Постанова № 2906620, 25.09.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2008 року                                                                                м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача – Носа С.П.,

суддів – Яворського І.О., Довгополова О.М.,

при секретарі судового засідання – Федуніву Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за апеляційною скаргоюДержавної податкової інспекції у місті Хмельницькому

на постановуГосподарського суду Хмельницької області від 25 березня 2008 року у справі № 15/641-А

за адміністративним позовомДержавної податкової інспекції у місті Хмельницькому

доЗакритого акціонерного товариства «Втормет»

простягнення 6363 грн. коштів, отриманих без установлених законом підстав, -

В С Т А Н О В И Л А:

            ДПІ у м. Хмельницькому звернулась до суду із адміністративним позовом до ЗАТ «Втормет» про стягнення 6363 грн. коштів, отриманих без установлених законом підстав. На обґрунтування позовних вимог зазначала, що за результатами перевірки ВАТ «Втормет», встановлено, що підприємство в період з 09.06.2006 року до 31.12.2006 року всупереч вимогам п. 33 ст. 9, ст. 15 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», надавало послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом за готівку без отримання відповідної ліцензії та отримало дохід від проведення такої діяльностів розмірі 6363,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 556 від 05.05.2006 року, № 557 від 05.05.0206 року, № 786 від 21.09.2006 року, № 945 від 24.10.2006 року, № 1027 від 09.11.2006 року, № 1094 від 24.11.2006 року, № 1240 від 26.12.2006 року. Даний прибуток отриманий підприємствомбез установлених законом підстав, тому дані кошти підлягають стягнення з позивача.     

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 25 березня 2008 рокуу позові відмовлено. Постанова мотивована наступним.Вимоги п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно яким державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, на який посилається позивач,є загальною нормою, яка визначає функції органів державної податкової служби, в ній відсутня конкретна диспозиція, яка б визначала, за яких саме обставин кошти є одержаними без установлених законом підстав і конкретних випадків стягнення цих коштів. Натомість, ст. 22 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлює, що до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій. Зазначене також кореспондується з нормами ч. 2 ст. 238 Господарського кодексу України, згідно якою види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. При цьому ст. 240 ГК України як адміністративно-господарську санкцію визначено безоплатне вилучення прибутку (доходу), згідно якої прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності підлягає вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом. Крім того, з суб'єкта господарювання стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі вилученої суми. Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а також порядок їх застосування визначаються законами. На даний момент такі адміністративно-господарські санкцій і штрафи окремим Законом не запровадженні. Крім того, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України позивачем не доведено розмір отриманого відповідачем прибутку у відповідності до бухгалтерського обліку відповідача, оскільки не надано доказів , що сума отриманої виручки відповідачем ідентична сумі отриманого прибутку( доходу). Суд також врахував, що відповідач при здійсненні діяльності вступав у цивільно-правові відносини з громадянами, укладаючи угоди, тому відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» подання позову про стягнення коштів, одержаних без установлених законом підстав (враховуючи, що саме таку підставу визначено позивачем по справі) можливе не при наявності цивільно-правових угод, а у інших випадках. Крім того, оскільки угоди, за якими відповідач здійснював діяльність не визнані в установленому законом порядку недійсними, тому є чинними, відсутні підстави стягнення коштів як безпідставно отриманих.           

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач ДПІ у м. Хмельницькому, вважає, що остання прийнята з порушенням норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених в апеляційній скарзі. 

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

            Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках- коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

            Даною нормою встановлено два окремих випадки, коли органи державної податкової служби мають право звертатись до суду із позовами до підприємств на виконання своїх функцій і повноважень: 1) визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами; 2) стягнення в доход держави коштів, одержаних без установлених законом підстав.

            ДПІ у м. Хмельницькому звернулась із позовом до ЗАТ «Втормет» про стягнення з останнього коштів, одержаних без установлених законом підстав. Тому висновок суду першої інстанції про те, щооскільки угоди, за якими відповідач здійснював діяльність не визнані в установленому законом порядку недійсними, тому є чинними, відсутні підстави стягнення коштів як безпідставно отриманих, є безпідставним.

            В даному випадку, як зазначено вище, податковий орган заявив вимогу про стягнення з підприємства коштів, отриманих без установлених законом підстав. Коштами (доходом, прибутком) підприємства, отриманими на встановлених законом підставах, є кошти, отримані від господарської діяльності, здійснюваної відповідно до вимог законодавства. Як встановлено в ході судового розгляду справи і не заперечується сторонами, ВАТ «Втормет» надавав послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом без отримання відповідної ліцензії, чим порушив вимоги п. 33 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», відповідно до якого такий вид діяльності підлягає ліцензуванню. Більше того, відповідач не звертався із заявою про отримання такої ліцензії до органів, повноважних надавати ліцензії, що підтверджується листом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області від 15.11.2007 року № 1919 /а.с. 31/.

            За таких обставин, у ВАТ «Втормет» були відсутні законні підстави здійснення в період з 09.06.2006 року до 31.12.2006 року діяльності з перевезення вантажів автомобільним транспортом, отже, кошти в сумі 6363 грн., отримані підприємством від такої діяльності у вказаний період без встановлених законом підстав, тому підлягають стягненню до бюджету.

            Крім того, колегія суддів вважає, що передбачена законодавством відповідальність підприємства за здійснення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню, без отримання відповідної ліцензії, у вигляді застосування до нього штрафних санкцій, не виключає можливості стягнення у встановленому порядку коштів, одержаних від такої діяльності.

За таких обставин, оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. п. 3, 4 ст. 202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.

            На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому задовольнити.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 25 березня 2008 року у справі № 15/641-А за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому до Закритого акціонерного товариства «Втормет» про стягнення 6363 грн. коштів, отриманих без установлених законом підстав – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Втормет» кошти в сумі 6363 (шість тисяч триста шістдесят три) грн. 00 коп. на рахунок: 31114071700002, одержувач ВДК у м. Хмельницькому, ідентифікаційний код 23565225, банк одержувача: ВДК у Хмельницькій області, МФО 815013, код платежу 160301, як такі, що одержані без встановлених законом підстав.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Суддя-доповідач                                                                                          С.П. Нос

Судді                                                                                                 І.О.Яворський

                                                                                               О.М. Довгополов