Постанова № 29040038, 24.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року 2а-6323/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької І.М.,

представників позивача - Ковальчук А.О., Негоди О.Г., Кравченко А.О., Іваннікова С.В.,

представника відповідача - Горбатенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Курок плюс»до проБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Курок плюс» з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.12.2012 № 00098111502 (з урахування змінених позовних вимог).

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про завищення ПП «Курок плюс» залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який, на думку податкового органу, сформовано за придбаними товарами/послугами, які не були оплачені платником ПДВ протягом терміну позовної давності, а відтак такі товари вважаються безоплатно отриманими.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки ПП «Курок плюс» правомірно сформувало залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість. Отримані позивачем в межах ведення господарської діяльності товари та послуги були повністю оплачені. Вказаний факт підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а відтак, підприємством підтверджено право на формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У період діяльності підприємства з лютого 2008 року по вересень 2012 року ПП «Курок плюс» щомісячно подавало до Бориспільської ОДПІ декларації з податку на додану вартість разом з додатками, в яких за наслідками господарської діяльності відображало накопичення показника від'ємного значення з податку на додану вартість. Станом на вересень 2012 року цей показник становив 2477151,00 грн.

22 листопада 2012 року посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ позивача за вересень 2012 року, за результатами якої було складено Акт від 21.11.2012 № 1003/15-2/33820201.

Перевіркою встановлено порушення позивачем положень підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 102.5 статті 102, підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 198.3 статті 198, статті 200 Податкового кодексу, внаслідок чого ПП «Курок плюс» було завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду за вересень 2012 року у розмірі 2477151,00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що залишок від'ємного значення з ПДВ сформований за придбаними товарами/послугами, які не були оплачені платником ПДВ протягом терміну позовної давності, а відтак такі товари вважаються безоплатно отриманими, що позбавляє платника податку права на податковий кредит.

Враховуючи викладене, податковий орган вважав, що у ПП «Курок плюс» відсутнє право на задекларований податковий кредит, та, відповідно, на бюджетне відшкодування.

У судовому засіданні представник відповідача стверджував, що висновки перевіряючого ґрунтувались також на тому, що при заповнені додатку 2 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року позивачем було допущено помилку, яка полягала у не розшифровці суми залишку від'ємного значення з ПДВ з моменту її виникнення. Вважав, що вказаний факт тягне за собою відсутність у позивача права на податковий кредит шляхом формування суми залишку від'ємного значення з ПДВ.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 № 00098111502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у розмірі 2477151,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України, регулюється Податковим кодексом та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (далі - Порядок № 1492).

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згід?но з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

6) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредит у у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Як убачається з Акта перевірки від 21.11.2012 № 1003/15-2/33820201, відповідач посилається на порушення ПП «Курок плюс» пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу, згідно з яким заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

У судовому засіданні судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що позивачем у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 було задекларовано розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2477151,00 грн., при цьому рядок 23 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) позивачем не заповнювався.

Суд зазначає, що бюджетне відшкодування ПДВ та залишок від'ємного значення з ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не є тотожними поняттями у розумінні статті 200 Податкового кодексу. А відтак, посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення з заявою про бюджетне відшкодування ґрунтується на помилковому тлумаченню посадовими особами податкового органу норм Податкового кодексу.

Щодо посилання податкового органу на той факт, що товари/послуги, за якими сформовано від'ємне значення з ПДВ звітного періоду, є неоплаченими в межах строку позовної давності, а відтак такі товари вважаються безоплатно отриманими, що позбавляє платника податку права на податковий кредит, суд зазначає наступне. Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Згідно з абзацом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Кодексу до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Це означає, що у разі, якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований платником ПДВ за придбаними товарами/послугами, по завершенні терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає, в результаті чого зобов'язаний відкоригувати податковий кредит.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Це означає, що під час камеральних перевірок досліджуються лише податкові декларації та додатки до них. Факт відсутності проплати за отримані товари/послуги можна встановити лише під час проведення документальної перевірки, шляхом дослідження первинної бухгалтерської документації.

У судовому засіданні було досліджено копії платіжних доручень та податкових накладних, з яких убачається, що позивачем в повному обсяз?і були оплачені всі придбані н?им товари та послуги, що спростовує висновки податкового органу про неоплату таких товарів/послуг.

У судовому засіданні представник відповідача стверджував, що при перевірці податкової звітності позивача за вересень 2012 року було встановлено порушення ним порядку заповнення додатку 2 до декларації, а саме: не розшифровано по періодах формування від'ємного значення з ПДВ. Вважав, що вказаний факт тягне за собою відсутність у позивача права на податковий кредит шляхом формування суми залишку від'ємного значення з ПДВ.

Головний бухгалтер ПП «Курок плюс» Кравченко А.О., будучи допитаною у судовому засіданні у якості свідка пояснила, що нею дійсно була допущена помилка при заповненні додатку 2 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року, а саме: при заповненні допущено помилку (описку) - автоматично перенесено суму 2477151,00 грн. з рядка 24 декларації в колонку (3) додатку 2, вказавши в колонці (2) цього ж додатку червень 2010 року як «звітний податковий період, в якому виникла сума», й при цьому не розшифрована сума 2 477 151,00 грн. належним чином, як того вимагає Порядок заповнення податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіна від 25.11.2011 № 1492.

Судом було оглянуто додаток 2 до декларації позивача за вересень 2012 року, та встановлено, що дійсно суму залишку від'ємного значення з ПДВ не було розшифровано позивачем належним чином, проте розмір залишку від'ємного значення у рядку 24 декларації зазначено вірно.

Під час судового засідання позивачем доведено факт правомірності формування Податкового кредиту, будь-яких порушень під час декларування ПП "Курок плюс" залишку від'ємного значення судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що допущення помилки при заповненні додатку 2 до декларації з ПДВ не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерії відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не дотримано.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками позивача та відповідача, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

А відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.12.2012 № 00098111502 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 12.12.2012 № 00098111502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Курок плюс» сплачений судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 січня 2013 р.