Рішення № 29070973, 10.01.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/5333/12 10.01.2013 10.01.2013 10.01.2013

Справа № 22ц/784/60/13 Головуючий у першій інстанції-Падалка В.О.

Категорія 32 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

при секретарі - Шпонарській О.Ю.,

розглянувши у відсутності сторін у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

ОСОБА_1 та

товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(далі - СТДВ «Глобус»)

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_3,

ОСОБА_1, СТДВ «Глобус»

про відшкодування шкоди

У С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПП «ОСОБА_3»та ОСОБА_1 про відшкодування 2306,46 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

Позивач зазначав, що 1 лютого 2012 року близько 20 год. 50 хв. на 92 км. автодороги «Сімферополь-Феодосія»ОСОБА_1, керуючи автобусом «БАЗ-079.23», д/н НОМЕР_2, належним фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, виїхав на смугу зустрічного руху і здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Caddy, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 Позивачу, як пасажиру автомобіля «Volkswagen Caddy", були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок чого він тривалий час лікувався. Кримінальну справу проти ОСОБА_1 закрито відповідно до статті 10 КПК та статті 47 КК з умовною передачею його на поруки трудовому колективу. Внаслідок винних дій ОСОБА_1 він витратив значні кошти на лікування та зазнав фізичних та душевних страждань.

До участі у справі як відповідача залучено СТДВ «Глобус»та замінено відповідача на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 2306,46 грн. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди, з ОСОБА_3 та СТДВ «Глобус»солідарно 40 000 грн. моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні участі не приймав, своєї думки стосовно позову не висловив.

Представник СТДВ «Глобус»у письмових поясненнях позов заперечував, посилаючись на порушення потерпілим порядку звернення до страховика за отриманням страхового відшкодування та недоведеність витрат на лікування.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та зазначив, що відповідальність за заподіяну шкоду має нести СТДВ «Глобус»відповідно до договору страхування.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. На користь ОСОБА_2 стягнуто з СТДВ «Глобус»2 306, 51 грн. матеріальної шкоди, 2 550 грн. моральної шкоди та 105 грн. судових витрат, з ОСОБА_1 - 7 450 грн. моральної шкоди та 105 грн. судових витрат, в решті вимог -відмовлено.

З судовим рішенням не погодились відповідачі ОСОБА_1 та СТДВ «Глобус».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення скасувати та відмовити позивачу в позові. Апелянт посилався на солідарну відповідальність обох власників джерел підвищеної небезпеки, а також часткове відшкодування шкоди при розгляді кримінальної справи та недоведеність заподіяння моральної шкоди у визначеному судом розмірі.

В апеляційній скарзі СТДВ «Глобус»також просило рішення скасувати та відмовити в позові. Апелянт посилався на те, що позивач не звертався до страховика за виплатою страхового відшкодування, не довів допустимими доказами обґрунтованість витрат на лікування та характер і обсяг моральної шкоди.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились, просили розглядати справу у їх відсутності ( а.с.133-137).

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга СТДВ «Глобус»- частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі трудового договору від 1 березня 2010 року працював водієм автобусу міжміського внутрішнього сполучення спільного користування у приватного підприємця ОСОБА_3 ( а.с.31, 48).

Перевезення пасажирів ОСОБА_1 здійснював автобусом марки БАЗ-079.23», д/н НОМЕР_2, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3

30 січня 2012 року між ОСОБА_3 та СТДВ «Глобус»укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( поліс АВ /5260071). Забезпеченим транспортним засобом зазначено автомобіль БАЗ-079.23», д/н НОМЕР_2.

Відповідно до умов страхування страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, -100 000 грн., за шкоду, завдану майну -50 000 грн. (а.с.27).

1 лютого 2012 року близько 20 год. 50 хв. на 92 км. автодороги «Сімферополь-Феодосія» з вини водія автобусу сталось зіткнення з автомобілем «Volkswagen Caddy, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю «Volkswagen Caddy" - ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні.

Постановою Кіровського районного суду АР Крим від 27 квітня 2012 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, на підставі статі 10 КПК України та статті 47 КК України у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу (а.с. 8-9).

12 квітня 2012 року ОСОБА_1 виплатив ОСОБА_2 в рахунок заподіяної шкоди 2000 грн.( а.с.132).

Встановивши ці обставини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за заподіяну матеріальну шкоду та моральну шкоду в межах п'яти відсотків ліміту відповідальності, передбаченого законом ( 51 000 грн.), несе страхова компанія -СТДВ «Глобус», а решту відшкодування моральної шкоди має сплатити винна особа -ОСОБА_1, а тому стягнув на користь ОСОБА_2 з СТДВ «Глобус» - 2306,51 грн. матеріальної, 2550 грн. моральної шкоди, а з ОСОБА_1 -7450 грн. моральної шкоди.

Проте, не з усіма висновками суду можна погодитись.

За змістом правил статей 1166 та 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу є видом обов'язкового страхування, і правовідносини в цій сфері врегульовані нормами глави 67 ЦК та Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»N 1961-IV від 1 липня 2004 року (далі -Закон №1961).

Норми Закону №1961 передбачають підстави виникнення права на страхове відшкодування, обсяг відповідності страховика, а також умови, порядок здійснення та розмір страхових виплат.

Стаття 22 Закону № 1961 передбачає обов'язок страховика відшкодувати матеріальну шкоду, яку було заподіяно у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а також моральну шкоду, передбачену пунктами 1, 2 частини 2 статті 23 ЦК України, в межах п'яти відсотків ліміту, визначеного пунктом 9.3 статті 9 Закону № 1961.

Відповідно до статті 9 Закону № 1961, в редакції, що діяла станом на 8 січня 2012 року, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становив 51 000 гривень на одного потерпілого ( пункт 9.3). Але за пунктом 9.1 цієї норми договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого, є, в тому числі, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого. У цьому разі відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом (статті 23,24 Закону № 1961).

Відповідно до статті 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, аналіз зазначених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що СТДВ «Глобус» має обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду в межах обґрунтованих витрат на купівлю медичних препаратів, підтверджених медичним закладом, та моральну шкоду в межах п'яти відсотків від встановленого договором ліміту ( 100 000 грн.), а саме в межах 5000 грн.

Різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою має сплатити приватний підприємець ОСОБА_3, як особа, яка застрахувала свою відповідальність і з якою ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах.

На підтвердження витрат на лікарські засоби ОСОБА_2 надав чеки та квитанції на їх придбання за період з 2 лютого по 24 травня 2012 року на загальну суму 2306,51 грн.( а.с. 11-13).

Проте деякі чеки не містять назв медичних препаратів (від 2 лютого,7 лютого, 24 травня 2012 року). Інші препарати прямо не пов'язані з отриманою травмою - вивихом лівого стегна ( меморія, еспумізан, алохол та інші), а призначень їх лікарем матеріали справи не містять. Не може вважатись витратами на лікування і добродійний внесок лікарні (250 грн.).

При цьому позивач ОСОБА_2, як зазначалось вище, отримав на відшкодування шкоди 2000 грн.( а.с.132).

Належних доказів того, що він витратив на лікування більшу суму, матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для додаткового відшкодування ОСОБА_2 2306,47 грн. матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення в частині стягнення моральної шкоди, колегія суддів виходить з вимог статті 23 ЦК про те, що розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також наслідків порушень прав потерпілого, вимушених змін в організації його життя тощо.

Враховуючи, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав тілесні ушкодження середньої тяжкості, перебував в лікарні, згодом продовжував лікування, а фізичний біль та обмеження руху вплинули на організацію його життя та заподіяли душевні страждання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про розмір компенсації моральної шкоди у 10 000 грн.

Відповідно статті 22 Закону № 1961 СТДВ «Глобус»має відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду в межах п'яти відсотків передбаченого договором ліміту -5000 грн., а роботодавець ОСОБА_3 відповідно до статті 1194 ЦК України - 5000 грн. різниці.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вимог про додаткового відшкодування матеріальної шкоди, а при вирішенні питання про підстави та розмір моральної шкоди невірно застосував норми цивільного законодавства, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення.

Колегія суддів не може прийняти до уваги як підставу відмови у позові заперечення СТДВ «Глобус»про те, що ОСОБА_2 за отриманням страхового відшкодування до страховика не звертався та документи, які підтверджують його вимоги, не надав.

Статтями 33-35 Закону №1961 передбачено обов'язок страхувальника письмово повідомити страховика про страховий випадок, та порядок подачі особою, яка має право на отримання відшкодування, заяви про страхове відшкодування з додатком необхідних документів.

Статтею 37 Закону № 1961 та статтею 991 ЦК передбачені умови, за яких у здійсненні страхових виплат може бути відмовлено.

Зазначені норми не передбачають випадку, коли, особа, яка має право на страхове відшкодування порушила порядок звернення до страховика, чи не надала необхідні документи.

Отже, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що при доведеності страхового випадку відсутність письмового звернення до страховика за отриманням страхового відшкодування не звільняє страхову компанію від здійснення страхової виплати.

Така правова позиція підтримана Верховним Судом України (аналіз судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, обговорений та схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції ВСУ 11 липня 2011 року).

СТДВ «Глобус»не спростував твердження представника відповідача ОСОБА_3 про письмове повідомлення страховика про страховий випадок наступного дня -2 лютого 2012 року.

Отже підстав для звільнення СТДВ «Глобус»від обов'язку щодо виплати страхового відшкодування, зокрема моральної шкоди, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до статті 88 ЦПК стягнення відшкодування моральної шкоди з відповідачів - СТДВ «Глобус»та ОСОБА_3 є підставою для стягнення з них на користь держави судового збору, виходячи з немайнового характеру вимоги щодо моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_1 - судових витрат, понесених при подачі апеляційної скарги, в розмірі 53,65 грн. з кожного( а.с.116).

Керуючись статтями 309,316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш ИЛ А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 5000 (п'ять тисяч ) грн. моральної шкоди з кожного.

У задоволенні позову ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»та ОСОБА_3 на користь держави з кожного по 107,3 грн. судового збору, на користь ОСОБА_1 з кожного по 53,65 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді