Ухвала суду № 29070975, 17.01.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/5738/12 17.01.2013 17.01.2013 17.01.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц/784/186/13 Головуючий у першій інстанції - Павлова Ж.П.

Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Данилової О.О.,

суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі Орельській Н.М.

за участю представника позивача - Дядюренка М.П.,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом

ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (далі - ПУМБ)

до ОСОБА_4, ОСОБА_6 ( третя особа -ПП «Гідрорембудсервіс»)

про стягнення кредитної заборгованості

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 березня 2011 року задоволено позов ПУМБ та стягнуто на його користь з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 солідарно 974 827,73 грн. кредитного боргу та по 850 грн. судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 7 червня 2011 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2011 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПУМБ 974 827,73 грн. заборгованості станом на 27 жовтня 2009 року на виконання солідарного зобов'язання з ПП «Гідрорембудсервіс» за кредитним договором від 12 грудня 2007 року, укладеним між ПУМБ та ПП «Гідрорембудсервіс». Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПУМБ 974 827,73 грн. заборгованості станом на 27 жовтня 2009 року на виконання солідарного зобов'язання з ПП «Гідрорембудсервіс» за кредитним договором від 12 грудня 2007 року, укладеним між ПУМБ та ПП «Гідрорембудсервіс». В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2011 року рішення суду першої та апеляційної інстанції залишені без змін.

27 лютого 2012 року на підставі судових рішень видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 974 827,73 грн. 3 березня 2012 року відкрито виконавче провадження.

У березні 2012 року представник відповідача ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Заявник посилався на те, що з 8 листопада 2011 року позичальника - ПП «Гідрорембудсервіс» ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Припинення юридичної особи є підставою припинення основного кредитного зобов'язання, а також і припинення забезпечувального зобов'язання - поруки ОСОБА_4 відповідно до частини 1 статті 559 ЦК.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 9 листопада 2012 року у задоволенні заяви представника відповідача про визнання виконавчого листа, виданого 27 лютого 2012 року, таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Апелянт посилався на помилковість висновку суду про відсутність передбачених законом підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, наголошуючи на припиненні зобов'язання поручителя у зв'язку з припиненням основного зобов'язання ліквідацією юридичної особи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 369 ЦПК суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключать необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом ( ухвала Верховного Суду України №6-17838 св.07).

Такими обставинами заявник вважає припинення поруки ОСОБА_4 відповідно до частини 1 статті 559 ЦК у зв'язку з припиненням кредитного зобов'язання ліквідацією боржника - ПП «Гідрорембудсервіс» відповідно до статті 609 ЦК (а.с.191-194) та проведенням державної реєстрації припинення юридичної особи 22 листопада 2011 року ( а.с.190).

Згідно з частиною 1 статті 609 ЦК зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно зі статтею 559 ЦК порука припиняється, поряд з іншим, з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Під припиненням зобов'язання слід розуміти припинення існування прав та обов'язків його учасників. При припиненні зобов'язання в подальшому перестає існувати, і його учасників більше не пов'язують ті права та обов'язки, які раніше з нього випливали.

Припинення зобов'язань закон ( статті 598-609 ЦК) пов'язує з певними юридичними фактами, а тому зобов'язання припиняються на майбутній час, а тому і отримане сторонами до моменту припинення зобов'язання поверненню не підлягає.

Оскільки відповідно до частини 1 статті 559 та статті 609 ЦК припинення поруки пов'язано з ліквідацією юридичної особи, то і порука припиняється з часу ліквідації юридичної особи, тобто з часу внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання поручителя ОСОБА_4 щодо сплати 974 827,73 грн. виникли за період грудня 2007- жовтня 2009 років.

Запис про припинення дії ПП «Гідрорембудсервіс» внесено до державного реєстру 22 листопада 2011 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що припинення основного кредитного зобов'язання у листопаді 2011 року, припиняє поруку лише з цього часу та не припиняє тих зобов'язань, які виникли раніше, в тому числі і на підставі рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 березня 2011 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 7 червня 2011 року.

Отже, колегія суддів не вбачає обставин, які унеможливлюють проведення виконавчих дій за виконавчим листом від 27 лютого 2012 року, а тому і підстав для застосування правил частини 4 статті 369 ЦПК.

Оскільки основний висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відповідає вимогам цивільного та процесуального законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись статтями 312,315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 9 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: