Ухвала суду № 29059141, 23.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 р.Справа № 2-а/10448/10/1570

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Одеської області Державної податкової служби про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2010 року №0000062210/0, від 21.06.2010 №0000062210/1, від 14.07.2010 року №0000062210/2, від 04.10.2010 року №0000062210/3, від 21.06.2010 року №0000082210/0/1, від 19.07.2010 року №0000082210/1/1, від 25.08.2010 року №0000082210/2/1, від 10.11.2010 року № 000082210/3/1, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЦСС", звернувся з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2010 року №0000062210/0, від 21.06.2010 №0000062210/1, від 14.07.2010 року №0000062210/2, від 04.10.2010 року №0000062210/3, від 21.06.2010 року №0000082210/0/1, від 19.07.2010 року №0000082210/1/1, від 25.08.2010 року №0000082210/2/1, від 10.11.2010 року № 000082210/3/1.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідачем було неправомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 року №0000062210/0, від 21.06.2010 №0000062210/1, від 14.07.2010 року №0000062210/2, від 04.10.2010 року №0000062210/3, від 21.06.2010 року №0000082210/0/1, від 19.07.2010 року №0000082210/1/1, від 25.08.2010 року №0000082210/2/1, від 10.11.2010 року № 000082210/3/1, з огляду на те, що позивач своєчасно та у повному обсязі сплатив податок під час оплати товару, у зв'язку з чим у нього відсутні недоплати до бюджету.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року позовні вимоги ТОВ " ЦСС " були задоволені.

Визнано нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса від 25.05.2010 року №0000062210/0, від 21.06.2010 №0000062210/1, від 14.07.2010 року №0000062210/2, від 04.10.2010 року №0000062210/3, від 21.06.2010 року №0000082210/0/1, від 19.07.2010 року №0000082210/1/1, від 25.08.2010 року №0000082210/2/1, від 10.11.2010 року № 000082210/3/1.

Не погоджуючись з даною постановою суду Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі податкового органу зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не надано належної правової оцінки обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЦСС» зареєстровано та перебуває на обліку як платник податків у СДП1 з 04.01.2002 року.

На підставі направлення від 11.05.2010 р. № 197/22-1, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Артьомовій Людмилі Анатоліївні - головному державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового супроводження адміністративних та інших закладів, інспектору податкової служби 1 рангу; Вихристюк Наталїї Вячеславівни - головному державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового супроводження адміністративних та інших закладів, інспектору податкової служби 1 рангу згідно п.1 ч.1 ст. 11, п.3 ч.6, ч.10 ст. 10-11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-12 «Про державну податкову службу в Україні» ( із змінами та доповненнями), на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р «Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість» та відповідно до Наказу СДШ по роботі з ВПП у місті Одесі від 11.05. 2010 року №304 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС» (далі ТОВ «ЦСС») з питання правомірності включення податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах до складу податкового кредиту в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2009 року від 13.04.10 № 9000961612, за травень 2009 року від 13.04.10 №9000961629, за червень 2009 року від 13.04.10 № 9000961635, за жовтень 2009 року від 13.04.10 №9000961641, за листопад 2009 року від 13.04.10 № 9000961659 та у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року від 20.04.10 № 9001253444.

Перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС» проводилась Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одеса з 11.05.2010р. по 17.05.2010 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки № 300/22-1/25033689/3 від 18.05.10р.

Перевіркою встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС», код за ЄДРПОУ 25033689 абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2,п.п.7.5.1.п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. за №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму - 168872 грн.

На підставі акту перевірки від 18.05.10р. № 300/22-1/25033689/3 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одеса було прийнято рішення від 25.05.2010 року за № 0000062210/0, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі - 202646 грн. 40 коп., за основним платежем - 168872 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33774 грн. 40 коп.

Не погодившись з прийнятим Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одеса рішенням від 18.05.10 року № 300/22-1/25033689/3 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦСС» звернулось 01 червня 2010 року до відповідача зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 року за № 0000062210/0 з метою скасування вищезазначеного рішення.

22.06.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦСС», код за ЄДРПОУ 25033689 отримала від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса рішення про результати розгляду первинної скарги відповідно до якого відповідач збільшив на - 50661, 6 грн. суму штрафної (фінансової) санкції, яка була визначена у податковому повідомленні-рішенні від 25.05.2010 року за № 0000062210/0, а скаргу позивача залишив без задоволення.

За наслідками розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС», код за ЄДРПОУ 25033689 на висновки перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.07.2010 року №0000062210/2, від 04.10.2010 року №0000062210/3, від 21.06.2010 року №0000082210/0/1, від 19.07.2010 року №0000082210/1/1, від 25.08.2010 року №0000082210/2/1, від 10.11.2010 року № 000082210/3/1, а скарги позивача при цьому були залишені без задоволення.

Не погодившись з прийнятими рішеннями СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦСС», код за ЄДРПОУ 25033689 звернулось до суду з метою оскарження винесених рішень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що товариство діяло відповідно до вимог діючого законодавства, враховуючи, що за датою першої події, а саме: оплати (робіт, послуг) виникло право на податковий кредит, оскільки п.п.7.4.5 ст. 7 Законом України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями забороняється віднесення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, які не підтвердженні податковими накладними, тому позивачем було включено суми податкового кредиту після фактичного отримання податкових накладних, що підтверджується журналом реєстрації отриманих з запізненням податкових накладних.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими є позивач та його контрагенти, що не оспорював в судовому засіданні представник ДШ.

Згідно з п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦСС», код за ЄДРПОУ 25033689 діяло відповідно до вимог діючого законодавства, враховуючи, що за датою першої події, а саме: оплати (робіт, послуг) виникло право на податковий кредит, оскільки п.п.7.4.5 ст. 7 Законом України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями забороняється віднесення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, які не підтвердженні податковими накладними, тому позивачем було включено суми податкового кредиту після фактичного отримання податкових накладних, що підтверджується журналом реєстрації отриманих з запізненням податкових накладних. При цьому твердження відповідача про те, що діючим законодавством не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит є необґрунтованим, оскільки ні норми Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, ні норми Розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01 липня 2009 року № 757-р. «Про деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), від 17 липня 2009 року №838-р «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість» не містять заборони на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, про які йдеться.

Позивач в декларації та уточнюючих податкових розрахунках дійсно зазначив податкові накладні минулих періодів, включив їх при цьому до складу податкового кредиту у періоді їх фактичного отримання. Під час віднесення вищенаведених відомостей до податкового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦСС», код за ЄДРПОУ 25033689 керувалось п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, відповідно до якого, податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.4.4.1 п.4.4. ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000р. №2181-3 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Як зазначено у акті перевірки позивачем у ціні товару своєчасно та у повному обсязі сплачено податкові зобов'язання, тому у СДШ по роботі з ВПП у м. Одесі не було підстав донараховувати основні зобов'язання, оскільки була відсутня база для нарахування штрафних санкцій.

У відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000р. №2181-3 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 даного закону такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового кредиту) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, позивач своєчасно та у повному обсязі сплатив податок при оплаті товару, у зв'язку з чим була відсутня недоплата до бюджету, тому відповідачем було незаконно нараховані штрафні санкції.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В ході розгляду справи відповідачем не було доведено суду неправомірності включення позивачем податкових накладних, виписаних постачальниками у попередніх звітних податкових періодах, до складу податкового кредиту в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2009 року від 13.04.10 № 9000961612, за травень 2009 року від 13.04.10 №9000961629, за червень 2009 року від 13.04.10 № 9000961635, за жовтень 2009 року від 13.04.10 №9000961641, за листопад 2009 року від 13.04.10 № 9000961659 та у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року від 20.04.10 № 9001253444.

Крім цього такі висновки відповідача спростовуються також і іншими матеріалами справи, а саме актами приймання виконаних робіт за період, який перевірявся згідно зазначених договорів, банківськими виписками по рахункам, журналом реєстрації отриманих з запізненням податкових накладних.

Таким чином, враховуючи правомірність формування податкового кредиту, у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було донараховане податкове зобов'язання з ПДВ, а також штрафні санкції, відповідач діяв не на підставі закону та необґрунтоване, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Таким чином, висновки акта перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтується на суперечних та недоведених обставинах, у зв'язку з чим не можуть вважатися неправомірними позовні вимоги позивача, а тому враховуючи вищевикладене підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо правомірного формування позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 11.05.2010 р. по 17.05.2010 р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року у справі № 2-а-10448/10/1570 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання судового рішення в повному обсязі - 28 січня 2013 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян