Рішення № 29049156, 22.01.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/15509/2012

2/201/370/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне в порядку гл. 8 розділу ІІІЦПК України/

22 січня 2013 рокуЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретаріКравченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічно акціонерного товариства «ОСОБА_1 ДНІПРО» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «ОСОБА_1 ДНІПРО» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карт. Позивач в своєму позові посилається на те, що 21 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір про надання та використання кредитних карт № 22034010330001.

Згідно п.12 Анкети-заяви банк надав відповідачу кредитну карту VISA Classic International з кредитним лімітом 5 900 грн. 00 коп.. Доступ до вказаних кредитних коштів було отримано відповідачем, що підтверджується виписками з особових рахунків відповідача. Процентна ставка за користування кредитним лімітом було встановлено в розмірі 21% річних.

Відповідно до п.3.14 тарифів розмір обовязкового щомісячного мінімального платежу складає 7% від залишку заборгованості.

Згідно п.10.1 правил надання та використання кредитних карток банку «Кредит-Дніпро»із пільговим періодом кредитування дія договору обмежена строком дії карти. Строк дії карти було встановлено до вересня 2008 року.

Станом на 21 листопада 2012 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 152 грн. 29 коп., а саме: сума несплаченої частки кредиту 5 875 грн. 58 коп.; заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами 5 880 грн. 83 коп.; сума інфляції заборгованості за користування кредитними коштами згідно п.2 ст.625 ЦК України становить 458 грн. 93 коп.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту згідно п.2 ст. 625 ЦК України становить 253 грн. 42 коп.; сума інфляції заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків згідно п.2 ст. 625 ЦК України становить 397 грн. 17 коп.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків згідно п.2 ст.625 ЦК України становить 286 грн. 36 коп., тому позивач просить стягнути вказану суму з відповідача та судові витрати по справі.

В судове зсідання представники позивача не зявилися, просили слухати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилася про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між ПАТ «ОСОБА_1 ДНІПРО»та відповідачем ОСОБА_2 договору про надання та використання кредитних карт № 22034010330001 від 21 вересня 2007 року відповідачу надано кредитну карту VISA Classic International з кредитним лімітом 5 900 грн. 00 коп.. ОСОБА_1 було отримано відповідачем, що підтверджується виписками з особових рахунків відповідача /а.с. 22-61/.

Відповідач умови договору не виконувала, а саме порушала строки погашення заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками. В звязку з цим 20 квітня 2011 року на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення отриманого кредиту та відсотків /а.с. 77/.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.

Відповідно до п.10.4 правил надання та використання кредитних карток банку «Кредит-Дніпро»із пільговим періодом кредитування договір може бути розірваний за ініціативою банку в наступних випадках: при невиконанні чи неналежному виконанні клієнтом будь-яких його обовязків, що випливають з договору, незалежно від причин невиконання чи неналежного виконання зобовязань.

Позивач, кредитодавець, відповідно до умов договору неодноразово повідомляв відповідача про факт виникнення заборгованості.

В порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, перестала своєчасно сплачувати відсотки по кредиту, утворилася заборгованість. В добровільному порядку питання не вирішене і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України і ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору мається заборгованість.

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач ОСОБА_2 повинна довести, що її дiями не було порушено її права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що позивач всі передбачені договором сторін умови виконав в повному обсязі, відповідач укладав договір та приймав кошти і зобов'язувався його виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідачі мали можливість виконати умови договору і повернути кредит позивачу, але без поважних причин цього не зробили.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або фнше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом предявлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня предвлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином неправомірними діями відповідачів, пов'язаними з невиконанням умов договору, позивачу було завдано майнової шкоди, які знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку зі вказаними діями відповідача.

При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ «ОСОБА_1 ДНІПРО» заборгованість за договором про надання та використання кредитних карт № 22034010330001 від 21 вересня 2007 року в сумі 13 152 грн. 29 коп., а саме: сума несплаченої частки кредиту 5 875 грн. 58 коп.; заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами 5 880 грн. 83 коп.; сума інфляції заборгованості за користування кредитними коштами згідно п.2 ст.625 ЦК України становить 458 грн. 93 коп.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту згідно п.2 ст. 625 ЦК України становить 253 грн. 42 коп.; сума інфляції заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків згідно п.2 ст. 625 ЦК України становить 397 грн. 17 коп.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків згідно п.2 ст.625 ЦК України становить 286 грн. 36 коп..

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карт знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічно акціонерного товариства «ОСОБА_1 ДНІПРО»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ДНІПРО»(р/р 2909590070001, МФО 305749, код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за договором про надання та використання кредитних карт № 22034010330001 від 21 вересня 2007 року в сумі 13 152 грн. 29 коп., а саме:

5 875 грн. 58 коп. сума несплаченої частки кредиту;

5 880 грн. 83 коп. заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами;

458 грн. 93 коп. сума інфляції заборгованості за користування кредитними коштами згідно п.2 ст.625 ЦК України;

253 грн. 42 коп. три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту згідно п.2 ст.625 ЦК України;

397 грн. 17 коп. сума інфляції заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків згідно п.2 ст.625 ЦК України;

286 грн. 36 коп. три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих вілсотків згідно п.2 ст.625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ДНІПРО»(р/р 2909590070001, МФО 305749, код ЄДРПОУ 14352406) сплачений судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп..

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.О. Демидова