Постанова № 29053620, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р. Справа № 2а-7051/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представників позивача - Овчаренко І.А., Литвинець В.М.

представників відповідача - Пікалова О.В., Борисенка І.В., Діанової С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-7051/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Власівський Мірошник» ( далі - ТОВ «Власівський Мірошник») звернулося до суду з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі- Нововодолазька МДПІ) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.06.2012 р. №0000232210 про зменшення суми від*ємного значення об*єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 17728208,00 грн та податкове повідомлення-рішення №0000242210 про збільшення суми грошового зобов*язання за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 45753,81 грн.

Постановою Харківського окружного суду від 19.09.2012 р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Власівський Мірошник».

Не погодившись з даною постановою суду позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 р. та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що кредитні договори з нерезидентом компанією «TRITTICO HOLDING LIMITED" зареєстровані в Національному Банку України ( далі - НБУ), що підтверджується реєстраційними свідоцтвами. Дана компанія-нерезидент має право здійснювати певні фінансові операції, в тому числі надання позик та відсоткових та безвідсоткових кредитів будь-якій особі, фірмі чи компанії, включаючи іноземних юридичних осіб. Вважає, що до правовідносин, що виникли згідно кредитних договорів з нерезидентом - компанією «TRITTICO HOLDING LIMITED" підлягає застосування нормативно-правові акти, які регулюють саме кредитні правовідносини з нерезидентами в тому числі і Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентами. ( далі - Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р №270.

Апелянт вважає, що працівникам була правомірно виплачена винагорода за результатами роботи за рік, оскільки дані виплати проведені як заохочення власних працівників за високі показники в роботі у 2010 р. та є виплатами компенсації за фактично відпрацьований час, що підтверджується табелями обліку робочого часу, відповідними нарядами.

Стосовно заниження донарахувань збору за забруднення навколишнього природного середовища, апелянт вважає дані донарахування неправомірними, оскільки відповідачем не встановлено конкретного місця розташування даних відходів. Апелянт вважає, що неможливо отримати дозвіл та ліміти на розміщення відходів підприємством поза його територією, оскільки в дозволі зазначається конкретні спеціально облаштовані місця зберігання. Відповідач не надав обґрунтування як саме ним було обчислено суму податку і як саме він визначив клас небезпеки відходів.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не погоджується виходячи з наступного.

Під час судового розгляду встановлено, що у період з 12.04.2012 р. по 29.05.2012 р. фахівцями відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Власівський Мірошник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №405/22-0-34/34895482 від 06.06.2012р., на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.06.2012 №0000232210, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 17728208 грн. та №0000242210, яким визначено суму податкових зобов'язань ТОВ «Власівський Мірошник» за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 45753,81грн., в тому числі: 36603,05грн. - за основним платежем, 9150,76грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало безпідставне, на думку податкового органу, віднесення до валових витрат суму нарахованих відсотків від використання коштів отриманих в кредит під проценти у компанії «TRITTICO HOLDING LIMITED", оскільки остання не є фінансовою установою та не має права надавати кошти у користування позивачу під проценти. Безпідставна виплата працівникам винагороди за результатом роботи за рік та віднесення даних сум до валових витрат та заниження суми збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачу нерезидентом - компанією «TRITTICO HOLDING LIMITED», », яка зареєстрована як юридична особа на Кіпрі, надані грошові кошти в кредит під проценти на підставі договору № ВМК-1/07 від 10.05.2007 р., зареєстрованого 22.05.2007р. за № 10-201/12633 головним управлінням національного банку по м. Києву і Київській області (реєстраційне свідоцтво № 6996)., додаткової домовленості № 1 від 13.01.2009 р. до даного договору , зареєстрованої 29.05.2009р. № 09-204/11386, додаток до реєстраційного свідоцтва від 29.05.2009 р. № 1, договору № 1/ВМ від 13.08.2010 р., зареєстрованого 06.09.2010 р. № 09-204/19575 Головним управлінням національного банку по м. Києву і Київської області, реєстраційне свідоцтво № 12837, договору № 1/11 ВМ від 12.10.2011 р., зареєстрованого 28.11.2010 р. № 09-204/20879 Головним управлінням національного банку по м. Києву і Київській області, реєстраційне свідоцтво № 14518.

Порядок одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів унормований Указом Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» №734/99 від 27.06.1999 р. ,чинного на час укладання вищезазначених договорів (далі - Указ Президента №734/99).

Згідно преамбули та п.1 Указу Президента №734/99 з метою врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та відповідно до п.4 розділу ХУ «Перехідні положення» Конституції України установлено, що договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов*язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації НБУ.

Постановою Правління НБУ від 17.06.2004 N 270 затверджено Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.

На виконання положень вище зазначених нормативно-правових актів була проведена реєстрація кредитних договорів між позивачем та нерезидентом - компанією «TRITTICO HOLDING LIMITED», що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями реєстраційних свідоцтв ( а.с.85-86,87-88,89-90,91).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов*язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов*язаннями ( у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами), протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв*язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Зважаючи на вище викладене, а також те, що Головним управлінням НБУ по м. Києву і Київської області були зареєстровані саме кредитні договори, укладені позивачем з нерезидентом - компанією «TRITTICO HOLDING LIMITED» про отримання кредиту в іноземній валюті з метою поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності, із конкретно визначеною процентною ставкою, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат суму нарахованих відсотків від використання коштів отриманих в кредит під проценти у компанії «TRITTICO HOLDING LIMITED» у перевіряємому періоді. Як наслідок відповідачем безпідставно проведено донарахування валового доходу відповідно до вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Посилання податкового органу на безпідставність віднесення до складу валових витрат суму нарахованих відсотків від використання коштів отриманих в кредит під проценти у компанії «TRITTICO HOLDING LIMITED", оскільки остання не є фінансовою установою та не має права надавати кошти у користування позивачу під проценти, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно реєстраційних свідоцтв Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області зареєстровано саме кредитні договори з чітко визначеними процентними ставками.

Стосовно встановленого перевіркою порушення ТОВ «Власівський Мірошник» в частині віднесення до складу валових витрат суми 343 187,36 грн - виплати працівникам підприємства винагороди по результатам роботи за рік колегія суддів зазначає.

Відповідно до п.п. 5.6.1 п.5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

Відповідно до колективного договору від 28.05.2008 р.- додаток №6 «Положення про порядок і умови виплати винагороди по результатам роботи за рік ТОВ «Власівський Мірошник» , винагорода за результатами роботи за рік виплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Згідно п. 13.2 ст. 13 Статуту ТОВ «Власівський Мірошник» усі питання, пов*язані із розподілом прибутків, розглядаються і затверджуються Загальними Зборами Учасників на засіданнях за підсумками фінансового року.

Як слідує із наданого до матеріалів справи Балансу товариства на 31.10.2010 р. прогнозовані доходи майбутніх періодів на кінець звітного періоду складають 82 466 грн.

Як слідує із пояснень представника позивача, та наданих копії наказу по товариству №391 від 28.10.2010 р., Колективного договору, протоколу №9/1 Загальних Зборів Учасників ТОВ «Власівський Мірошник» від 27.10.2010 р., виплата премії працівникам здійснена за високі показники в роботі у 2010 р. під час реконструкції існуючих основних засобів елеватора та будівництва нової частини елеватору зі зберігання зернових культур на 53 000 т. Відповідно до довідки, з даних виплат проведені законодавством встановлені утриманні.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем не були порушені вимоги п.п. 5.6.1 п.5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при віднесення до складу валових витрат суми проведеної виплати працівникам підприємства винагороди.

Посилання податкового органу на безпідставність проведеної виплати премії працівникам товариства колегія суддів вважає безпідставними, оскільки рішення про преміювання було прийняте Загальними Зборами Учасників ТОВ «Власівський Мірошник» в межах компетенції визначеної Статутом ТОВ «Власівський Мірошник».

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.06.2012 р. №0000242210 колегія суддів зазначає .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях та об*єктах.

Статтею 9 Закону України «Про відходи» передбачено, що за розміщення відходів із суб*єктів підприємницької діяльності стягується плата.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000242210 від 15.05.2012 р. стало , на думку відповідача, порушення вимог абзаців 2 та 4 пункту 2, абзаців 1 та 2 пункту 4 постанови КМУ від 01.03.1999 р. №3030 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», чинного на час виникнення спірних правовідносин, ( далі - Порядок). А саме не включення до податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, фактичних обсягів розміщених відходів.

Відповідно до абз.2 та 4 п.2 зазначеного Порядку збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; розміщення відходів;

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 4 Порядку суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем перебування платників збору на податковому обліку коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2.

Пунктом 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення.

Згідно до п. 14 Порядку контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщення відходів здійснюється Держекоінспекцією, органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, спеціальними підрозділами Мінприроди.

Пунктом 15 даного Порядку передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють лише контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011 року та зворотної дії у часі не має.

Відповідно до правових норм законодавства, що регулювало спірні правовідносини, а саме до положень вище зазначеного Порядку, податковий орган мав право здійснювати контроль лише за своєчасністю та повнотою сплати збору за розміщення відходів, а контроль щодо дотримання лімітів розміщення відходів відповідно до п. 14 Порядку був віднесений до компетенції іншого державного органу.

Зважаючи на те, що фактично податковим органом встановлено факт понадлімітного розміщення відходів в зв*язку з чим проведено донарахування збору, колегія суддів вважає такі дії відповідача вчинені з перевищенням повноважень наданих законодавством, оскільки доказів встановлення понадлімітного розміщення відходів позивачем компетентним органом відповідачем не надано суду та під час судового розгляду встановлено не було.

Зважаючи на вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга ТОВ «Власівський Мірошник» підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року по справі № 2а-7051/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову , якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2012 року№0000232210 Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 17728208,00 грн. протиправним та скасувати його.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2012 року №0000242210 Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" суми грошового зобов'язання за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 45753,81 грн., в тому числі за основним платежем 36603,05 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9150,76 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 04.02.2013 р.