Ухвала суду № 29013146, 22.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року м. Київ К-6530/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову та ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2008 року Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 рокуу справі№ 2-27/10058-2007Аза позовомВідкритого акціонерного товариства «Крименерго»до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Кримпровизнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2008 року у справі № 2-27/10058-2007А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 23.04.2007року № 0005822301/0 і від 03.07.2007 року № 0005822301/1 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 71 165,00 грн. і застосування фінансових санкцій у розмірі 35 582,50 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами заявника не погоджується, просить залишити без змін судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим виїзної планової перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року складено акт № 2300/23-00/00131400 від 12.04.2007 року, яким зафіксовано порушення позивачем, зокрема: пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. пп. 7.3.1, 7.3.5 п. 7.3 ст. 7, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 80 137,00 грн. за період з квітня 2005 року по квітень 2006 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.04.2007 року № 0005822301/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 120 205,50 грн., з яких 80 137,00 грн. - основного платежу і 40 068,50 грн. штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2007 року № 0005822301/1.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що свідоцтво платника ПДВ «Система -ДЗ»було чинним на момент видачі відповідних податкових накладних, а витрати на відрядження, зазначені в акті перевірки пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Під час проведення перевірки було встановлено наявність фінансово-господарських відносин позивача по справі з ТОВ «Система -ДЗ».

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-20/15107-2005 від 18.11.2005 року, що вступило в законну силу, позов Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено та визнано недійсними засновницькі та реєстраційні документи ТОВ «Система -ДЗ», визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Система -ДЗ»у зв'язку з порушенням Закону, допущеного при створенні юридичної особи які не можливо усунути.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-25/6397-2006 від 21.03.2006 року, що вступило в законну силу, задоволено позов Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції та припинено підприємницьку діяльність ТОВ «Система -ДЗ», зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 01.12.2004 року, скасувавши його державну реєстрацію.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, які було отримано від ТОВ «Система -ДЗ», включена до кладу валових витрат у повному обсязі -66 389,93 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій з урахуванням наявних у справі доказів встановлено реальність господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Система -ДЗ», проведення оплати.

Відповідно до п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкові накладні, видані ТОВ «Система -ДЗ», відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У відповідності до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Колегія суддів відхиляє доводи податкового органу про порушення зазначених положень Закону, оскільки позивач по справі мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Система -ДЗ»протягом 2005 року, в той час, як свідоцтво платника ПДВ вказаного контрагента відмінено тільки додатковим рішенням ГС АР Крим від 18.05.2006 року у справі № 2-25/6397-2006.

Отже, під час укладання договорів купівлі-продажу контрагент позивача був платником податку на додану вартість та мав право складати податкові накладні.

Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначено, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Несплата податку продавцем, або його контрагентами (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця (позивача по справі) та суму бюджетного відшкодування.

Податковий орган дійшов висновку, що в період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року в податкову декларацію позивача до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість по відрядженням, які не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що витрати у розмірі 1 083,33 грн. по проживанню робітника ВАТ «Крименерго»гр. ОСОБА_4 у готелі підтверджуються відповідним рахунком готелю «Дім охотника». Аналогічний документ (рахунок 25 від 09.03.2006 року ) додано до авансового звіту ОСОБА_5 Розмір витрат по проживанню складає 75,00 грн.

Оскільки судами встановлено відповідність посвідчень на відрядження до ТОВ «Джерман Моторс»і ТОВ «Крок ГГ»Інструкції про службові відродження в межах України та за кордоном, відповідачем неправомірно виключення зі складу валових витрат витрати на відрядження у розмірі 12 129,29 грн.

Витрати на відрядження в сумі 912,61 грн., що засвідчені печаткою Федерації кінного спорту м. Києву, пов'язані з виконанням договору про перевезення вантажів від 28.07.2005 року № 32, укладеного між ВАТ «Крименерго»СП «Крименергоавтотранс»і ТОВ «Бас ЛТД», відповідно до умов якого позивач зобов'язався доставити вантаж у пункт призначення, вказаний замовником у заявці.

Судами встановлено, що відповідно до супровідного листа № 874353 від 30.08.2005 року маршрут руху визначений -м. Сімферополь -м. Київ. Відповідно до звіту про виконання завдання (авансовий звіт № 2487 від 30.08.2005 року ) доставка причепу, коней і вантажів виконана повністю, що засвідчено печаткою та підписом голови ТОВ «Бас ЛТД».

Отже, дані витрати пов'язані з господарською діяльністю позивача і, таким чином, сума податку на додану вартість підлягають включенню до складу податкового кредиту у розмірі 3 760,34 грн., в тому числі по періодам: травень 2005 р. -217,00 грн., липень 2005 року -366,17 грн., серпень 2005 року -839,04 грн., вересень 2005 року -1 277,76 грн., жовтень 2005 року -673,03 грн., листопад 2005 року -387,34 грн.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в акті перевірки, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, в порушення вимог п. 1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, не відображено в чому саме виразилося заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість в січні 2006 року в сумі 18 300,00 грн., а також завищення податкового кредиту в сумі 10 905,00 грн. в квітні 2005 року, не відображено факти, що привели до вказаних порушень.

Враховуючи, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи податкового органу викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки, встановлених судами обставин, що відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 року у справі № 2-27/10058-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак