Постанова № 29064853, 04.02.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0310/3909/2012 Провадження №33/773/40/13 Суддя в 1 інстанції: Чишій С.С. Категорія:cт. 471, 472 МК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,

за участю прокурора - Шевчука В.М.,

представника митниці - Пікалюка М.С.,

правопорушника - ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 27 грудня 2012 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, житель с. АДРЕСА_1 непрацюючий, визнаний винним у вчиненні правопорушень передбачених ст. 471, 472 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України і на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 6900,62 грн. з конфіскацією в дохід держави: 1(однієї) вживаної пральної машинки, 2(двох) автомобільних шин, 2(двох) алмазних дисків для різання граніту, 2(двох) автомобільних пружин загальною вартістю 6900,62 гривні.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Ягодинської митниці 72 гривні 27 копійок витрат по справі про порушення митних правил за зберігання товарів.

ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 09.12.2012 року слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Ягодинської митниці, автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1, смугою спрощеного митного контролю "зелений коридор", не задекларував за встановленою формою товар: вживану пральну машинку, 2 вживані автомобільні шини, 2 алмазні диски для різання граніту, 2 автомобільні пружини загальною вагою 109 кг та вартістю 6900,62 гривні, що перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, чим порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю внаслідок чого вчинив правопорушення передбачені ст.ст. 471, 472 МК України.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає про неповноту дослідження доказів та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Посилається на те, що товар, який він переміщував через "зелений коридор", відповідав неоподаткованій нормі переміщення, оскільки частина цього товару належала також ОСОБА_5, яка разом з ним перетинала митний кордон України. Ці товари окремо не перевищували вартість 500 євро, тому могли переміщуватись через "зелений коридор" без декларування. Ці обставини не були взяті до уваги інспектором митниці, який складав протокол про порушення митних правил та судом. Крім цього, загальна вартість товару є надто завищеною і не відповідає фактичній вартості. Просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення скаржника, який подану апеляцію підтримав, міркування прокурора та представника митниці про залишення апеляції без задоволення, а постанови без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №1912/20502/2012 від 09.12.2012 року ОСОБА_3 09.12.2012 року близько 09 год. 56 хв. керуючи автомобілем «Фольксваген» реєстраційний номер НОМЕР_1, заїхав на смугу спрощеного митного контролю, де під час огляду багажного відсіку автомобіля було виявлено наступний товар: пральну машинку (вага 75 кг), 2 автомобільні шини (24 кг), 2 алмазні диски для різання граніту (6 кг), 2 автомобільні пружини (4 кг), загальною вагою 109 кг та вартістю 9458,90 гривень, що перевищує неоподатковувану норму переміщення товару через митний кордон України. На думку працівника митниці, не задекларувавши за встановленою формою вказані товари, ОСОБА_3 порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю, тобто вчинив порушення митних правил, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України.

Про наявність в діях ОСОБА_3 складу вказаних правопорушень прийшов і суд першої інстанції.

Однак, такі висновки суду першої інстанції, є передчасними і ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи.

За переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за якою ОСОБА_3 обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності.

Його винність у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, крім протоколу про порушення митних правил №1912/20502/2012 від 09.12.2012 року, також підтверджується, контрольним талоном для проходження по "зеленому коридору" (а.с.7), службовою запискою інспектора митниці (а.с.19), висновком експерта (а.с.23-25), письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (а.с.5).

Разом з тим, в даному протоколі не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через Державний кордон України. З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Суд, розглядаючи справу не звернув на це увагу, а тому передчасно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_3 є склад правопорушення передбаченого ст. 472 МК України.

Вважаю, що ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України необґрунтовано, тому в цій частині постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що товар, який він переміщував через "зелений коридор", в рівних частинах належав ОСОБА_5, у зв'язку з чим у його діях відсутній склад інкримінованих правопорушень, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки ні в поясненнях на митниці, ні в суді першої інстанції він про цю обставину не зазначав. Разом з тим ці покази спростовуються іншими вищенаведеними обставинами справи.

Безпідставними є також твердження апелянта про те, що загальна вартість переміщуваного товару 6900,62 грн. є надто завищеною, оскільки саме така вартість стверджена висновком експерта № 11.2-1297-Т від 14.12.2012 року.

Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

При накладенні на ОСОБА_3 стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, дані про його особу, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності притягується вперше, не працює, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей.

Обставин, які б обтяжували його відповідальність, в матеріалах справи немає.

Із урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що стягнення на ОСОБА_3 слід визначити в межах санкції ст. 471 МК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 27 грудня 2012 року щодо ОСОБА_3 в частині притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За ст. 471 МК України накласти на ОСОБА_3 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Вилучений у ОСОБА_3 товар: 1(одну) вживану пральну машинку, 2(дві) автомобільні шини, 2(два) алмазні диски для різання граніту, 2(дві) автомобільні пружини загальною вартістю 6900,62 гривні повернути останньому після відповідного митного оформлення та сплати митних платежів.

У решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 27 грудня 2012 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.Н.Оксентюк