Вирок № 29045299, 01.02.2013, Березанський районний суд Миколаївської області

01.02.2013

Справа № 469/2/13-к

провадження№ 1-кп/469/2/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2013 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді - Дорошенко А.В.

при секретарі - Якубець С.В.

кримінальне провадження № 12012160150000016

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні 2 дітей, працюючого охоронцем ТОВ Дитячий оздоровчий табір Колос, не судимого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

учасники судового провадження:

прокурор - Лукянова Г.О.

представник цивільного позивача - ОСОБА_2

захисник - ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в :

09.09.2012 року близько 21.00 год. ОСОБА_1, в порушення вимог п.2.9 а Правил дорожнього руху України, керуючи в стані алкогольного спяніння технічно справним автомобілем Renault-19 державний реєстраційний номер 62023НІ, рухався в темний час доби по сухій асфальтованій проїзній частині автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в с. Федорівка, Березанського району Миколаївської області зі сторони м. Одеса в напрямку м. Миколаєва. Рухаючись у вказаному напрямку, наближаючись до повороту на с. Новофедорівка, Березанського району Миколаївської області, який розташований з лівої сторони по ходу його руху, ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.3б,9.2б,10.1,10.4, а також вимоги дорожньої розмітки 1.3 двійна суцільна ПДР України проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча повинен був постійно його контролювати і мав таку можливість, маючи намір виконати поворот ліворуч, не подавши сигнал лівого світлового повороту почав виконувати поворот ліворуч. Перетнувши дорожню розмітку 1.3. двійна суцільна ПДР виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по зустрічній смузі руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Renault-19 ОСОБА_5, яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження у вигляді поранення в області голови, струсу головного мозку, перелому обох кісток нижньої третини правого передпліччя зі зміщенням, які відносяться до категорії середньої тяжкості за ознаками тривалості розладу здоровя.

Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та підлягає відповідальності за ч.1 ст.286 КК України.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю і показав, що 09.09.2012 року він вранці випив 150гр. горілки та приблизно о 18.00 год. на своєму автомобілі Renault, який придбав у ОСОБА_6 в листопаді 2011 року та керував ним до довіреності, поїхав в с. Федорівку до ОСОБА_5, оскільки дружив з її чоловіком. ОСОБА_5 попросила його поїхати в магазин в с.Новофедорівку і сіла разом з дитиною на передньому пасажирському сидінні, так як заднього сидіння в автомобілі не було. Після 20.00 год. вони відїхали від її будинку і поїхали в с. Новофедорівку, що було далі він не памятає, опритомнив вже у лікарні. З цивільним позовом не згоден.

Свідок ОСОБА_4 показав, що 09.09.2012 року він на автомобілі НОМЕР_2 рухався з м. Миколаєва в напрямку м. Одеса. Біля с. Федорівка він рухався зі швидкістю 60 км/год. з ввімкненим ближнім світлом фар. Обвинувачений на своєму автомобілі рухався йому назустріч також з ввімкненим ближнім світлом фар. Коли їх автомобілі наблизилися один до одного, обвинувачений, не ввімкнувши сигнал повороту, різко виконав поворот ліворуч і відбулося зіткнення автомобілів. Автомобіль обвинуваченого після зіткнення залишився на проїзній частині в напрямку руху на ОСОБА_4, його автомобіль зупинився в кюветі. Обвинувачений знаходився в своєму автомобілі непритомний, з переднього пасажирського сидіння його автомобіля витягли потерпілу з дитиною. Автомобіль, яким він керував, належить ОСОБА_7, на фірмі якого він працює і в той день повертався з відрядження. Автомобіль був новий, 2012 року випуску, пробіг 3000 км.. Після ДТП автомобіль було пошкоджено з боку водія та права пасажирська частина автомобіля, пошкоджено дзеркала. На даний час автомобіль відремонтовано та виставлено на продаж.

Представник цивільного позивача ОСОБА_2 показав, що автомобіль НОМЕР_2 належить ОСОБА_7, керував ним ОСОБА_4. Даний автомобіль був 2012 року випуску вартістю вісімдесят тисяч доларів США. В результаті ДТП автомобіль пошкоджено, вартість відновлювального ремонту становить 171732,85 грн. і вказану суму він просить стягнути з обвинуваченого на користь позивача ОСОБА_7.

Із змісту протоколу огляду місця дорожньотранспортної події, плансхеми до нього від 09.09.2012 року та фототаблиці до нього (а.с.3-18) вбачається, що на момент огляду покриття дороги було сухим і чистим, зафіксовано розташування автомобілів на місці події, а саме на нерегульованому перехресті, розташованому на 70 км.+100м. автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ: автомобіль НОМЕР_3 розташований в кюветі по напрямку руху транспорту в напрямку м. Одеса; автомобіль Renault-19 державний реєстраційний номер 62023НІ розташований на проїзній частині дороги в напрямку м. Одеси; зафіксовані пошкодження автомобілів.

Згідно висновку судовомедичної експертизи № 2449 від 07.11.2012 року у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді поранення в області голови, струсу головного мозку, перелому обох кісток нижньої третини правого передпліччя зі зміщенням, які могли утворитися в результаті дії тупих твердих предметів. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень 09.09.2012 року при ДТП, не виключається. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя на строк більш 21 дня (а.с.107).

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 2/207 від 27.09.2012 року (а.с.53-58) на момент огляду ходова частина, рульове керування та гальмівна система автомобіля НОМЕР_4 знаходились в непрацездатному стані. Пошкодження ходової частини, рульового керування та гальмівної системи автомобіля НОМЕР_4 виникли внаслідок ДТП. Несправностей автомобіля, які могли би виникнути до ДТП та вплинути на рух транспортного засобу, в досліджуваних системах та механізмах не виявлено.

З висновку транспортно-трасологічної експертизи № 4/112 від 09.10.2012 року (а.с.66-71) вбачається, що первинний контакт автомобілів НОМЕР_5 з Renault-19 державний реєстраційний номер 62023НІ відбувався передньою правою частиною автомобіля Renault державний реєстраційний номер 62023НІ з передньою частиною автомобіля НОМЕР_5. Кут між подовжніми вісями складав 155+-5 при відліку кута від подовжньої осі Renault-19 р/н 62023НІ проти ходу годинникової стрілки до подовжньої осі Volkswagen Multivan р/н НОМЕР_6. Зафіксована слідова інформація, частини та кут первісного контактування дає можливість вказати про розташування місця зіткнення в смузі руху в напрямку м. Одеса.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 3304 від 14.11.2012 року у вказаній дорожній ситуації в момент здійснення автомобілем Renault-19 повороту ліворуч, водій автомобіля Volkswagen Multivan не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Renault-19 , так як водій лише встигав зреагувати на небезпеку, але не встигав застосувати будь-які міри для запобігання ДТП, тобто водій ОСОБА_4 знаходився в аварійній ситуації, яка вимогами пунктів ПДР не регламентується. Водій автомобіля Renault-19 ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами п.10.1 та 16.13 ПДР України, тобто водій автомобіля Renault-19 ОСОБА_1 повинен був перед зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; під час виконання маневру повороту не виїзжати на зустрічну смугу та тим самим не створювати небезпеку для руху транспортних засобів, які рухаються по зустрічній смузі. Виконання зазначених пунктів ПДР України забезпечило б безперешкодний проїзд автомобіля Volkswagen Multivan через зазначене перехрестя. Водій автомобіля Renault-19 завчасно виконуючи вищевказані вимоги ПДР мав технічну можливість не створювати аварійну ситуацію в процесі зближення транспортних засобів, а в цілому не допустити настання даної події. Невиконання зазначених вимог ПДР водієм ОСОБА_1 стало причиною ДТП та знаходиться в причинному звязку з ДТП (а.с.151-154).

Стан алкогольного спяніння обвинуваченого підтверджується висновком судової токсикологічної експертизи №55 Ж від 19.09.2012 року (а.с.76-77), згідно якої при судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,64%.

Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_1 обєктивно співпадають з наведеними доказами, узгоджуються з ними, а тому є достовірними.

Разом з тим, підлягають виключенню із обвинувачення порушення ОСОБА_1 пунктів 1.3, 12.3 Правил дорожнього руху, так як обовязковою ознакою обєктивної сторони злочину, передбаченого ст.286 КК України, є причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали. Оскільки п.1.3 ПДР України є загальною нормою, а вимоги п.12.3 ПДР України до даної дорожньо-транспортної пригоди відношення не мають, посилання на порушення ОСОБА_1 зазначених пунктів ПДР є безпідставними.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.2 ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, його позитивні характеристики, обставини, які помякшують покарання: щире каяття, знаходження на утриманні малолітньої дочки та сина - студента. Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння.

Відповідно до розяснень, даних в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті суд також враховує наслідки, які настали, та характер і мотиви допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення обвинуваченого до цих порушень та поведінку після вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце роботи, суд вважає за можливе обрати йому міру покарання у виді виправних робіт.

Як зазначено в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення вчинено в стані алкогольного спяніння, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами , яке відповідно до Постанови Верховного Суду України від 12.04.2012 року, справа №5-3кс12, можливо застосовувати до всіх альтернативних мір покарання, зазначених в ч.1 ст.286 КК України.

На досудовому слідстві позивачем ОСОБА_8 заявлено позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 170921,75 грн., який представником цивільного позивача в судовому засіданні збільшено до 171732,85 грн..

Разом з тим, належні докази завданої майнової шкоди цивільним позивачем та його представником не надано.

Оскільки сума майнової шкоди не є кваліфікуючою ознакою ст.286 КК України та не входить в рамки доведення обвинувачення, так як визначальним для кваліфікації дій обвинуваченого являється тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, цивільний позов в даній кримінальній справі підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє позивача звернутися до суду в порядку цивільного провадження.

На підставі ст.ст.81,330 КПК України речові докази по справі: автомобіль марки Renault-19 державний реєстраційний номер 62023НІ, переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 та автомобіль НОМЕР_5, переданий на зберігання ОСОБА_7, після вступу вироку в законну силу необхідно вважати повернутими по належності законним володільцям.

На підставі ст.ст.92, 331 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого судові витрати на проведення експертиз в сумі 5322,60 грн., в т.ч. судово-автотехнічних в сумі 2158,20 грн. (1054,80грн. + 1103,40грн.) (а.с.35,52), транспортно-трасологічної в сумі 3164,40 грн. (а.с.65).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку строком на один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_8 залишити без розгляду.

Розяснити ОСОБА_7 його право предявити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі: автомобіль марки Renault-19 державний реєстраційний номер 62023НІ, переданий на зберігання ОСОБА_1 та автомобіль НОМЕР_5, переданий на зберігання ОСОБА_7, після вступу вироку в законну силу вважати повернутими по належності законним володільцям.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Миколаївській області на р/р 31251272210005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110 судові витрати по справі в сумі 5322 (пять тисяч триста двадцять дві) грн. 60 коп., в т.ч.:

-за проведення автотехнічних експертиз № 2/206 від 26.09.2012 року, № 2/207 від 27.09.2012 року в сумі 2158,20 грн.;

-за проведення транспортно-трасологічної експертизи № 4/112 від 09.10.2012 року в сумі 3164,40 грн..

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: