Ухвала суду № 29013148, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Київ К-28945/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року

у справі № 2-а-1717/09/0570

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

до 1. Державної податкової інспекції у м. Маріуполі

2. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості та відсотків за несвоєчасне відшкодування ПДВ

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі -позивач, ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі (далі - відповідач-1, ДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (далі -відповідач-2, ГУ ДКУ у Донецькій області) про стягнення бюджетної заборгованості та відсотків за несвоєчасне відшкодування ПДВ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

У касаційній скарзі ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року скасувати, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" зареєстроване як юридична особа 01.10.1996 року, ідентифікаційний код юридичної особи 00191158. Перебуває на податковому обліку в ДПІ. ВАТ „МК „Азовсталь" є платником податку на додану вартість, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №06519805 видане 12.08.1999 року.

21.02.2005 року ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь" до ДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2005 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 38777346 грн.

ДПІ проведено позапланову документальну перевірку правильності заявленої до відшкодування суми ПДВ ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь" по декларації за січень 2005 року, за результатами якої складено акт №12/23-311-2/00191158 від 17.03.2005 року, де підтверджено суму бюджетного відшкодування, що перераховується на рахунок платника після погашення податкових зобов'язань протягом трьох наступних звітних періодів у розмірі 38042266 грн.

Відповідно до п.4 Указу Президента „Про деякі зміни в оподаткуванні" (що був чинним станом на день подання декларації) у разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.

Станом на день розгляду справи у суді першої інстанції сума належного позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2005 року була відшкодована йому в повному обсязі.

Спірним між сторонами є питання нарахування з 21.06.2005 року по 31.12.2005 року процентів у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції станом на дату подання декларації) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що сума податку на додану вартість по декларації за січень 2005 року мала бути відшкодована позивачеві не пізніше 20.06.2005 року. Тобто, з 21.06.2005 року відбулося порушення строків відшкодування і виникла сума бюджетної заборгованості.

На дату виникнення суми бюджетної заборгованості пп. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" був викладений в новій редакції з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" № 2505-IV від 25.03.2005, за приписами якої платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції станом на дату виникнення бюджетної заборгованості) сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої визначається відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зазначена пеня самостійно розраховується та сплачується органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку. Проте, зазначена норма взагалі не набрала чинності, оскільки відповідно до п.13 „Перехідні положення" р.2 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", пп. 7.7.8 Закону України „Про податок на додану вартість" мав набрати чинності з 01.01.2006.

Згідно п.6 р. ІІ Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законів України" (Закон №2771-ІV) положення пп. 7.7.8 Закону України „Про податок на додану вартість" викладені в новій редакції, що не передбачає нарахування пені при несвоєчасному відшкодуванні податку.

Враховуючи вищевикладене, судами попередніх інстанцій вірно зроблено висновок, що у періоді з 21.06.2005 по 31.12.2005, за який позивачем обчислені проценти за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, чинним законодавством не передбачалося їх нарахування, оскільки, була скасована раніше встановлена відповідальність держави за порушення строків відшкодування ПДВ, що обумовлює відсутність правових підстав для стягнення обчисленої позивачем суми таких процентів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов