Ухвала суду № 29021278, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2013 р. м. Київ К/9991/73970/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року

у справі № 2-а-3377/11/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби

про визнання неправомірними дій, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання неправомірними дій, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечень на касаційну скаргу від СДПІ не надійшло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, СДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»з питань правильності обчислення ПДВ при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Будтехінжинерінг»за жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт №303/37/35835822 від 22 березня 2011 року (а. с. 14-26).

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, в наслідок чого занижено ПДВ на суму 1178053,0 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000130037 від 8 квітня 2011 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1178053,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 589027,00 грн. (а. с. 30).

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими такі висновки ДПІ, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 79.1. та 79.2. статті ст. 79 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 78.1. пп. 78.1.1. ст. 78 ПК України, перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, тобто проведенню перевірки обов'язково повинно передувати надіслання платнику податків запиту про надання пояснень щодо взаємовідносин з контрагентами і право на проведення перевірки у податкового органу виникає тільки в разі ненадання платником податків протягом 10 днів своїх пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до п. п. 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції 21 березня 2011 року СДПІ було прийнято наказ № 149 про проведення перевірки позивача, а також повідомлення № 1136/10/37-019. Як зазначено в наказі, підставою для його прийняття послугувало отримання відповідачем від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва інформації за результатами перевірки контрагента позивача - ТОВ «Будтехінжинерінг», а в якості правового обґрунтування зазначено ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, зокрема, на адресу позивача не було надіслано обов'язковий письмовий запит з вимогою про надання пояснень та їх документального підтвердження, призначення та фактичне проведення перевірки здійснено протягом 2 днів - 21 та 22 березня 2011 р., що є порушенням ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України.

Крім того, судом першої інстанції було вірно встановлено, що ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»було укладено з ТОВ «Будтехінжинерінг»договори купівлі-продажу, за умовами яких позивач придбав у названого товариства сою, а також договір про надання послуг, згідно якого ТОВ «Будтехінжинерінг»надає позивачу послуги з митного оформлення товарів.

Фактичне отримання позивачем товару підтверджується видатковими накладними та актами надання послуг. Оплата позивачем придбаного товару та послуг підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал».

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що на час перевірки, договори укладені ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»з ТОВ «Будтехінжинерінг»були сторонами виконані належним чином, позивач отримав товар і послуги та повністю їх оплатив.

В свою чергу, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Отже, невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суду приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права та невірно надана правова оцінка обставин у справі, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»- задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року -скасувати, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року -залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов