Ухвала суду № 29059137, 22.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 р.Справа № 2а-8018/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012р. по справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, прокуратури миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010р. Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (надалі Підприємство) звернулось в суд із позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі ДПІ), прокуратури Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001131502/2 від 11.08.2010р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 10.08.09р. по 07.09.09р. ДПІ здійснена планова виїзна перевірка Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07р. по 31.03.09р. За результатами перевірки складений Акт від 21.09.09р. за № 96/23-01/31948866.

Також в період з 02.12.2009р. по 04.12.2009р. ДПІ проведена позапланова перевірка Підприємства з питань виникнення від'ємного значення податку на додану вартість за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р., за результатами перевірки складено акт №110/23-01/31948866.

В актах перевірки від 21.09.2009р. та від 11.12.2009р. ДПІ зазначено, що позивач необґрунтовано сформував податковий кредит за податковими накладними отриманими від ВП «Южно-Українська АЕС» за сплачену електроенергію, оскільки сплата за ними відбулася за рахунок державної субвенції. Податковим органом були зроблені відповідні нарахування податку на додану вартість, які оформленні податковими повідомленнями рішенням, а також вказано на необхідність корегування підприємством власного податкового обліку. Оскільки Підприємство не погодилося з висновками та відповідними нарахуваннями, оскаржило вказані рішення, тому не врахувала ці зауваження в податковому обліку.

Позивачем 22.03.10р. подано декларацію з податку на додану вартість, з визначенням від'ємного значення без врахування висновків попередніх актів перевірок щодо коригування податкового кредиту за податковими накладними ВП «Южно-Українська АЕС» оплаченими за рахунок субвенції у бік зменшення.

ДПІ 16.04.10р. провела документальну невиїзну перевірку Підприємства та у зв'язку з неврахуванням попередніх висновків перевірок, нарахувала недоїмку з податку на додану вартість в сумі 212602грн.

ДПІ 11.08.10р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0001131502/2 про визначення Підприємству податкового зобов'язання в сумі 255122,40грн., з яких 212602грн. за основним платежем та 42520,40грн. штрафу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.10р. спростовані висновки Акту перевірки №110/23-01/31948866 від 11.12.09 та скасовано відповідне податкове повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.10р. спростовані висновки Акту перевірки № 96/23-01/31948866 від 31.07.09 та скасовано відповідне податкове повідомлення-рішення.

Судові рішення після перегляду в суді апеляційної інстанції залишенні без змін та набрали законної сили.

Позивач зазначає, що вказаними судовими рішеннями встановлено правомірність формування підприємством податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ВП «Южно-Українська АЕС» за поставлену електроенергію, сплата за яку було проведено за рахунок коштів отриманих в якості субвенції, а тому висновки податківців є помилковими, та такими, що не відповідають дійсності, а відповідно і податкове повідомлення-рішення №0001131502/2 від 11.08.2010р. підлягає скасуванню з наведених підстав.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №0001131502/2 від 11.08.2010р. про визначення КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 255122,40грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями, які набрали законної сили скасовані податкові повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000742301/3 та від 18.05.2010р. №0000112301/3, №0000122301/3, №0000652301/3, тобто встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту, а тому висновки акту від 16.04.2010р. про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість щодо збільшення суми грошового зобовьязання за результатами звітних періодів у розмірі 212602грн. не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0001131502/2 від 11.08.2010р.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що в період з 10.08.09р. по 07.09.09р. ДПІ проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07р. по 31.03.09р. За результатами перевірки складений акт від 21.09.09р. №96/23-01/31948866 (а.с.29).

Також в період з 02.12.2009р. по 04.12.2009 р. ДПІ проведена позапланова перевірка Підприємства з питань виникнення від'ємного значення податку на додану вартість за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р., за результатами якої складено акт за №110/23-01/31948866 (а.с.16).

В актах перевірки від 21.09.2009р. та від 11.12.2009р. ДПІ зазначила, що позивач необґрунтовано сформував податковий кредит за податковими накладними отриманими від ВП «Южно-Українська АЕС» за сплачену електроенергію, оскільки сплата за ними відбулася за рахунок державної субвенції. Податковим органом зроблені відповідні нарахування податку на додану вартість, та прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.05.2010р. №0000112301/3, №0000122301/3, №0000652301/3 та від 15.06.2010р. №0000742301/3.

Підприємство не погодилося з висновками та відповідними нарахуваннями податкових органів та оскаржило їх рішення, а тому вказані суми є неузгодженими.

При подачі декларації з податку на додану вартість підприємство визначило від'ємне значення без врахування висновків попередніх актів перевірок щодо уточнення податкового кредиту з урахуванням податкових накладних ВП «Южно-Українська АЕС» оплачених за рахунок субвенції у бік зменшення.

16.04.10р. податкова провела документальну невиїзну перевірку позивача та нарахувала недоїмку з податку на додану вартість в сумі 212602грн. (а.с.15) оскільки не були враховані висновки попередніх перевірок.. За результатами перевірки був складений акт від 18.03.2010р. за №40/1502-126/31948866 та на підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0001131502/2 про визначення підприємству податкового зобов'язання в сумі 255122,40грн., з яких 212602грн. за основним платежем та 42520,40грн. штрафу (а..с.12).

З наданих до матеріалів справи судових рішень вбачається, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.10р. спростовані висновки акту перевірки №110/23-01/31948866 від 11.12.09р. та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000742301/3 (а.с.162).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.10 спростовані висновки Акту перевірки №96/23-01/31948866 від 31.07.09р. та скасовані податкові повідомлення-рішення від 18.05.2010р. №0000112301/3, №0000122301/3, №0000652301/3 (а.с.166).

Враховуючи, що наведеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ВП «Южно-Українська АЕС» за поставлену електроенергію, сплата за яку було проведено за рахунок коштів отриманих в якості субвенції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що підприємство правомірно не включило в податкову декларацію суми, які не були узгоджені.

Вирішуючи правомірність вимог Підприємства, суд першої інстанції виходив з наступного.

За правилами ч.1 ст.72КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судова колегія вважає, що є доведеним факт правомірного формування позивачем податкового кредиту за рахунок коштів отриманих в якості субвенції, а тому відсутні підстави для прийняття податковими органами податкового повідомлення-рішення №0001131502/2 від 11.08.2010р.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко