КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1762/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
24 січня 2013 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Логістика Україна" до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області, Головного Управління державного казначейства у Київській області, за участю Прокуратури Київської області про стягнення бюджетної заборгованості та скасування податкових повідомлень - рішень,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Агро Логістика Україна», звернулось до суду та просить, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010 р. №0000202300/0, №0000212300/0 та №0000202300/1, №0000212300/1 від 18.10.2010 р. та стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість по ПДВ в розмірі 1699053,00 грн., а саме за лютий 2010 р. в розмірі 120383,00 грн. та за березень 2010 р. в розмірі 1548670,00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області №0000202300/0 від 03.08.2010 р., №0000212300/0 від 03.08.2010 р., №0000202300/1 від 08.10.2010 р. та №0000212300/1 від 08.10.2010 р. в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Агро Логістика Україна» є юридичною особою, зареєстрованою Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 23.02.2007 р., взято на облік Яготинською державною податковою інспекцією 23.02.2007 р. за № 757.
Судом першої інстанці також встановлено, що 20.02.2009 р. ТОВ «Агро Логістика Україна» подало до Яготинської МДПІ Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
З декларації з податку на додану вартість за січень 2009 р. вбачається усього податкових зобов'язань 79267 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту - 1874771 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту склала від'ємне значення -1795504 грн. (рядок 18.2), залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду 8362758 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 4 520586 грн., в тому числі на рахунок платника у банку -4520586 грн. (рядок 25.1).
22.03.2010 р. ТОВ «Агро Логістика Україна» подало до Яготинської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010р., розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. За даними податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року усього податкових зобов'язань 93 681 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту - 142804 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту склала від'ємне значення -49123грн. (рядок 18.2), залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду 5571009 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 2281912 грн., в тому числі на рахунок платника у банку -2281912 грн. (рядок 25.1).
19.04.2010 р. ТОВ «Агро Логістика Україна» подало до Яготинської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Заданими податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009 р. усього податкових зобов'язань 189230 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту - 262370 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту склала від'ємне значення - 73140грн. (рядок 18.2), залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду 3338220 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 3260724 грн., в тому числі на рахунок платника у банку -3260724 грн. (рядок 25.1).
Яготинською МДПІ Київської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро Логістика Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та складено акт перевірки №565/2300/34233603 від 22.07.2010р.
В розділі 4 Акту перевірки відповідач зробив висновок, згідно з яким за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену ТОВ «Агро Логістика Україна» суму бюджетного відшкодування за січень 2010 р. на суму 4520586 грн., за лютий 2010 р. на суму 2161530грн., за березень 2010 р. на суму 1721054 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на направлені запити про проведення зустрічних перевірок та встановив порушення позивачем п.п.7.7.1. п.7.1.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 р. на суму ПДВ у розмірі 120383 грн. та за березень 2010 р. на суму ПДВ у розмірі 1548670 грн.
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000202300/0 від 03.08.2010 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, в тому числі заявленого в рахунок завищення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 120383 грн., та податкове повідомлення-рішення Форми «В1» № 0000212300/0 від 03.08.2010 р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування, в тому числі заявленого в рахунок завищення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1548670,00 грн.
ТОВ «Агро Логістика України» не погодилось із оскаржуваними рішеннями та 13.08.2010 р. направив скаргу № 580 в Яготинську МДПІ Київської області, за результатами розгляду якої 01.09.2010 р. Яготинська МДПІ Київської області винесла рішення про продовження розгляду скарги № 733/10/231/1826, а 08.10.2010 р.- рішення № 926/10/250 про результати розгляду скарги, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.
08.10.2010 р. Яготинською МДПІ Київської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000202300/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 120383,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000212300/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1548670,00 грн.
19.10. 2010 р. ТОВ «Агро Логістика України» звернувся з повторною скаргою до ДПА в Київській області, 17.12.2010 р. рішенням про результати розгляду повторної скарги № 2649/10/25-017/310-126, в задоволені повторної скарги відмовлено, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
30.12.2010 р. позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України, за результатами якої ДПА України прийняла рішення № 4405/6/25-0515 від 03.03.2011 р. яким в задоволені повторної скарги відмовлено, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що допущені позивачем порушення не впливають на формування розміру від'ємного значення поточного звітного (податкового періоду) та не є підставою для винесення податкового повідомлення рішення форми «ВЗ» про відмову у наданні бюджетного відшкодування на суму 120383 грн. за лютий 2010 р. та 1548670 грн. за березень 2010 р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу було частково відшкодовано суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Станом на 06.11.2012 р. невідшкодованою залишилась сума в розмірі 1669053,00 грн., на яку відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування позивача оспорюваними повідомленнями - рішеннями.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Підпунктом 7.7.4. п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Згідно з п.7.7.5. Закону «Про податок на додану вартість» протягом ЗО днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п.7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної неви'їзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Так, з матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що як податковий кредит за перевіряємий період так і податкові зобов'язання сформовані належним чином, підтверджені документально та правомірно задекларовані позивачем в деклараціях за січень, лютий та березень 2010 р., перевіряючими не було встановлено порушень в формуванні рядка 18 податкової декларації.
Враховуючи те, що п.п 7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи бюджетному відшкодуванню (різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту - рядок18 Декларації), суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що висновки акту про допущення позивачем порушення вимог п.п.7.7.1. п.7.1 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» є неправомірним.
Крім того, з матеріалів справи, зокрема, з Акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення формування рядка 2 Розрахунку бюджетного відшкодування (Додаток №3 до Декларації), а саме, встановлено порушення п.п. 5.12.2. Порядку заповнення і подання податкової декларації по податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за №250/2054, яким визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
При цьому, сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (р.25.1).
Як встановлено судом першої інстанції з податкової декларації за лютий 2010 року, позивачем розраховано суму податкового зобов'язання - 93681грн. (рядок 9 Декларації), податковий кредит - 142804 грн. (р.17 Декларації).
Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту -від'ємне значення 49123 грн. (р.18.2 Декларації).
Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду -5571009,00 грн.
Сума податку фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) - 2281912 грн. (р.25.1 Декларації).
Виходячи з показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до декларації) позивач заявив до відшкодування фактично сплачений в попередніх періодах залишок від'ємного значення у розмірі 2281912 гри., включивши у розрахунок 41874 грн. (віднесені до податкового кредиту у вересні 2009 р.) та 78509 грн. (віднесені до податкового кредиту у жовтні 2009 р.)грн. та фактично сплачені в попередньому періоді, не врахувавши, що від'ємний залишок за вказані періоди приймав участь у погашенні податкових зобов'язань наступних звітних періодів, що відповідно до п.5.12.2 Порядку заповнення і подання податкової декларації по податку на додану вартість позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування від'ємного значення (віднесення в рядок 25.1. Декларації, а правомірно формує рядок 25.2 Декларації).
Аналогічне порушення щодо формування показників рядка 25.1 та 25.2 податкової декларації (р.2 Розрахунку бюджетного відшкодування ) було встановлено у поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2010 р., а саме, встановлено, що сума податкового зобов'язання становить 189230 грн. (рядок 9 Декларації), податковий кредит-262370 грн. (рядок 17 Декларації). Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (рядок 18.2 Декларації -від'ємне значення) становить 73140 грн. Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 Декларації) становить 3338220 грн.
Задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку - 3260724 грн. (рядок 25.1 Декларації).
Виходячи з показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до декларації) позивач заявив до відшкодування фактично сплачений в попередніх періодах залишок від'ємного значення у розмірі 3260724 грн., включивши у розрахунок 1548670 грн.(віднесені до податкового кредиту у вересні-грудні 2009 р., лютому 2010 р. та фактично сплачені в попередньому періоді, не врахувавши, що від'ємний залишок за вказані періоди приймав участь у погашенні податкових зобов'язань наступних звітних періодів, що відповідно до п.5.12.2 позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування (віднесення в рядок 25.1. Декларації, а правомірно формує рядок 25.2 Декларації).
Згідно п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану варість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування (форма «В2»). У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування(форма «В1»);
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (форма «ВЗ»).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що допущені позивачем порушення не впливають на формування розміру від'ємного значення поточного звітного (податкового періоду) та є підставою для винесення податкового повідомлення рішення форми «ВЗ» про відмову у наданні бюджетного відшкодування на суму 120383 грн. за лютий 2010 р. та 1548670 грн. за березень 2010 р.
Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовано погодився з позицією податкового органу про те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування за результатами декларації за лютий 2010 р. на 120383 грн. та за березень 2010 р. на суму 1548670 грн., однак, спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем не в межах своїх повноважень та не в спосіб, встановлений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Разом з тим, в порушення ст.. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 29 січня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Судове рішення № 29039844, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1762/11/1070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: