Постанова № 29044720, 28.01.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа № 5021/861/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Кравець Т.В.,

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» - Литвиненко Л.М. (дов. №55 від 13.04.2012 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумський м'сокомбінат» (вх.№3535 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 18.10.2012 року у справі №5021/861/2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумський м'сокомбінат», м. Суми

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамітекс», м. Суми

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський м'ясопродуктовий комплекс», м. Суми

3.Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», м. Дніпропертовськ

третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна, м. Суми

про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.10.2012 року у справі №5021/861/2011 (суддя Коваленко О.В.) в позові відмовлено.

Відкрите акціонерне товариство «Сумський м'сокомбінат» з рішенням господарського суду Сумської області не погодилося та, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 18.10.2012 року у справі №5021/861/2011 про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ«Сумський м'сокомбінат» та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ «Сумський м'сокомбінат» задовольнити.

В обґрунтування зазначає, що в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини, що мають значення для справи зокрема в частині встановлення наявності підстав, за яких майно може бути витребуване від добросовісного набувача. Щодо висновку суду про невідповідність обраного способу захисту порушеного права не відповідає дійсним обставинам справи, позивач зазначає, що ним фактично було заявлено віндикаційний позов на підставі ст.387 Цивільного кодексу України. А також посилається на інші обставини викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 року апеляційну скаргу ВАТ «Сумський м'сокомбінат» прийнято до провадження та призначено її розгляд на 06.12.2012 року. Зобов'язано позивача не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі відповідно до заявлених позовних вимог, визначити вартість витребуваного майна та ціну позову з наданням відповідних підтверджуючих документів.

06.12.2012 року до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9722), в якому він просив залишити рішення господарського суду Сумської області від 18.10.2012 року у справі №5021/861/2011 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 року відкладено розгляд справи на 03.01.2013 року. Зобов'язано позивача не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі відповідно до заявлених позовних вимог, визначити вартість витребуваного майна та ціну позову з наданням відповідних підтверджуючих документів.

24.12.2012 року від позивача на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 року надійшли пояснення, в яких він зазначає, що всі заявлені ним позовні вимоги носять характер немайнових, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги був визначений у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру. Виконати вимогу суду щодо визначення вартості витребуваного майна, як зазначає позивач, є неможливим оскільки він не має доступу до спірного майна (вх.№10335).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року відкладено розгляд справи на 22.01.2013 року.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року у зв'язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О., для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Кравець Т.В.

В судовому засіданні 22.01.2013 року представник ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити рішення господарського суду Сумської області від 18.10.2012 року у справі №5021/861/2011 без змін.

Позивач (апелянт) та інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

05.03.2009 р. між ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» та ТОВ «Керамітекс» були укладені у простій письмовій формі договори купівлі-продажу нерухомого майна, без здійснення нотаріального посвідчення, а саме договори: №№ 1-н, 2-н, 3-н, 4-н, 5-н, 6-н, 7-н, 8-н, 9-н, 10-н, 11-н, 12-н, 13-н та 14-н, відповідно до умов яких позивач зобов'язувався передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамітекс»,який, в свою чергу, зобов'язувався прийняти і оплатити наступні об'єкти нерухомого майна: будівлю гаража, літ. «Ж», загальною площею 1227,7 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/1, будівлю депо, літ. «У», загальною площею 69,7 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/2, будівлю прирельсової, літ. «Ч», загальною площею 351,7 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/3, будівлю санбійні з прибудовою, літ. «Э», загальною площею 178, кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/4, контору бази, літ. «Э-2», загальною площею 117,1 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/5, будівлю парокотельної, літ. «Е», загальною площею 771,4 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/6, будівлю передзабійного утримання, літ. «Э-1», загальною площею 1277,2 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/7, будівлю побутового корпусу, літ. «Е-IV», загальною площею 1521,8 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/8, будівлю контори двоповерхової, будівлі клубу, літ. «М-IV», загальною площею 2096,9 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/9, будівлю мехмайстерні, літ. «П-1», загальною площею 368,2 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/10, м'ясожировий корпус, літ. "В-ІІІ", загальною площею 5034,8 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/11, ковбасний корпус, літ. «Б-ІІІ», загальною площею 5973,0 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/12, будівлю підсобного господарства, літ. « 1-Ч», загальною площею 2746,7 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103, сушку для ковбас, літ. «Б», загальною площею 296,6 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103.

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.04.2009р. у справі №3/153-09 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамітекс», м. Суми до Відкритого акціонерного товариства «Сумський м'ясокомбінат» про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, задоволено позовні вимоги ТОВ «Керамітекс», визнано дійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна №№ 1-н, 2-н, 3-н, 4-н, 5-н, 6-н, 7-н, 8-н, 9-н, 10-н, 11-н, 12-н, 13-н та 14-н від 05.03.2009р., за якими ТОВ «Керамітекс» набуло право власності на визначені об'єкти нерухомості.

22.07.2009 р. між ТОВ «Керамітекс» та ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» укладено договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, які були посвідчені приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В., а саме: договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 1856 - будівлі гаражу, під літерою «Ж», загальною площею 1227,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/1; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 1859 - будівлі депо, під літерою «У», загальною площею 69,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/2; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 1862 - будівлі прирельсової, під літерою «Ч», загальною площею 351,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/3; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 1865 - будівлі санбійні, під літерою «Э», загальною площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/4; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 1868 - контори бази, під літерою «Э2», загальною площею 117,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/5; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий №1871- будівлі парокотельні, під літерою «Е», загальною площею 771,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/6; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 1874 - будівлі передзабійного утримання, під літерою «Э1», загальною площею 1277,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/7; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 1877 - будівлі побутового корпусу, під літерою «Е-IV», загальною площею 1521,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/8; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий №1880 - будівлі контори двоповерхової, будівлі клубу, під літерою «М-IV», загальною площею 2096,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/9; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий №1883 - будівлі мехмайстерні, під літерою «П-І», загальною площею 368,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/10; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 1886 - м'ясожирового корпусу, під літерою «В-ІІІ», загальною площею 5034, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/11; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий №1889 - ковбасного цеху, під літерою «Б-ІІІ», загальною площею 5973,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/12; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 1895 - будівлі підсобного господарства, під літерою «І-Ч», загальною площею 2746,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий №1892 - сушки для ковбас, під літерою «Б», загальною площею 296,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103.

03.09.2009р. між ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» та ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» в забезпечення вимог кредитного договору від 03.09.2009 року №030909-КЛ укладеного між ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» та ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», укладено іпотечні договіри №030909-I/1 та №261109-I, предметом яких стали вищезазначені об'єкти нерухомості, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 30991595 від 08.04.2011р.

Постановою господарського суду Сумської області від 15.04.2010 р. у справі №12/133-09 ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» визнано банкрутом.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.03.2011 р. у справі №12/133-09 ліквідатором ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» призначено арбітражного керуючого Нагорнєву Тетяну Володимирівну, ліцензія АВ №158303 від 19.10.2006р.

Ліквідатор звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просив визнати недійсними договори купівлі -продажу нежитлових приміщень, укладені 22.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керамітекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський м'ясопродуктовий комплекс», посвідчені приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В., зареєстровані за № 1856, № 1859, № 1862, № 1865, № 1868, № 1871, № 1874, № 1877, № 1880, № 1883, № 1886, № 1889, № 1895, № 1892. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» шляхом зобов'язання останнього повернути Відкритому акціонерному товариству «Сумський м'ясокомбінат» все нерухоме майно, що було одержано внаслідок укладення вищевказаних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлю гаражу, під літерою «Ж», загальною площею 1227,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/1; - будівлю депо, під літерою «У», загальною площею 69,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/2; - будівлю прирельсової, під літерою «Ч», загальною площею 351,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/3; - будівлю санбійні, під літерою "Э", загальною площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/4; - контору бази, під літерою «Э2», загальною площею 117,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/5; - будівлю парокотельні, під літерою «Е», загальною площею 771,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/6; - будівлю передзабійного утримання, під літерою «Э1», загальною площею 1277,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/7; - будівлю побутового корпусу, під літерою «Е-IV», загальною площею 1521,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/8; - будівлю контори двоповерхової, будівлі клубу, під літерою «М-IV», загальною площею 2096,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/9; - будівлю мехмайстерні, під літерою «П-І», загальною площею 368,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/10; - м'ясожировий корпус, під літерою «В-ІІІ», загальною площею 5034, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/11; - ковбасний цех, під літерою «Б-ІІІ», загальною площею 5973,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/12; - будівлю підсобного господарства, під літерою «І-Ч», загальною площею 2746,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103; - сушку для ковбас, під літерою «Б», загальною площею 296,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103. Крім того, просив суд визнати недійсними іпотечні договори укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» та Публічним акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» № 030909-І-1 від 03.09.2009 та договір №261109-I від 26.11.2009 року посвідчених приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В.

Звертаючись з позовною заявою обґрунтовує свої вимоги тим, що договори купівлі-продажу нерухомого майна, які укладені між ТОВ «Керамітекс» і ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» де продавцем було ТОВ «Керамітекс», яке, в свою чергу, не мало права власності на відчужуване нерухоме майно, є недійсними з підстав невідповідності ст. 658 Цивільного кодексу України не можуть породжувати будь-яких наслідків щодо переходу права власності на нерухоме майно до ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс», а тому фактичний власник майна - ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» набуло право витребувати своє майно від особи, яка без відповідної правової підстави заволоділа ним.Також зазначає, що ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» не набуло статусу власника нерухомого майна, яке є предметом іпотечних договорів, що, в свою чергу, є підставою для визнання недійсними іпотечних договорів, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» та Публічним акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та посвідчених приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В., №030909-І/1 від 03.09.2009 року та №261109-І від 26.11.2009 р.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» є добросовісним набувачем, оскільки на момент укладення спірних договорів не знав та не міг знати про те, що придбав об'єкти нерухомості у особи, яка не мала права їх відчужувати.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає висновки місцевого господарського суду обґрунтованими враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, за змістом ст. 388 ЦК України право власності набувача може бути оспорено в судовому порядку у випадках, передбачених цією статтею, виключно власником цього майна.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин недійсним» реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача -з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК .Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

З приписів ст. 215 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом із тим ч. 3 ст. 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, ст. 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Оскільки добросовісне набуття у розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст. ст. 215, 216 ЦК України. У таких відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача

Позивач грунтує свої позовні вимоги, виходячи з недійсності (нікчемності) договорів купівлі - продажу нерухомого майна №№ 1-н, 2-н, 3-н, 4-н, 5-н, 6-н, 7-н, 8-н, 9-н, 10-н, 11-н, 12-н, 13-н та 14-н від 05.03.2009 р., укладених між ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» та ТОВ «Керамітекс», які у насупному призвели до укладення договорів купівлі - продажу між ТОВ «Керамітекс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський м'ясопродуктовий комплекс», та договорів іпротеки між ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» та ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Дійсно постановою ВГСУ від 13.10.2010 року рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2009 року у справі №3/153-09 про визнання дійсними договорів купівлі - продажу скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням господарського суду Сумської області від 10.01.2011 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Керамітекс» було відмовлено, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року зазначене рішення залишено без змін.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2009 р. по справі №3/153-09 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна №1-Н - 14-Н від 05.03.2009 р., на підставі якого ТОВ «Керамітекс» набуло права власності на спірні об'єкти нерухомості, на момент укладення спірних договорів було чинним.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про те, що ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» на момент укладання спірних договорів не знав та не міг знати про те, що придбав об'єкти нерухомості у особи, яка не мала права їх відчужувати, а, отже, ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не надав суду належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, а позовні вимоги про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння є безпідставними, місцевим господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Сумської області від 18.10.2012 року у справі №5021/861/2011 відсутні.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумський м'сокомбінат» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 18.10.2012 року у справі №5021/861/2011 залишити без змін.

Повний текст постанови підписано 28.01.2013 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Т.В. Кравець