Ухвала суду № 29021822, 17.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2013 р. м. Київ К-21347/10

К-21347/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010

у справі № 2а-18685/09/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Слов'янський завод «Тореласт»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010, адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.10.2009 № 0000222342/0; стягнуто з Державного бюджету України через ГУДК України у Донецькій області на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 158717,00 грн. за липень 2009 року.

В касаційній скарзі Слов'янська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР).

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за липень 2009 року на 158717,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2009 № 0000222342/0 стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.10.2009 № 7348/23-4-00300363. Згідно з цим актом підприємство порушило норми підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, що виразилося у завищенні суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з ПДВ за липень 2009 року на 158717,00 грн. у зв'язку із завищенням суми податкового кредиту за червень 2009 року внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які не підлягають включення до складу податкового кредиту звітного місяця.

У судовому процесі встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту за червень 2009 року ПДВ в загальній сумі 158717,00 грн. за податковими накладними, виписаними ДП «Хімпром»ТОВ «Чернігівхімпром», ТОВ «Ойл картцентр», ТОВ «Балтіно с Браста Україна», ПП КП «Гріаз», ТОВ «АВС Діана», ЗАТ «Тосна», ПП «Фірма «Галич-Кабель»», ТОВ «Яхонт ЛТД», ТОВ «Електровимір», ЗАТ «Камоцці-Пневматик-Сімферополь», ТОВ «Неохім В», ТПП «Укрполіграфресурси», ВАТ «Донецькоблгаз», ТП ТНК «Кераміст», ТОВ «Мединський і К», ТОВ «Яблуко», ДП «ХРНПЦСНС», ТОВ «Атмосфера ЛТД», СПД Голубєва В.В. в інших звітних податкових періодах ( в серпні 2008 року, березні, травні 2009 року).

Реальність поставок за господарськими операціями з вказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт та платіжних доручень (а.с. 36-110 ) та ОДПІ не оспорюється.

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 (у редакції Закону України від 30.11.2006 № 398-V) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

При застосуванні цих норм слід керуватися і нормами абзаців другого та третього пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими передбачено право платника податків змінити узгоджену суму податкового зобов'язання, зокрема шляхом включення відповідних показників, що впливають на розмір податкового зобов'язання, до податкової декларації за наступні податкові періоди.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в межах строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 05.12.2011 у справі за позовом ТОВ «Акцентбуд»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

З огляду на визнання сторонами факту сплати позивачем 158717,00 грн. податку в ціні придбаних товарів (послуг) в попередніх звітних податкових періодах цей факт відповідно до частини 3 ст. 72 КАС України вважається встановленим.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак