Ухвала суду № 2907358, 04.06.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                Справа  №22а-1193/08                                                                                                                                 головуючий суддя у 1-й 

                категорія статобліку-36                                                                                                                              інстанції – Гончаренко С.А..

                                                                                                                                                                                        (справа №11/418/07-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

04 червня 2008 року                                                                                                             м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представника:

відповідача - Туркіної Л.П., Проценко О.А.

Гулая О.Г.   

Ліщинський А.І., довіреність №24530/10-014  від 30.05.2008р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Запорізького міського управління юстиції

на постанову Господарського суду Запорізької області

від 06.08.2007року у справі №11/418/07-АП

за  позовом:

Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя

до:

про:

Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

25.05.2007р. Запорізьке міське управління юстиції звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ в Орджонікідзевському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позовна заява, з урахуванням уточнень до позовних вимог, була мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення №0000272302/0/2261 від 22.01.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 12695,36 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000272302/1/7499 від 20.02.2007р., прийняте за результатами розгляду первинної  скарги позивача на рішення від 22.01.2007р., про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 12525,36 грн., були прийняті за висновками акту перевірки №1/23-25678714 від 10.01.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам діючого податкового законодавства, а тому Запорізьке міське управління юстиції просило суд визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення відповідача №0000272302/0/2261 від 22.01.2007р., №0000272302/1/7499 від 20.02.2007р.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.08.2007р. у справі №11/418/07-АП у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено /19-23, т. 2/.

Позивач – Запорізьке міське управління юстиції, не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального права, просить суд скасувати постанову суду від 06.08.2007р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення суду без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду від 06.08.2007р. – залишити без змін.

У судовому засіданні представниками позивача не було надано належним чином оформлених довіреностей на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача у адміністративних судах, у зв’язку з чим представники позивача не були допущені до участі у судовому засіданні при розгляді справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, постанову суду від 06.08.2007р. вважає законною та обґрунтованою та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідачем – ДПІ в Орджонікідзевському районі – проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Орджонікідзевського районного управління юстиції з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 25.12.2003р. по 25.03.2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1/23-25678714 від 10.01.2007р. /а.с. 18-34, т. 1/.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення:

пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - занижено податок на додану вартість за 2004р. на 7103,57 грн.;

пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - не надано звіт «Податкова декларація з Податку на додану вартість» за грудень 2003р., січень 2004р., березень-грудень 2004р.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272302/0/2261 від 22.01.2007р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 12695,36 грн., у тому числі: 7103,57 грн.  – основний платіж, 5591,79 грн. – штрафні (фінансові) санкції /а.с. 41, т. 1/.

Прийняте відповідачем рішення було оскаржене позивачем у порядку адміністративного оскарження, за результатами розгляду первинної скарги ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя скасовано податкове повідомлення-рішення №0000272302/0/2261 від 22.01.2007р. в частині 170,00 грн. зайво застосованої штрафної санкції, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, та відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272302/1/7499 від 20.02.2007р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 12525,36 грн., у тому числі: 7103,57 грн. – основний платіж, 5412,79 грн. – штрафні (фінансові) санкції /а.с. 52, т. 1/.

Як вбачається з акту перевірки, на розрахунковий рахунок Орджонікідзевського районного управління юстиції з січня по грудень 2004р. надходили грошові кошти за виконання платних послуг для населення на загальну суму 42621,42 грн., у тому числі податок на додану вартість – 7103,57 грн., а саме:

січень 2004р. – 1844,49 грн. (податок на додану вартість – 307,42 грн.);

лютий 2004р. – 1976,00 грн. (податок на додану вартість – 329,33 грн.);

березень 2004р. – 2328,00 грн. (податок на додану вартість – 388,00 грн.);

квітень 2004р. – 3332,53 грн. (податок на додану вартість – 555,42 грн.);

травень 2004р. – 1990,00 грн. (податок на додану вартість – 331,67 грн.);

червень 2004р. – 3436,00 грн. (податок на додану вартість – 572,67 грн.);

 липень 2004р. – 4382,50 грн. (податок на додану вартість – 730,42 грн.);

серпень 2004р. – 7031,00 грн. (податок на додану вартість – 1171,83 грн.);

вересень 2004р. – 6828,90 грн. (податок на додану вартість – 1138,15 грн.);

жовтень 2004р. – 3756,00 грн. (податок на додану вартість – 626,00 грн.);

листопад 2004р. – 3717,00 грн. (податок на додану вартість – 619,50 грн.);

грудень 2004р. (до 16.12.2004р.) – 1999,00 грн. (податок на додану вартість – 333,17 грн.),

що було встановлено на підставі виписок банку і меморіального ордеру №3 по рахунку 711 «інші доходи», враховуючи, що позивач не є консолідованим платником податку і до 16.12.2004р. був платником податку на додану вартість (виключений з реєстру 16.12.2004р. за заявою про виключення з реєстру платника податку на додану вартість), а декларації з податку на додану вартість з січня по грудень 2004р. та за грудень 2003р. позивачем не надавались, а за листопад 2004р. надано без показників, тобто операції з поставки послуг населенню не відображені у звітності з податку на додану вартість, то відповідачем у акті перевірки зроблено висновок про те, що Орджонікідзевським районним управлінням юстиції безпідставно занижено об’єкт оподаткування на 42621,42 грн., та відповідно, занижено суму податку на додану вартість на 7103,57 грн.

                Під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що Орджонікідзевське районне управління юстиції щомісячно, на виконання наказу Запорізького обласного управління юстиції №342/14 від 17.11.2003р. «Про забезпечення фінансування технічного оснащення органів реєстрації актів громадянського стану області в 2004році», перераховувало до Запорізького обласного  управління  юстиції  50 % коштів, отриманих за надання відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції додаткових платних послуг правового та технічного характеру громадянам та організаціям з урахуванням податку на додану вартість, та відповідно до звітів «Про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами» Орджонікідзевське районне управління юстиції у 2004р. отримало кошти (доходи) у сумі 22359,00 грн., у тому числі податок на додану вартість – 3727,00 грн.

                Орджонікідзевське районне управління юстиції, посилаючись на пп. 11.5 п. 11 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства України №89 від 25.05.2004р., відповідно до якого розпорядниками (в даному випадку Орджонікідзевським районним управлінням юстиції), які перераховують кошти, отримані в поточному році, такі операції відображаються як зменшення доходів, а які отримують (в даному випадку Запорізьким обласним управлінням юстиції) – відповідно як отримання доходів, повинно було показувати у звіті «Податкова декларація з податку на додану вартість» помісячно податкове зобов’язання, яке наростаючим підсумком за 2004р. становить 3727,00 грн. та сплатити його, з січня 2004р. перерахувало податок на додану вартість в Державний бюджет Орджонікідзевського району на суму 4522,00 грн., а Запорізьке обласне управління юстиції, відповідно ураховувало щомісячно у звіті ««Податкова декларація з податку на додану вартість» податкове зобов’язання та своєчасно сплачувало його до бюджету.  

Пунктом 2.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку (як свідчать матеріали справи, та було зазначено вище, позивач до 16.12.2004р. був зареєстрований за №11840662 від 23.11.2001р. у ДПІ в Орджонікідзевському районі як платник податку на додану вартість).

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Підпунктом 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.)

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Згідно з пп. 4.1.4 «а» п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Аналіз вищевикладених норм права та обставин справи свідчить про те, що висновки відповідача у акті перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість за 2004р. на суму 7103,57 грн. відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються належними доказами та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому відповідачем законно та обґрунтовано прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість у сумі 7103,57 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5412,79 грн., оскільки механізм сплати податку на додану вартість, який було застосовано позивачем, суперечить вимогам чинного податкового законодавства.

Колегія суддів вважає, що господарський суд, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки, без порушень норм матеріального та процесуального права, прийняв законну та обґрунтовану постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову Запорізького міського управління юстиції до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0000272302/0/2261 від 22.01.2007р., №0000272302/1/7499 від 20.02.2007р., якими  позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 12525,36 грн., а тому вказану постанову необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені позивачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам, фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись  ч. 3 ст. 160, ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційну скаргу Запорізького міського управління юстиції  – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від  06.08.2007р. у справі №11/418/07-АП – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 Л. П. Туркіна

                                                                                                                             О. А. Проценко