Ухвала суду № 29053871, 30.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року м. Київ К/9991/2775/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Карась О.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі -ДПІ)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010

у справі № 2а-3755/10/0670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" (далі -Товариство)

до ДПІ

та Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2010 № 0000522304/0.

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій заявник зазначає про придбання позивачем товару (пального) через ланцюг постачання, на кожному етапі якого неможливо встановити факт надмірного надходження ПДВ до бюджету, та просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення ДПІ невиїзної документальної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2010 року, оформленої актом від 12.05.2010 № 2760/23-2/22053439, податковим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно за яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 61 662 грн. (у тому числі 42953 грн. за січень 2010 року та 18430 грн. за лютий 2010 року).

Під час цієї перевірки було виявлено, що від'ємне значення ПДВ у перевіреному періоді виникло у позивача у зв'язку з придбанням пального у товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт центр WOG»та у товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд», які, будучи посередниками, в свою чергу, придбавали спірний товар у підприємств з ознаками фіктивності.

Підставою для невизнання податковим органом права позивача на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування стала відсутність належним чином підтвердженого факту надмірної сплати відповідної суми ПДВ до бюджету за вказаними ланцюговими поставками.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, попередні судові інстанції послалися на дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку формування від'ємного значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Наведений висновок судів відповідає нормам чинного податкового законодавства.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведених положень Закону випливає, що за відсутності обставин, які виключають право платника на одержання податкової вигоди, від'ємне значення ПДВ, обчислене за цими правилами, підлягає поверненню платникові.

У свою чергу, правила формування податкового кредиту, викладені у пункті 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», дають підстави для висновку про те, що необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Однак, як встановлено судами за наслідками дослідження наявних у справі доказів, у розглядуваному випадку існування відповідних обставин податковим органом не доведено; реальність виконання операцій з поставки позивачеві пального в рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт центр WOG»та з товариством з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд»податковим органом не заперечується.

Фактично, заперечуючи проти відображення позивачем у складі податкового кредиту сум ПДВ, пред'явлених йому до сплати названими постачальниками у ціні поставленого пального, ДПІ посилається на відсутність доказів виконання своїх зобов'язань зі сплати цього податку учасниками ланцюгової поставки.

Однак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Товариством незаконної податкової вигоди, правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосередніми контрагентами.

Крім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а тому несплата ними податкових зобов'язань до бюджету не є підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди покупця.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів щодо незаконності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Житомирі відхилити.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі № 2а-3755/10/0670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.В. Карась