Рішення № 29040651, 20.12.2012, Личаківський районний суд м.Львова

2/1312/1788/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого - судді Мартинишина Я.М.

при секретарі судових засідань Здибель І.І.

з участю представника позивача Щербакової І.І.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по Кредитному договору від 04.08.2006 року в гривневому еквіваленті в розмірі 101 270,71 грн., по Кредитному договору від 21.11.2006 року в гривневому еквіваленті 192 593 грн.

Мотивує позов тим, що між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 на підставі та в межах Рамкової угоди укладено Договір про надання траншу, відповідно до якого ОСОБА_4 видано кредит в розмірі 20 000 доларів США з процентною ставкою 16% річних на строк 60 місяців, договором внесені зміни і збільшено строк користування кредитом до 96 місяців. Відповідно до Договорів про надання траншу від 21.11.2006 року і від 19.01.2007 року відповідачу надано гроші в сумі 30000 доларів США двома траншами зі сплатою 16% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за Рамковою угодою та кредитними договорами АТ «ПроКредит Банк»та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки, згідно якого відповідач зобов'язалась відповідати в повному обсязі перед Банком за невиконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань. Оскільки на даний час перед Банком утворилась заборгованість, відповідачі взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за його користування належним чином не виконують, тому просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості в розмірі 293 864,71 грн. Крім того, просить відшкодувати понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача Щербакова І.І., що діє на підставі довіреності (а.с.77), позовні вимоги підтримала, дала аналогічні пояснення, викладені в позовній заяві. Покликається на договори, розрахунки, інші документи.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 позов заперечив, вважає, що Банк навмисно ввів відповідачів в оману, оскільки надав інформацію у незрозумілій формі. Вказав, що рамкову угоду, договори про надання траншів слід визнати недійсними з моменту їх підписання. Не оспорюючи отримання коштів відповідачами кредитних коштів, просить відмовити у задоволенні позову в цілому.

Інший відповідач ОСОБА_5 в судові засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і дату розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, заяви про перенесення судового засідання не надходило.

Суд зі згоди представника позивача і представника відповідача вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі наявних доказів, які є у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно, повно, об'єктивно і безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд позовні вимоги задовольняє з наступних підстав

В судовому засіданні встановлено, що між АТ ПроКредит Банк, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 укладено Договір про надання траншу № 3.13757/Л-2376/01.05 від 02.08.2006 р. згідно якого ОСОБА_4 було видано грошові кошти у сумі 20000,00 (двадцять тисяч) доларів США, строком користування 60 місяців зі сплатою 16 % річних та Договір № 1 від 05.01.2009 р. про внесення змін та доповнень до Договору траншу. Договором №2 від 05.08.2011 про внесення змін до Договору траншу було внесено зміни до кредитного договору та збільшено строк користування кредитом до 96 місяців. Факт видачі відповідачу коштів підтверджується меморіальним ордером № 470_2 від 04 серпня 2006 р. (а.с.54)

Згідно заявки на отримання кредиту та Протоколу кредитного комітету від 20.11.2006 р., кредит № 3.15171 в сумі 30 000 доларів США був виданий відповідачу ОСОБА_4 двома траншами. Так, укладено Договір про надання траншу № 3.15171/Л-2376/01.05 від 21.11.2006 р. згідно якого ОСОБА_4 отримала грошові кошти у сумі 15000 доларів США, строком користування 60 місяців зі сплатою 15 % річних, договором № 1 від 05.01.2009 р. про внесення змін та доповнень до Договору траншу було внесено зміни до умов договору та збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 16% річних, а договором №2 від 05.08.2011 про внесення змін до Договору траншу було внесено зміни до кредитного договору та збільшено строк користування кредитом до 96 місяців. Факт видачі коштів підтверджується меморіальним ордером № 1570_12 від 21 листопада 2006р.(а.с.56)

Судом встановлено, що 19.01.2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання траншу № 3.15171/Л-2376/01.05-ДТ1, згідно якого ОСОБА_4 отримала грошові кошти у сумі 15000 доларів США, строком користування 60 місяців зі сплатою 15% річних. В подальшому Договором № 1 від 05.01.2009 р. про внесення змін та доповнень до Договору траншу було внесено зміни до умов договору та збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 16% річних, а Договором №2 від 05.08.2011 про внесення змін до Договору траншу було внесено зміни до кредитного договору та збільшено строк користування кредитом до 96 місяців. Факт видачі коштів підтверджується меморіальним ордером № 470_53 від 19 січня 2007р. (а.с.55)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 05.08.2011 року укладено договір поруки №221724-ДП1.

Згідно п.2.1 договору поруки відповідач ОСОБА_5 несе відповідальність перед позивачем за невиконання зобов'язань ОСОБА_4 у їх повному обсязі як солідарний з Позичальником боржник.

Судом встановлено, що між відповідачами та Банком було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, що підтверджується підписом відповідних осіб на кредитних договорах, додаткових договорах, договорі поруки.

Ст. 11 ч. 2 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобов'язання сторін.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних у відповідності до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом з'ясовано, що борг відповідачів за Кредитним договором від 02.08.2006 р. становить 101 270,71 гривень, з них: 10538,74 дол. США (84151,84 грн. гривневий еквівалент) - сума основного боргу, 208,53 дол. США (1665,11 грн.) - проценти по графіку, 53,88 дол. США (430,23 грн.)- проценти за фактичне користування простроченим капіталом, 15023,53 грн. -пеня.

Встановлено, що за Кредитним договором від 21.11.2006 р. та від 19.01.2007 р. заборгованість становить 192594 грн., з них: 20706,89 дол. США (165344,52 грн.) - сума основного боргу, 1246,22 дол. США (9951,07 грн.) - проценти по графіку, 9,21 дол. США (73,54 грн.) - проценти за фактичне користування простроченим капіталом, 17224,87 грн. -пеня. Отже, загальна сума заборгованості становить 293864,71 грн.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Заперечення представника відповідача на позов не беруться судом до уваги і розцінюються як голослівні. Суд вважає, що відповідачі, вказуючи на незрозумілість умов договорів намагаються уникнути відповідальності у зв'язку із невиконанням умов Кредитних договорів, користуючись правовим інструментом. З'ясовано, що банк надавав кредити в доларах США, євро, гривні, швейцарських франках. У відповідача ОСОБА_4 був широкий вибір програм кредитування, з різними відсотковими ставками, і враховуючи всі плюси і мінуси, ОСОБА_4 обрала кредитування саме в доларах США. На момент підписання спочатку рамкової угоди у 2005 році, а в подальшому Договорів про надання траншу у 2006 році ОСОБА_4 в повній мірі влаштовували всі вищезазначені умови Кредитних договорів, жодних застережень відповідач не висловлювала, натомість продовжувала укладати чергові угоди, отримуючи грошові кошти. При цьому, укладаючи договір поруки відповідачем ОСОБА_5 також ніяких зауважень та доповнень до Банку заявлено не було. Загальновідомо, що процентна ставка по гривневим кредитам значно більша ніж, зокрема, по кредитам в доларах США, що пов'язано саме з валютними ризиками. Суд вважає, що ОСОБА_4 свідомо обирала валютний кредит зі сплатою меншої процентної ставки, що в свою чергу ще раз підтверджує, що заперечення на позов є необгрунтованими.

Отже, посилання представника відповідача на несправедливість умов Договорів про надання траншу, Договору поруки та на невідповідність їх чинному законодавству не відповідає дійсності.

Кредитний договір є двостороннім правочином. Це добровільне і належним чином оформлене волевиявлення обох сторін, які дійшли згоди стосовно всіх істотних умов, наслідком чого стало підписання Кредитного договору. В даному випадку, на думку суду, всі дії відповідачів були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків за договорами і свідчать про те, що Кредитні договори є чинними та такими, що відповідають чинному законодавству.

Відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідження наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підставний, оскільки за невиконання відповідачем ОСОБА_4 умов кредитних договорів відповідальність за порушення зобов'язання лежить також на поручителі ОСОБА_5 Тому з відповідачів слід примусово стягнути загальну заборгованість в розмірі 293 864,71 грн. солідарно.

При цьому, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів порівну на користь позивача слід стягнути понесені останнім і які документально підтверджені судові витрати в розмірі 2938 грн. 65 коп. (а.с.4)

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212-215, 216 ЦПК України, ст.ст. 526, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»заборгованість за Кредитним договором №3.13757 від 04.08.2006 року, гривневий еквівалент якої за курсом на дату розрахунку становить 101 270 грн. 71 коп., заборгованість за Кредитним договором №3.15171 від 21.11.2006 року, гривневий еквівалент якої за курсом на дату розрахунку становить 192 594 грн., а всього 293 864 (двісті дев'яносто три тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» судові витрати в розмірі 1469,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»судові витрати в розмірі 1469,32 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: