" (далі за текстом - ПАТ "Банк Фінанси та Кредит") - без задоволення. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема тим, що розмір грошових вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" обмежується вартістю заставного майна, визначеною згідно з умовами Договору застави, а у зв'язку з тим, що вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виникли з Договору застави, ці вимоги (у визнаному господарським судом розмірі) мають бути віднесені до першої черги.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції ухвалою та постановою у справі № 5017/1408/2012 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2012 року в частині невизнання вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Одеське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі за текстом - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") на загальну суму 56 509 012 грн. 22 коп. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року; прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на загальну суму 56 509 012 грн. 22 коп. та включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника. При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 42, 43 ГПК України, ст. ст. 572, 574, 584, п. 2 ст. 589 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про заставу", ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2013 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" касаційну скаргу підтримала за наведених у ній підстав, просила її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2012 року в частині невизнання вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на загальну суму 56 509 012 грн. 22 коп. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року, прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на загальну суму 56 509 012 грн. 22 коп. та включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

Представник ПАТ "Альфа-Банк" проти касаційної скарги заперечив, вважає прийняті місцевим та апеляційним господарськими судами у цій справі ухвалу та постанову законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

В силу ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Частинами 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.

11.05.2012 року ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн", в порядку ст. ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2012 року порушено провадження у справі № 5017/1408/2012, інше.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 12.06.2012 року у справі № 5017/1408/2012 визнано кредиторські вимоги ПАТ "Альфа-Банк" до ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" у сумі 2 970 135 грн. 93 коп.; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ільєнок Л.С., зобов'язано ПАТ "Альфа-Банк" подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів (оголошення повинно відповідати вимогам п. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" (в газеті "Урядовий кур'єр" № 114 від 27.06.2012 року), до місцевого господарського суду із заявами про визнання кредиторських вимог до боржника звернулись ФОП Оксюта В.В. (у розмірі 295 163 грн. 03 коп.), Комінтернівський районний центр зайнятості (у розмірі 18 962 грн. 39 коп.); ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області (у розмірі 253 168 грн. 73 коп.); ДП "Юпітер" ТзОВ "Георесурси" (у розмірі 146 434 грн. 29 коп.); Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області (у розмірі 347 626 грн. 66 коп.); ТзОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (у розмірі 277 618 грн. 10 коп.); ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (у розмірі 56 509 012 грн. 22 коп.); ПАТ "Альфа-Банк" (у розмірі 5 161 506 грн. 11 коп.).

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що у поданій касаційній скарзі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ставить питання про перегляд в касаційному порядку постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2012 року, виключно в частині заявлених ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" грошових вимог. Відтак, колегія суддів не вправі надавати юридичну оцінку законності і обґрунтованості прийнятих судових рішень в іншій частині, оскільки касаційна інстанція не вправі виходити за межі дійсних вимог касаційної скарги, на відміну від апеляційної інстанції, яка не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Зокрема, звертаючись до господарського суду першої інстанції, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило визнати заявлені вимоги на загальну суму 56 509 012 грн. 22 коп. та включити ці вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до Реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника. В обґрунтування поданої заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" посилається на укладений 19.07.2006 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та Промислово-будівельною групою "Інтобуд" (далі за текстом - ПБГ "Інтобуд") Договір про відновлювальну кредитну лінію № 11-01-06 (з Додатковими угодами № 1 від 21.08.2006 року, № 2 від 31.08.2007 року, № 3 від 05.05.2008 року та № 4 від 29.06.2011 року), за умов якого ПАТ "Банк "Фінаси та Кредит" надав грошові кошти ПБГ "Інтобуд" в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності та цільового використання. У поданій заяві ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" вказує, що, у якості забезпечення повернення ПБГ "Інтобуд" кредитних коштів, 31.08.2007 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" було укладено Договір застави основних засобів № 1320ОЗ/0807 (з Додатковою угодою № 1 від 29.07.2011 року). У зв'язку з невиконанням умов Договору про відновлювальну кредитну лінію № 11-01-06 (з додатковими угодами №№ 1, 2, 3, 4), та наявністю у ПБГ "Інтобуд" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" простроченої заборгованості у розмірі 56 509 012 грн. 22 коп., ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання грошових вимог у розмірі 56 509 012 грн. 22 коп. у справі про банкрутство ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн".

Ухвалою місцевого господарського суду від 06.08.2012 року у цій справі вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" визнано у розмірі 2 602 736 грн. 87 коп. та віднесено їх до першої черги задоволення.

Апеляційним господарським судом, під час розгляду апеляційної скарги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", встановлено, що заявлена ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" кредиторська заборгованість у розмірі 56 509 012 грн. 22 коп. виникла на підставі укладеного між ПАТ "Банк "Банк "Фінанси та Кредит" та ПБГ "Інтобуд" Договору про відновлювальну кредитну лінію № 11-01-06 (з відповідними Додатковими угодами № 1 від 21.08.2006 року, № 2 від 31.08.2007 року, № 3 від 05.05.2008 року та № 4 від 29.06.2011 року), за умов якого ПАТ "Банк "фінанси та Кредит" надав ПБГ "Інтобуд" грошові кошти в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності та цільового використання.

Згідно наданого ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" розрахунку від 26.07.2011 року, заборгованість ПБГ "Інтобуд" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 11-01-06 складає 56 509 012 грн. 22 коп.

31.08.2007 року, як забезпечення повернення кредиту, виданого за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 11-01-06, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" уклали Договір застави основних засобів № 1320ОЗ/0807, за умов якого ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" є заставодавцем - майновим поручителем за ПБГ "Інтобуд" та передав у заставу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (заставодержателю) основні засоби, визначені у Додатку № 1 до Договору застави. Узгоджена сторонами Договору застави вартість предмету застави (місцезнаходження: Одеська область, м. Одеса, 20-й км. Старокиївського шосе, 1, 3, 5) становить 2 602 736 грн. 87 коп. (п. п. 3, 4 Договору застави).

За умов п. 8 Договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави або провести його відчуження, задовольнити свої вимоги в повному обсязі на момент фактичного задоволення, в тому числі відшкодувати збитки.

Згідно відомостей Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, майно боржника (відповідно до переліку) перебуває у заставі на підставі Договору застави основних засобів № 1320ОЗ/0807 від 31.08.2007 року.

Встановивши наведені обставини, апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду, що ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" за Договором застави виступив майновим поручителем. У Договорі застави сторонами узгоджена вартість предмету застави, а тому і вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" є забезпеченими заставою саме в розмірі, зазначеному в п. 8 Договору застави та у Державному реєстрі застав - 2 602 736 грн. 87 коп.

За таких підстав апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення без змін ухвали Господарського суду Одеської області від 06.08.2012 року від 07.11.2012 року у справі № 5017/1408/2012 (суддя - Лепеха Г.А.), якою затверджено Реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн", зокрема ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та визнано вимоги на суму 2 602 736 грн. 87 коп. (з 56 509 012 грн. 22 коп. заявлених вимог) та віднесено їх до першої черги задоволення.

ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів не погоджується, оскільки вважає, що визнанню з віднесенням до першої черги задоволення підлягають вимоги у розмірі 56 509 012 грн. 22 коп. (а не 2 602 736 грн. 87 коп., як це було визнано господарськими судами попередніх інстанцій), у зв'язку з чим звернувся з касаційною скаргою.

Враховуючи встановлені у справі обставини та зважаючи на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції дійшла наступних висновків.

Частиною 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, згідно зі ст. 14 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків місцевого господарського суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В силу названої норми, під грошовим зобов'язанням слід розуміти - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу", яка кореспондується зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 Закону України "Про заставу").

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч. 1 ст. 583 ЦК України).

При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" не є позичальником за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 11-01-06 (з Додатковими угодами до цього Договору), а виступає майновим поручителем позичальника - ПБГ "Інтобуд".

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п. п. 3, 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.

Однак, договір застави не породжує у заставодавця грошових зобов'язань перед заставодержателем, - останній має право, у разі невиконання боржником забезпеченого заставою (іпотекою) зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави (іпотеки) переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Враховуючи, що відносини застави є способом забезпечення належного виконання зобов'язання, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що спірні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не є грошовими вимогами у розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не може бути визнане кредитором ТзОВ "Куліндоровський індустріальний концерн" саме як кредитор з грошовими вимогами.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав (абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції станом на дату розгляду заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит").

Відтак, з огляду на положення абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", забезпечені заставою майна боржника вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" мають бути внесені до реєстру кредиторів окремо, оскільки (як це було визначено ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, станом на дату звернення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявою та дату розгляду цієї заяви) майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Таким чином, законодавством передбачено механізм задоволення та захисту майнових інтересів заставодержателя, у разі порушення провадження у справі про банкрутство майнового поручителя, а саме - у випадку реалізації ліквідатором майна, що є предметом застави (іпотеки), отримані від реалізації кошти спрямовуються виключно для задоволення вимог заставодержателя.

Водночас, необхідно звернути увагу, що, з метою забезпечення єдиних організаційних підходів при складанні реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство суб'єктів підприємницької діяльності, з метою забезпечення єдиних організаційних підходів при складанні реєстру, внесенні змін до реєстру, веденні реєстру на всіх стадіях провадження справи про банкрутство боржника (банкрута) було розроблено Методичні рекомендації щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, які затверджено Наказом Міністерства економіки України № 788 від 02.07.2010 року.

Наведене не було взято до уваги господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а тому, з урахуванням встановлених ГПК України повноважень суду касаційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про скасування постанови апеляційного господарського суду повністю та скасування ухвали місцевого господарського суду в частині вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з направленням справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2012 року скасувати. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 6 серпня 2012 року у справі № 5017/1408/2012 скасувати в частині вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Одеське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

3. Справу № 5017/1408/2012 в частині вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Одеське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий суддяВ. Ю. Поліщук суддя:О.В. Білошкап А.О. Заріцька