Постанова № 29051853, 31.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р. Справа № 2а-6750/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

представника позивача Коваля О.Ю.

представника відповідача Волевельської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-6750/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001211510 від 13.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер" відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер" (код ЄДРПОУ 31557763) , зареєстроване управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради від 04.07.2011 року за №14801200000004322, взято на податковий облік за №2554 від 13.07.2012 року, відповідно до свідоцтва платника податку на додану вартість №29875727.

З 24.02.2012 року Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549), що відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №557-15-109/31557763 від 24.02.2012 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- ч.1 ст.203, ст.215, п.1ст.216, ст.228 ЦК в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період лютий 2011 року;

- відсутність об'єктів які підпадають під визначення ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на суму ПДВ 27097,00 грн.;

- ТОВ фірма "Спецмайстер", в порушення п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України занижена сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за лютий 2011 року на загальну суму 27097,00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001211510 від 13.03.2012 року.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договори укладені між ТОВ "Промспец Консалтинг" та ТОВ фірма "Спецмайстер" є нікчемними з огляду на те, що до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій суд першої інстанції ставився кретично, оскільки на вимогу надати документи на підтвердження здійснення транспортування, фахівцям податкової інспекції не було надано документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від постачальника до покупця, а саме: не надано ані товарно-транспортних накладних, які засвідчують факт відвантаження придбаних товарно-матеріальних цінностей, ані подорожніх листів, що підтверджують факт перевезення будівельних матеріалів, про що перевіряючими зроблено запис на сторінці 11 акту перевірки.

Тобто, позивачем не було надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи або ж інші документи, які б достовірно підтверджували шлях прямування вантажу від пункту його відправлення постачальником до пункту його призначення, конкретизацію видів товару, який перевозився, відстань перевезення товару, кількість кілометрів, обсяг використаного пального тощо.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що єдиною метою укладених угод між ТОВ "Промспец Консалтинг" та ТОВ фірма "Спецмайстер" є штучне завищення вартості послуг, що в свою чергу призвело до збільшення податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, а саме, довідка Головного управління статистики у Харківській області №322946 від 25.01.2011р., основними видами діяльності ТОВ фірма „Спецмайстер" є виробництво робочого, верхнього одягу, оптова торгівля одягом, інші види оптової торгівлі (т. 1 а.с. 19).

ТОВ фірма „Спецмайстер" згідно з умовами договору постачання № 1/10 від 01.10.2010 року (т. 1 а.с. 52), укладеному з ТОВ „Промспец Консалтинг", в лютому 2011 року здійснив придбання товару - тканин, нетканих матеріалів, фурнітури, готових текстильних виробів, взуття, засобів індивідуального захисту на загальну суму 162581,45грн., в т.ч. ПДВ - 27096,91грн.

Факт придбання товару підтверджують належним чином оформлені первинні документи, а саме: видаткова накладна № 10201 від 01.02.2011р. на суму 38588,40грн., в т.ч. ПДВ-6431,40грн. (т. 1 а.с. 54); видаткова накладна № 10202 від 01.02.2011р. на суму 34800,00грн., в т.ч. ПДВ - 5800,00грн. (т. 1 а.с. 56); видаткова накладна № 20201 від 02.02.2011р. на суму 8754,62грн., в т.ч. ПДВ - 1459,10грн. (т. 1 а.с. 58); видаткова накладна № 40201 від 04.02.2011р. на суму 35905,94грн., в т.ч. ПДВ - 5984,32грн. (т.1 а.с. 60); видаткова накладна № 110201 від 11.02.2011р. на суму 44532,49грн., в т.ч. ПДВ - 7422,07грн (т. 1 а.с. 62).

Оплата отриманого в лютому 2011 року від ТОВ „Промспец Консалтинг", товару здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ „Промспец Консалтинг" платіжними дорученнями на загальну суму 162581,44грн., в т.ч. ПДВ - 27096,91грн.

Транспортування отриманого товару ТОВ фірма „Спецмайстер" відповідно до умов договору № 1/10 від 01.10.2010р. здійснило власними силами за свій рахунок. Факт здійснення транспортування підтверджується належним чином оформленими первинними документами - товарно- транспортними накладними № 130352 від 01.02.2011р. (т. 1 а.с. 74), № 130354 від 02.02.2011р. (т.1 а.с. 75), № 130355 від 04.02.2011р. (т. 1 а.с. 76), № 130356 від 11.02.2011р (т. 1 а.с. 77).

Товар, придбаний ТОВ фірма „Спецмайстер" у ТОВ „Промспец Консалтинг" в лютому 2011 року, використаний ТОВ фірма „Спецмайстер" у власній господарській діяльності в оподатковуваних операціях, а саме - використаний в якості сировини для виробництва з подальшою реалізацією готової продукції з нарахуванням податкових зобов'язань за ставкою 20 відсотків, та частково реалізований без додаткової обробки з нарахуванням податкових зобов'язань за ставкою 20 відсотків. Використання вказаного товару у власній господарській діяльності в оподатковуваних операціях підтверджується бухгалтерськими довідками, з додаванням копій підтверджуючих первинних документів - видаткових накладних, калькуляцій, довіреностей, податкових накладних, виписок банку.

Враховуючи наведене, ТОВ фірма „Спецмайстер" сформовано податковий кредит на підставі наступних належним чином оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем - ТОВ „Промспец Консалтинг": податкова накладна № 118 від 01.02.2011р. на суму 38588,40грн., в т.ч. ПДВ-6431,40грн. (т. 1 а.с 64); податкова накладна № 94 від 01.02.2011р. на суму 34800,00грн., в т.ч. ПДВ - 5800,00грн. (т. 1 а.с. 65); податкова накладна № 188 від 02.02.2011р. на суму 8754,62грн., в т.ч. ПДВ - 1459,10грн. (т. 1 а.с. 66); податкова накладна № 236 від 04.02.2011р. на суму 35905,94грн., в т.ч. ПДВ - 5984,32грн. (т. 1 а.с. 67); податкова накладна № 374 від 11.02.2011р. на суму 44532,49грн., в т.ч. ПДВ - 7422,07грн (т. 1 а.с 68).

Виходячи з аналізу наведених доказів, колегія суддів приходить до висновку, що повністю підтверджується факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами.

Крім того, за приписами п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, які передбачають, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підставі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість чи на прибуток має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, вищенаведений обсяг первинних документів додатково свідчить про вчинення позивачем господарських операцій, які спричинили зміни в структурі активів підприємства, що у свою чергу є доказом виконання позивачем усіх умов, передбачених законом, для наявності підстав на відповідне оформлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ „Промспец Консалтинг" повністю підтверджені первинними документами, оформленими належним чином, а придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Суд першої інстанції безпідставно не з'ясував зазначені обставини справи, не витребував і не дослідив письмові докази, які свідчать про реальність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ „Промспец Консалтинг".

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що договори, укладені між позивачем та ТОВ „Промспец Консалтинг" за формою та змістом не суперечить вимогам Цивільного та Господарського кодексів України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто відбулася фактична поставка товару, а відтак, договір між позивачем та його контрагентом мав реальний характер.

Фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів, укладених між позивачем та „Промспец Консалтинг", не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, відповідачем не надано, та не встановлено судом апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій та прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача та законність і обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001211510 від 13.03.2012 року.

За таких обставин, колегія суддів, керуючись приписами ст. 19 Конституції України, ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001211510 від 13.03.2012 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 р. по справі № 2а-6750/12/2070 не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-6750/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер".

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001211510 від 13.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.

Повний текст постанови виготовлений 06.11.2012 р.