Постанова № 29082488, 31.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. Справа № 5021/2299/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Заріцької А.О.,розглянувшикасаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Сумах, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, Сумського міського центру зайнятості,на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2012 року,та ухвалуГосподарського суду Сумської області від 26 квітня 2012 року,у справі№ 5021/2299/2011за заявоюУправління Пенсійного фонду України в м. Сумах (м. Суми),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сант-Інформ" (м. Суми),про визнання банкрутом,представники учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

У вересні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми звернулось до Господарського суду Сумської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сант-Інформ" (далі за текстом - ТзОВ "Сант-Інформ"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Сумської області від 22.11.2011 року у справі № 2051/2299/2011 замінено кредитора у справі Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми на його правонаступника - Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі за текстом - УПФ України в м. Сумах); визнано ТзОВ "Сант-Інформ" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Діденка Є.С., інше.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.04.2012 року у справі № 5021/2299/2011 (суддя - Спиридонова Н.О.) клопотання ліквідатора про стягнення коштів пропорційно до заявлених кредиторами вимог на оплату його послуг задоволено; присуджено до стягнення на користь арбітражного керуючого Діденка Є.С., як оплата послуг ліквідатора: 782 грн. 73 коп. з УПФ України м. Сумах, з Сумського міського центру зайнятості (далі за текстом - Сумський МЦЗ) - 110 грн. 83 коп., з Державної податкової інспекції в м. Суми Сумської області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ в м. Суми) - 6 033 грн. 25 коп.; затверджено Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ТзОВ "Сант-Інформ" ліквідовано як юридичну особу; вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнано погашеними; інше.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі № 5021/2299/2011 (головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Хачатрян В.С.) апеляційні скарги УПФ України м. Сумах та Сумського міського центру зайнятості задоволено, апеляційну скаргу в частині стягнення з УПФ України в м. Сумах - 782 грн. 73 коп., з Сумського МЦЗ - 110 грн. 83 коп., з ДПІ в м. Сумах - 6033 грн. 25 коп. на користь арбітражного керуючого Діденка Є.С. скасовано, в цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора про стягнення з кредиторів коштів пропорційно до заявлених кредиторами вимог на оплату його послуг, в іншій частині ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.04.2012 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2012 року касаційну скаргу арбітражного керуючого Діденка Є.С. задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року скасовано, справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду на новий розгляд, вказавши, при цьому, що апеляційний господарський суд, скасовуючи прийняту місцевим господарським судом ухвалу, згідно зі ст. ст. 99, 101 ГПК України, в будь-якому разі мав вирішити питання оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року у справі № 5021/2299/2011 (головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Камишева Л.М., Плахов О.В.) апеляційні скарги Пенсійного фонду України в м. Сумах, Сумського МЦЗ та ДПІ у м. Сумах залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2012 року залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про стягнення з кредиторів коштів пропорційно до заявлених кредиторами вимог на оплату його послуг як із законним та обґрунтованим.

Не погоджуючись з прийнятими у справі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року та ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.04.2012 року, ДПІ у м. Сумах звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові акти. В обґрунтування поданої касаційної скарги ДПІ у м. Сумах посилається на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 31, 16, 31, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4 ГПК України. Крім того, вважає, що використання коштів ДПІ у м. Сумах для оплати послуг арбітражного керуючого та відшкодування його витрат на проведення ліквідаційної процедури не передбачено Податковим кодексом України та Державним бюджетом України.

Поряд з цим, не погоджуючись з прийнятою у справі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року, УПФ України у м. Сумах звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати спірну постанову в частині стягнення з УПФ України в м. Сумах 782 грн. 73 коп. на оплату послуг ліквідатора, посилаючись, при цьому, на порушення апеляційним господарським судом ст. ст. 4, 43 ГПК України, ст. ст. 31, 31, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім цього, касаційну скаргу подано Сумським МЦЗ, який просить скасувати повністю постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року, скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2012 року у справі № 5021/2299/2011 в частині задоволення клопотання ліквідатора про стягнення з кредиторів коштів пропорційно до заявлених кредиторами вимог на оплату його послуг, прийняти у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора Діденка Є.С. відмовити; скасувати частково ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2012 року, зокрема виключити наступне: "Стягнути з УПФ України в м. Сумах на користь арбітражного керуючого Діденка Є.С. 782 грн. 73 коп. коштів на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство "Сант-Інформ". "Стягнути з Сумського міського центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Діденка Є.С. 110 грн. 83 коп. коштів на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство "Сант-Інформ". "Стягнути з ДПІ у м. Сумах на користь арбітражного керуючого Діденка Є.С. 6033 грн. 25 коп. коштів на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство "Сант-Інформ". "На виконання даної ухвали в частині стягнення коштів видати накази". Касаційну скаргу мотивовано, зокрема, неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального права, а саме ст. ст. 31, 16, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2013 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, порушено касаційне провадження за касаційними скаргами УПФ України у м. Сумах, Сумського МЦЗ та ДПІ у м. Сумах, об'єднано касаційні скарги УПФ України у м. Сумах, Сумського МЦЗ та ДПІ у м. Сумах в одне касаційне провадження, та призначено їх до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Сумський МЦЗ за текстом прохальної частини касаційної скарги просив розглянути справу за відсутності його уповноваженого представника. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи та клопотання Сумського МЦЗ, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що скаржники у поданих ними касаційних скаргах не погоджуються з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами рішеннями виключно в частині пропорційного розподілу між кредиторами ліквідаційних витрат та оплати послуг ліквідатора. Відтак, колегія суддів не вправі надавати юридичну оцінку законності і обґрунтованості прийнятих судових рішень в іншій частині, оскільки касаційна інстанція не вправі виходити за межі дійсних вимог касаційної скарги, на відміну від апеляційної інстанції, яка не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Провадження у цій справі про банкрутство ТзОВ "Сант-Інформ" порушено за заявою УПФ України в м. Сумах, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Сумської області від 22.11.2011 року визнано банкрутом ТзОВ "Сант-Інформ" та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Діденка Є.С., якого зобов'язано виконати вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

30.01.2012 року ліквідатор боржника Діденко Є.С. звернувся до місцевого господарського суду з клопотаннями, у яких просив затвердити оплату наданих ним як арбітражним керуючим (ліквідатором) у справі № 5021/2299/2011 про банкрутство ТзОВ "Сант-Інформ" послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень з дати призначення ліквідатором; затвердити витрати ліквідатора на провадження ліквідаційної процедури у цій справі у розмірі 1 676 грн. 70 коп. за період з 22.11.2011 року по 26.01.2012 року.

06.02.2012 року ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Діденко Є.С. уточнив подане 30.01.2012 року клопотання про затвердження витрат на провадження ліквідаційної процедури, у якому просив затвердити йому витрати у розмірі 1 176 грн. 70 коп. за період з 22.11.2011 року по 26.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.03.3012 року затверджено оплату послуг ліквідатора ТзОВ "Сант-Інформ" Діденка Є.С. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ліквідатором своїх повноважень з дати призначення ліквідатором. У задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження ліквідаційних витрат - відмовлено.

12.03.2012 року ліквідатор банкрута звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про встановлення порядку оплати наданих ним послуг, у якому просив встановити порядок оплати його послуг у даній справі у розмірі 6 926 грн. 81 коп. шляхом стягнення їх у УПФ України у м. Сумах у розмірі 782 грн. 73 коп., Сумського міського центру зайнятості у сумі 110 грн. 83 коп., ДПІ в м. Сумах у сумі 6 033 грн. 25 коп. на користь арбітражного керуючого Діденко Є.С.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.04.2012 року задоволено клопотання ліквідатора ТзОВ "Сант-Інформ" арбітражного керуючого Діденка Є.С. про стягнення коштів на оплату його послу пропорційно до заявлених кредиторами вимог, інше. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, встановленням факту відсутності у боржника майна за рахунок якого можна було б оплатити послуги ліквідатора у справі; при цьому, господарський суд першої інстанції відзначив про обов'язок кредиторів, дотримуючись принципу пропорційності заявлених вимог, оплатити арбітражному керуючому (ліквідатору) надані ним послуги.

Харківський апеляційний господарський суд, здійснюючи повторно апеляційний перегляд прийнятої Господарським судом Сумської області ухвали від 24.04.2012 року, у постанові від 22.10.2012 року, погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення клопотання ліквідатора ТзОВ "Сант-Інформ" арбітражного керуючого Діденка Є.С. про стягнення коштів на оплату його послу пропорційно до заявлених кредиторами вимог.

З такими висновками місцевого та апеляційного господарського судів не погодились Сумський МЦЗ, ДПІ у м. Сумах та УПФ України у м. Сумах, у зв'язку з чим звернулись з касаційними скаргами у цій справі.

Колегія суддів касаційної інстанцій, враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частинами 2-4 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко визначено порядок здійснення процесуальних дій у справі про банкрутство відсутнього боржника, і порядок призначення ліквідатора зокрема.

Так, ч. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу. У разі, якщо кредитор не подав до господарського суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора), ухвала господарського суду надсилається державному органу з питань банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора з числа працівників державного органу з питань банкрутства (абз. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 52 названого Закону).

Частинами 12, 14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

У випадку порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження здійснюється за спрощеною процедурою без публікації оголошення про порушення справи про банкрутство та без утворення комітету кредиторів, з переходом в підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з особливостями, передбаченими цією статтею.

Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає можливість здійснення ініціюючим кредитором оплати послуг арбітражного керуючого з моменту призначення та до прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом (у випадку призначення розпорядника майна в момент порушення провадження у справі). В подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватись в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. При цьому, господарський суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів, кількості їх грошових вимог, відповідно до ст. 16 Закону, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з проведенням спрощеної ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції, зважаючи на доводи касаційних скарг, вважає за необхідне відзначити наступне.

Положення ч. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають, що господарський суд виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Матеріали справи свідчать, що, у зв'язку з тим, що від ініціюючого кредитора не надходило клопотань щодо кандидатури ліквідатора у справі, ухвалами від 13.10.2011 року та від 01.11.2011 року, місцевий господарський суд зобов'язав Сектор з питань банкрутства в Сумській області підготувати пропозиції щодо узгодженої кандидатури ліквідатора боржника з числа осіб, які мають ліцензію арбітражного керуючого і разом зі згодою арбітражного керуючого за 3 дні до розгляду справи подати її Господарському суду Сумської області.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей про згоду ініціюючого кредитора щодо призначення його ліквідатором боржника або щодо оскарження ним (або будь-яким іншим з кредиторів) кандидатури ліквідатора, призначеного місцевим господарським судом постановою від 22.11.2011 року.

Відтак, враховуючи, що надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого (ліквідатора) відбувається на платній основі і ініціюючий кредитор не виявив бажання щодо призначення його (кредитора) ліквідатором (що мало б наслідком відсутність обов'язку оплати послуг ліцензованого арбітражного керуючого), то послуги ліквідатора у цій справі про банкрутство у будь-якому випадку мають бути оплачені.

Що стосується посилань касаційних скарг на абз. 2 ч. 12 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, відповідно до п. 3 ст. 52 цього Закону, провадження у справі відсутнього боржника здійснюється за особливою процедурою, яка не передбачає обов'язку ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів боржника. Зазначена норма є спеціальною та діє щодо окремих категорій боржників у процедурах банкрутства, а всі загальні норми права у процедурі банкрутства діють в частині, що не суперечить спеціальним нормам права.

Поряд з цим, не можуть бути прийняті до уваги і посилання касаційних скарг щодо оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора виключно з суми виручки від продажу майна боржника, оскільки ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків (в цьому випадку - ліквідатора) здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Водночас, згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сума виручки від продажу майна, у разі його виявлення ліквідатором відсутнього боржника, визнаного банкрутом, направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Однак, у цій справі ліквідатором належного ТзОВ "Сант-Інформ" майна виявлено не було. Відтак, висновок місцевого та апеляційного господарських судів щодо оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора, у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків, за рахунок коштів кредиторів пропорційно відповідає нормам чинного законодавства

Виходячи з встановлених у справі обставини та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що оплата послуг ліквідатора відсутнього боржника може бути покладена як на ініціюючого кредитора, так і на всіх інших виявлених кредиторів у цій справі, у зв'язку з чим є законним та обґрунтованим висновок про покладення витрат на оплату послуг ліквідатора відсутнього боржника (що визнаний банкрутом) та витрат у справі у ліквідаційній процедурі на всіх виявлених кредиторів у такій справі пропорційно визнаним кредиторським вимогам.

Враховуючи вказане, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи касаційних скарг не спростовують правильних висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржників не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

3. Касаційну скаргу Сумського міського центру зайнятості залишити без задоволення.

4. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 26 квітня 2012 року у справі № 5021/2299/2011 залишити без змін.

Головуючий суддяВ. Ю. Поліщук суддя:О.В. Білошкап А.О. Заріцька