Ухвала суду № 29021850, 17.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2013 р. м. Київ К-26348/10

К-26348/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010

у справі № 9/659 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Непідприємницького товариства «Недержавний корпоративний пенсійний фонд ВАТ «Укрексімбанк»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (ДПІ)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010, позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000461750/3 від 16.09.2008.

В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПІ в Голосіївському районі м. Києва проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.12.2005 по 30.09.2007, про що складено акт від 20.02.2008 №74/1-22-10-33629394.

За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000461750/3 від 16.09.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 2005,83 грн., в тому числі за основним платежем -668,61 грн., та 1337,32 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, - із посиланням на порушення пунктів 1.2, 1.3 ст. 1, абзацу 3 пункту 1.7 ст. 1, пункту 2.3 ст. 2, підпунктів 4.2.5 пункту 4.2 ст. 4, пункту 7.1 ст. 7, абзацу 2 підпунктів 9.8.1, 9.8.2 пункту 9.8 ст. 9, підпункту «а»пункту 17.2 ст. 17 та підпункту «а»пункту 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(Закон № 889-ІУ), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 668,61 грн.

У судовому засіданні встановлено, що до позивача із заявою від 25.09.2007 про одноразову пенсійну виплату звернулась спадкоємиця померлого учасника фонду ОСОБА_4 його дочка ОСОБА_5

Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення»від 09.07.2003 № 1057-ІV (Закон № 1057-ІV) визначаються правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулювання правовідносин, пов'язаних з цим видом діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону № 1057-ІV пенсійні фонди відповідно до положень цього Закону можуть здійснювати такі види пенсійних виплат : пенсії на визначений строк, одноразові пенсійні виплати.

Пунктом 5 частиною 1 статті 61 Закону № 1057-ІV передбачено, що підставою для здійснення пенсійних виплат пенсійними фондами є смерть учасника фонду.

Частиною 2 статті 65 вказаного Закону встановлено, що пенсійна виплата здійснюється одноразово спадкоємцям учасника фонду адміністратором у випадках, передбачених цим законом. Для отримання пенсійної виплати, що здійснюється одноразово, учасники фонду, а у разі смерті учасника -його спадкоємці, подають адміністратору заяву та документи, які підтверджують їхнє право на отримання цієї виплати.

Підпунктом 9.8.2 пункту 9.8 статті 9 Закону № 889-ІУ передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, у випадках та у розмірах, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 9.8.4 вказаного Закону дохід у вигляді страхової виплати або виплати за договором пенсійного вкладу чи за договором недержавного пенсійного забезпечення , що сплачується спадкоємцю платника податку, оподатковується за правилами статті 13 цього Закону для оподаткування спадщини. При цьому, при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини.

Податковий орган, приймаючи рішення про нарахування позивачу суми податкового зобов'язання, виходив з того, що позивач, виплативши ОСОБА_5 одноразову пенсійну виплату, виступив податковим агентом.

За визначенням пункту 1.15 ст. 1 Закону № 889-ІУ податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Обов'язки податкового агента щодо забезпечення виконання податкового обов'язку встановлені пунктом 19.2 ст. 19 цього Закону, підпунктом «а»якого податкового агента зобов'язано своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Законом № 889-ІУ не передбачено оподаткування неотриманого доходу особою під час її життя, тобто не передбачає оподаткування доходу, який особа могла б отримати, якщо б не померла.

Суди попередніх інстанцій дійшли юридично обґрунтованого висновку про безпідставність нарахування позивачу сум податкового зобов'язання з доходів найманих працівників, оскільки у судовому засіданні встановлено, що жодних виплат, які були б доходом для померлої особи, позивачем не здійснено, оскільки позивачем здійснена одноразова пенсійна виплата спадкоємцеві адміністратором, яка останнім оподаткована за нульовою ставкою, оскільки виплачена дочці учасника фонду, яка є родичем першого ступеня споріднення, а отже позивач у даному випадку не виконує обов'язки податкового агента.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак