Ухвала суду № 29021245, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2013 р. м. Київ К/800/820/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 року

у справі № 2а-46061/09/1670

за позовом Приватного підприємства «Гейм-Сервіс»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гейм-Сервіс»(далі по тексту -позивач, ПП «Гейм-Сервіс») звернулося до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі по тексту -відповідач, Карлівська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 року. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 року касаційну скаргу Карлівської МДПІ було відхилено. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 року у справі № 2а-46061/09/1670 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 18.12.2012 року скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 року, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 березня 2009 року Карлівською МДПІ було проведено перевірку ПП «Гейм-Сервіс», щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 11.03.2009 року № 0053/16/12/23/35539017.

В ході перевірки було встановлено, що в приміщенні грального залу знаходилося 10 гральних автоматів, на яких надавалися послуги у сфері грального бізнесу, в робочому стані, підключені до мережі електричного струму.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме, проведення розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, Карлівською МДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000562303 від 26.03.2009 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 400,00 грн.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими такі висновки Карлівської МДПІ, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України (стаття 11 Закону № 265/95).

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(далі - постанова № 121) встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів до 31 грудня 2006 року.

Статтею 12 Закону № 265/95-ВР передбачено, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням РРО.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірку було проведено 11 березня 2009 року, тобто після включення вищезазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру РРО, а відтак вина позивача у порушенні ним порядку використання РРО має місце.

Слід зазначити, що вищевказана позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2010 року.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, ухвалив рішення відповідно до закону, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції, отже, відповідно до вимог статті 226 КАС України постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 року скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов