Постанова № 29082495, 05.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5011-76/11687-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.11.2012р.у справі№ 5011-76/11687-2012 господарського суду міста Києваза позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"довідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 42 915,70 грн.за участю представників сторін:

від позивача: Любаренко М.П., дов. від 06.12.2012

від відповідача: Кучма О.Л., дов. від 07.06.2012

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулося до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 42 915, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виплативши страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту страхове відшкодування в розмірі 43 425, 70 грн. він набув згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою є відповідач, як страховик винної у скоєнні ДТП особи. Відтак, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сплатити йому в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням 510, 00 грн. франшизи, передбаченої відповідачем в полісі ОСЦПВ № ВЕ/7008810.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2012р. (суддя Марченко О.В.) позов задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" 42 915, 70 грн. страхового відшкодування та 1 609, 50 грн. судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що по-перше, договір добровільного страхування № 006-0004289/016НТ від 22.04.2011р., на підставі якого позивач виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування, укладено позивачем з ОСОБА_6 правомірно, оскільки останній, який не є власником застрахованого автомобіля, діяв на підставі довіреності, виданої власником застрахованого тз. По-друге, на думку суду, форма зазначеної довіреності відповідає вимогам ст. 245 ЦК України. По-третє, суд прийшов до висновку, що до позивача після виплати своєму страхувальнику страхового відшкодування перейшло відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" право зворотної вимоги до відповідача, який відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/7008810) є відповідальною за завдані винною у вчиненні ДТП особою збитки. Крім того, суд визнав обґрунтованою заявлену до стягнення суму позовних вимог в розмірі 42 915, 70 грн., оскільки сума франшизи - 510, 00 грн. передбачена полісом відповідача, не підлягає відшкодуванню страховиком.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012р. (судді: Скрипка І.М., Остапенко О.М., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задоволено. Рішення господарського суду м. Києва 04.10.2012р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на користь відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 804, 75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що виплативши ОСОБА_6, як страхувальнику по договору № 006-0004289/016НТ від 22.04.2011р., страхове відшкодування, позивач не набув відповідно до ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" права зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки така виплата позивачем коштів ОСОБА_6, який не є власником застрахованого автомобіля, не є відшкодуванням матеріальної шкоди власнику застрахованого транспортного засобу.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 22.04.2011р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" (страховик, позивач) та ОСОБА_6 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-0004289/016НТ (надалі - Договір страхування), за умовами якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - "Mitsubishi Outlander", д.н. НОМЕР_1, на випадок настання подій, перелік яких наведено у підпунктах 10.1.1 -10.1.4 Договору. Строк дії Договору з 23.04.2011р. по 22.04.2012р.

01.07.2011р. о 14 год. 30 хв. у м. Києві на вул. Грінченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Mitsubishi Outlander", д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, та автомобіля "ВАЗ 21063", д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 20.07.2011р. у справі № 3-6367/11 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту ТОВ "ЕАК "Довіра" №4723 від 12.07.2011р. про визначення вартості матеріального збитку, складеного на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mitsubishi Outlander" , д.н. НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП, склала 62 571, 24 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору страхування № 006-0004289/016НТ від 22.04.2011р., на підставі заяви ОСОБА_6, страхового акту №31958/1 від 14.09.2011р. та розрахунку до нього, позивач виплатив страхувальнику - ОСОБА_6 страхове відшкодування в розмірі 43 425, 70 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткового касового ордеру № 246 від 19.09.2011р.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ 21063", д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_7, визнаного винним у порушенні ПДР України, що призвело до ДТП, на момент виникнення 01.07.2011р. ДТП була застрахована відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/7008810 (тип договору - 3-й).

Відповідно до зазначеного полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 50 000, 00 грн., франшиза - 510, 00 грн., строк дії полісу з 14.11.2010р. до 13.11.2011р.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування № 503-01/01 від 19.05.2012, до якої долучив документи, перелік яких визначено ст.35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та просив відшкодувати у порядку регресу шкоду в сумі 43 425,70 грн. Однак, відповідач залишив заяву без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту страхове відшкодування в розмірі 43 425, 70 грн., він набув згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою є відповідач, як страховик винної у скоєнні ДТП особи.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що факт виплати позивачем страхувальнику ОСОБА_6, який не є власником застрахованого по договору № 006-0004289/016НТ автомобіля "Mitsubishi Outlander", д.н. НОМЕР_1, страхового відшкодування не дає позивачу права на звернення з регресним позовом до відповідача згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки суду помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин вчиняється усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про страхування").

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.04.2011р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" (страховик, позивач) та ОСОБА_6 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-0004289/016НТ, за умовами якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - "Mitsubishi Outlander", д.н. НОМЕР_1, на випадок настання подій (страхових випадків), перелік яких наведено у підпунктах 10.1.1 -10.1.4 Договору.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, укладаючи зазначений договір з ПАТ "СК "Брокбізнес", ОСОБА_6 діяв як страхувальник (фізична особа) від свого імені.

При цьому посилання апеляційного господарського суду на те, що на момент укладення договору страхування ОСОБА_6 не мав права на керування застрахованим автомобілем колегія суддів вважає помилковим, оскільки таке право не залежить від права особи на укладення договорів.

Обставин визнання недійсним договору страхування №006-0004289/016НТ судами попередніх інстанцій не встановлено.

Відтак, уклавши зазначений договір страхування, сторони взяли на себе відповідні зобов'язання, передбачені умовами договору.

Перелік основних обов'язків, які покладаються на страховика за договором страхування передбачено частиною 1 статті 988 ЦК України. Майже такий саме перелік міститься у ст. 20 Закону України "Про страхування". Так, одним із основних обов'язків страховика відповідно до наведених норм закону, є обов'язок здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку. Страхові виплати здійснюються страховиком в строки, передбачені договором страхування.

Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до умов договору страхування № 0006-0004289/016НТ (п. 10.2), страховими випадками є пошкодження, повна загибель або втрата застрахованого транспортного засобу в цілому або окремих його деталей та частин внаслідок застрахованих ризиків, зокрема - дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2011р. у м. Києві на вул. Грінченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Mitsubishi Outlander", д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, та автомобіля "ВАЗ 21063", д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, тобто згідно умов договору страхування, чинного на момент виникнення ДТП, мав місце страховий випадок. При цьому, обставин незаконного керування ОСОБА_6 застрахованим автомобілем під час ДТП судами попередніх інстанцій не встановлено. Натомість, наявна в матеріалах справи довіреність ВРІ № 169008 від 17.05.2011р. свідчить про керування ОСОБА_6 автомобілем "Mitsubishi Outlander", д.н. НОМЕР_1, на законних підставах.

Відповідно до ст. 985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

В розділі 3 договору сторони погодили, що вигодонабувачем за вказаним договором є ЗАТ "Альфабанк".

Згідно з ч.1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.07.2011р. ОСОБА_6 звернувся до страховика із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку за договором страхування № 0006-0004289/016НТ, в якій повідомив про ДТП, яка мала місце 01.07.2011р.

З огляду на те, що вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ "Альфа-Банк", позивач 20.07.2011р. звернувся до нього з листом № ЦВ 6067/11, в якому повідомив про страхову подію із застрахованим автомобілем "Mitsubishi Outlander", д.н. НОМЕР_1, та просив надати банківські реквізити для перерахування страхового відшкодування або проінформувати про своє рішення щодо сплати коштів страхувальнику за договором страхування № 0006-0004289/016НТ.

В листі № 54480-23-б/б від 29.07.2011р., надісланому позивачу у відповідь на лист № ЦВ 6067/11 від 20.07.2011р., відповідач просив сплатити страхове відшкодування страхувальнику за договором № 0006-0004289/016НТ.

02.09.2011р. ОСОБА_6 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування готівкою через касу ПАТ "СК "Брокбізнес".

Таким чином, враховуючи наведені норми закону та встановлені судами обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що позивач обґрунтовано здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику - ОСОБА_6, оскільки по-перше, на момент виникнення 01.07.2011р. ДТП існував та зберігав свою чинність укладений між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_6, як страхувальником, договір страхування, за яким було застраховано пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль; по-друге, ДТП, що мала місце 01.07.2011р., відповідно до умов договору є страховим випадком, по-третє, вигодонабувач за вказаним договором не заявляв вимогу про виплату страхового відшкодування на свою користь та не заперечував проти виплати грошових коштів страхувальнику за договором № 0006-0004289/016НТ. Крім того, жодних заяв власника застрахованого автомобіля - ОСОБА_8 про порушення його інтересів у зв'язку з виплатою страхового відшкодування ОСОБА_6 матеріали справи не містять.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку, що здійснивши виплату страхового відшкодування за договором страхування № 0006-0004289/016НТ, позивач не набув відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" права на звернення з регресним позовом до відповідача.

Натомість, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що після виплати страхового відшкодування до ПАТ "СК "Брокбізнесбанк" в межах фактичних затрат перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний внаслідок ДТП автомобілю "Mitsubishi Outlander", збиток, якою є відповідач, як страховик винної у скоєнні ДТП особи.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу № ВЕ/7008810 відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника - ОСОБА_7, тобто здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Як встановлено судом першої інстанції, ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну потерпілого згідно з умовами полісу ВЕ/7008810 становить 50 000,00 грн., франшиза - 510, 00 грн., у зв'язку з чим місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок позовних вимог, прийшов до правильного висновку, що позивач обґрунтовано вирахував із суми виплаченого страхового відшкодування (43425,70 грн.) 510, 00 грн. франшизи, передбаченої відповідачем в полісі ОСЦПВ № ВЕ/7008810) та задовольнив позовні вимоги, стягнувши відповідача 42 915, 70 грн. страхового відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню без змін

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012р. скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2012р. у справі № 5011-76/11687-2012 залишити без змін.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м.Київ, вул.Білоруська, 3, ідентифікаційний код 20344871) 804, 75 грн. (вісімсот чотири гривні сімдесят п'ять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко