Постанова № 29034095, 29.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2433/12 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційними скаргами сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Варвинської МДПІ Чернігівської області ДПС від 26 червня 2012 року №0000032200 та №0000022200 повністю; скасовано податкове повідомлення-рішення Варвинської МДПІ Чернігівської області ДПС від 26 червня 2012 року №0000291700 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 37839,37 грн.

Крім того, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року провадження у справі за адміністративним позовом СТОВ «Батьківщина» до Варвинської МДПІ Чернігівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року №0000291700 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5387,20 грн. за основним платежем та 816,63 грн. за штрафними санкціями закрито на підставі п.2 ч.1 ст.157 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Чернігівського окружного адміністративного суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем при здійсненні господарської діяльності було порушено вимоги податкового законодавства, що призвело до невірного нарахування зобов'язання по податку на додану вартість, плати за користування надрами, податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, СТОВ «Батьківщина» було подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що за відсутності факту виплати позивачем доходу орендодавцю у вигляді орендної плати відсутні і підстави для утримання та перерахування в бюджет податку з таких доходів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27 квітня 2012 року по 22 травня 2012 року Варвинською МДПІ Чернігівської області ДПС проведено планову виїзну перевірку СТОВ «Батьківщина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 13 червня 2012 року №85/2200/30875436, в якому встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.192.1 ст. 192, пп.«е» пп.201.1 ст.201, п.п.209.2, 209.7 ст.209 Податкового кодексу України, а саме: СТОВ «Батьківщина» до Декларацій по податку на додану вартість (скорочені) не виписано розрахунок коригування при зміні вартісних і кількісних показників та не відкориговано отриману попередню оплату; крім того, підприємством до складу податкового зобов'язання грудня 2010 року віднесено реалізацію товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва. Внаслідок даних порушень встановлено завищення повноти нарахування податку на додану вартість в сумі 7286222,00 грн., в тому числі: в грудні 2010 року на суму 423505,00 грн.; за 2011 рік в сумі 6862717,00 грн., в тому числі: лютий 2011 року в сумі 40833,00 грн., березень 2011 року в сумі 825667,00 грн., у травні 2011 року на суму 138667,00 грн., у липні 2011 року на суму 183333,00 грн., у вересні 2011 року на суму 4410000,00 грн., у жовтні 2011 року на суму 1264217,00 грн.

Також було встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192, абз.«а», «б» п.185.1 ст.185, п.п.209.2, 209.7 ст.209 Податкового кодексу України, а саме: СТОВ «Батьківщина» у Деклараціях по податку на додану вартість (загальних) занижено податкове зобов'язання не виписано розрахунок коригування при зміні вартісних і кількісних показників та не відкориговано отриману попередню оплату; крім того, підприємством до складу податкового зобов'язання грудня 2010 року загальної Декларації не включено реалізацію товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва та занижене податкове зобов'язання за рахунок невідображення у податковому обліку послуг їдальні, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року; встановлено його заниження у сумі 7502951,00 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 485459,00 грн., а саме: липень 2010 року - 12753,00 грн., серпень 2010 року - 14613,00 грн., вересень 2010 року - 8560,00 грн., жовтень 2010 року - 8449,00 грн., листопад 2010 року - 9835,00 грн., грудень 2010 року - 431249,00 грн.; за 2011 рік в сумі 7017492,00 грн., а саме: січень 2011 року - 10805,00 грн., лютий 2011 року - 50960,00 грн., березень 2011 року - 828450,00 грн., квітень 2011 року - 4377,00 грн., травень 2011 року - 150523,00 грн., червень 2011 року - 5135,00 грн., липень 2011 року - 185880,00 грн., серпень 2011 року - 38975,00 грн., вересень 2011 року - 4412435,00 грн., жовтень 2011 року - 1284636,00 грн., листопад 2011 року - 11709,00 грн., грудень 2011 року - 33607,00 грн.

Крім того, перевіркою було встановлено порушення п.263.2 ст.263 Податкового кодексу України, а саме: занижено обсяги плати за користування надрами в сумі 163139,64 грн., в тому числі за І квартал 2011 року- 40414,40 грн., II квартал 2011 року - 40760,12 грн., III квартал 2011 року - 40746,72 грн., IV квартал 2011 року - 41218,40 грн.; абз.«б», «г» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз.«б», «г» пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 196543,46 грн.; пп.пп.168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, внаслідок чого до бюджету своєчасно не сплачено (перераховано) податок на доходи фізичних осіб в сумі 2169606,84 грн.

На підставі акту перевірки №85/2200/30875436 від 13 червня 2012 року Варвинською МДПІ Чернігівської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення №0000032200 від 26 червня 2012 року, яким за порушення п.263.2 ст.263 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з плати за користування надрами на суму 203924,55 грн., у тому числі 163139,64 грн. за основним платежем та 40784,91 грн. за штрафними санкціями; №0000022200 від 26 червня 2012 року, яким за порушення п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192, абз.«а», «б» п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.209.2, 209.7 ст.209 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 11254426,50 грн., у тому числі 7502951,00 грн. за основним платежем та 3751475,50 грн. за штрафними санкціями; №0000291700 від 26 червня 2012 року, яким за порушення абз.«б», «г» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз.«б», «г» пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.пп.168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 777600,67 грн., у тому числі 196543,46 грн. за основним платежем та 581057,21 грн. за штрафними санкціями.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню №0000032200 та №0000022200 від 26 червня 2012 року повністю та №0000291700 від 26 червня 2012 року в частині, з огляду на дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів за результатами розгляду апеляційних скарг дійшла наступних висновків:

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 26 червня 2012 року колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до абз. «а», «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст.187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як визначено п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п.п.209.2, 209.7 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до п.209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва №100237983 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість СТОВ «Батьківщина» з 01 січня 2009 року зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування з наступними видами діяльності відповідно до КВЕД: 01.11.0- вирощування зернових та технічних культур, 01.41.0 - надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, 01.42.0 - надання послуг у тваринництві, 01.21.0 - розведення великої рогатої худоби, 01.23.0 - розведення свиней.

Між СТОВ «Батьківщина» та ТОВ «Житло-Буд» було укладено договори №10/04 від 10 квітня 2011 року та №1702 від 17 лютого 2011 року, на виконання умов яких ТОВ «Житло-Буд» здійснено попередню оплату за кукурудзу та цукор, про що виписані податкові накладні на загальну суму 41176300 грн., в т.ч. ПДВ - 6862717 грн. Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включені до податкових зобов'язань відповідних періодів, відображені у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних. Фактична реалізація кукурудзи ТОВ «Житло-Буд» на підставі договорів та отриманої попередньої оплати здійснена та підтверджується накладною №486 від 23 листопада 2011 року, оплата здійснена в повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

Позивачем передплата за продукцію власного виробництва на суму податку на додану вартість в розмірі 6862717,00 грн. віднесена до податкових зобов'язань.

Згідно додаткової угоди №1/1 від 23 листопада 2011 року до договору поставки №10/4 від 10 квітня 2011 року змінено предмет договору: позивачем здійснюється поставка кукурудзи (замість, цукру-піску згідно договору).

Поставлена позивачем кукурудза є товаром власного виробництва, що підтверджується довідкою 29-СГ «Підсумки збору врожаю сільськогосподарським культур, плодів, ягід та винограду».

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач правомірно включив вищезазначені податкові зобов'язання до скороченої податкової декларації, а тому дії відповідача щодо включення податкових зобов'язань до загальної податкової декларації є неправомірними. При цьому, своєчасне непроведення коригування при зміні номенклатури товару не впливає на визначення податкових зобов'язань, оскільки позивачем реалізовувалась продукція власного виробництва, а сума отриманої передплати та вартість поставленого товару співпадають.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2010 року між СТОВ «Батьківщина» та Благодійним фондом Олега Ляшка укладений договір про благодійну діяльність, відповідно до умов якого СТОВ «Батьківщина» надало благодійні пожертвування Благодійному фонду Олега Ляшка у вигляді товарів (комп'ютери, комплекти постільної білизни тощо). Передача здійснена 30 грудня 2010 року на загальну суму 2117525,58 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30 грудня 2010 року.

У відповідності до пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції, серед іншого, з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

Враховуючи, що благодійний фонд Олега Ляшка зареєстрований виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області 15 січня 2010 року, згідно рішення №77 від 20 січня 2010 року внесений до Реєстру неприбуткових організацій, в силу пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України операції з надання позивачем благодійної допомоги, зокрема, безоплатне надання товарів такій благодійній організації, звільняються від оподаткування. При цьому, помилкове віднесення позивачем до скороченої податкової декларації суми наданої благодійної допомоги не впливає на права відповідача щодо нарахування податкових зобов'язань з таких операцій всупереч вищенаведеному пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до бухгалтерських документів, протягом перевіреного періоду позивач у приміщенні власної їдальні для працівників підприємства готував страви, при цьому, обіди для працівників надаються безоплатно. В силу п.209.7 Податкового кодексу України операції з постачання послуг з харчування своїм працівникам можуть відображатися суб'єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з ПДВ (скороченій) за умови, що зазначені обіди вироблені з власної сільгоспсировини, а продукти харчування, що входять до меню таких обідів, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та постачання таких товарів (продуктів харчування) здійснюється відповідно до видів діяльностей, зазначених у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Враховуючи, що п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначено операції платників податку, які є об'єктами оподаткування, та зважаючи на те, що позивачем не здійснювались такі операції, при харчуванні працівників позивача не проводиться зарахування коштів та оформлення документів, які є підставою для нарахування податкових зобов'язань, такі податкові зобов'язання не можуть бути нараховані.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності в діях позивача порушення вимог п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192, абз.«а», «б» п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.209.2, 209.7 ст.209 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 26 червня 2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 26 червня 2012 року колегія суддів зазначає наступне:

Під час перевірки встановлено, що на підприємстві рахується чотири скважини, дві скважини не працюють, за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року позивачем задекларовано плати за користування надрами в сумі 4132,56 грн. На думку відповідача, позивачем в порушення п.263.2 ст.263 Податкового кодексу України занижено обсяги плати за користування надрами в сумі 163139,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, використання надр здійснювалось у відповідності до розпорядження директора СТОВ «Батьківщина» від 17 грудня 2010 року лише для потреб тваринництва. Використання води для інших потреб здійснювалось відповідно до договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води від 21 червня 2011 року, укладеного між КП «Комунгосп» та позивачем.

У відповідності до пп.263.2.1 п.263.1 ст.263 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Згідно пп.263.5.1 п.263.5 ст.263 Податкового кодексу України базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

У відповідності до пп.263.6.1 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Згідно пп.263.8.1 п.263.8 ст.263 Податкового кодексу України обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

При розрахунку плати за користування надрами позивач виходив з норм витрат води для сільськогосподарського водопостачання, доведених листом Ічнянського міжрайонного управління водного господарства Чернігівського обласного управління меліорації і водного господарства від 29 червня 2005 року №192, та нормами витрат для водокористувачів сільської місцевості, оскільки використання води здійснювалось виключно для напою худоби та птиці. Про використання води згідно вказаних норм позивачем складалися акти про використану воду.

У відповідності до пп.263.13.1 п.263.13 ст.263 Податкового кодексу України органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з п.263.10 цієї статті у встановленому законодавством порядку можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не дотримано порядку обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами у відповідності до ст.263 Податкового кодексу України, всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено порушення позивачем п.263.2 ст.263 Податкового кодексу України, а також правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 26 червня 2012 року, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000291700 від 26 червня 2012 року колегія суддів зазначає наступне:

Під час перевірки встановлено, що позивач не оподатковував суму додаткових благ, наданих працівникам підприємства у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку в сумі 1083652,27 грн., в результаті чого поизвачем не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 191156,26 грн.

Як вбачається з колективного договору СТОВ «Батьківщина», пунктом 8.3 передбачено виділення щомісячно грошових коштів за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні товариства, на харчування в їдальні на кожного працівника та службовця товариства незалежно від терміну його роботи та розміру заробітної плати.

У відповідності до розпорядження директора СТОВ «Батьківщина» від 11 серпня 2009 року зобов'язано організовувати виїзне харчування за рахунок СТОВ «Батьківщина» працівників, задіяних на роботах не за місцем знаходження товариства; харчування повинно здійснюватись постійно на час виїзних робіт.

Позивачем на підтвердження використання продуктів харчування для виготовлення обідів надано накладні.

Приймаючи до уваги, що позивачем проводиться харчування шляхом вивезення обідів безпосередньо на об'єкти виробництва, харчування не персоніфікується, позивач позбавлений можливості вести облік надання додаткових благ, що виключає можливість визначення об'єкта оподаткування та подальшого його оподаткування, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності порушення в діях позивача абз.«б», «г» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз.«б», «г» пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

Крім того, позивачем подано до відповідача податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Відповідно до розрахунків проведено нарахування доходу громадянам у вигляді орендної плати за використання паїв громадян згідно укладених договорів на суму 11840805,19 грн. та нарахований податок на доходи фізичних осіб в сумі 2169606,84 грн. Податок на доходи фізичних осіб сплачено (перераховано) до місцевих бюджетів 03 квітня 2012 року.

У відповідності до п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, серед іншого, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

У відповідності до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, пп.170.1.4 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності факту виплати позивачем доходу орендодавцям у вигляді орендної плати відсутні підстави для оподаткування таких доходів, а саме утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, зважаючи на те, що в силу пп.170.1.4 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, яка встановлює особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів, такі доходи (орендна плата) повинні оподатковуватись позивачем, як податковим агентом, під час їх виплати, а тому податкове повідомлення-рішення №0000291700 від 26 червня 2012 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 542401,71 грн. також підлягає скасуванню, оскільки всупереч ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено порушення позивачем вимог податкового законодавства та правомірності прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 26.06.2012 року №0000032200 та №0000022200 повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 26.06.2012 року №0000291700 в частині основного зобов'язання 191156,26 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 580240,58 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.