Ухвала суду № 29013143, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Київ К-58328/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Максіма Київ»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2008 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 р.

у справі № 6/377

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Максіма Київ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Максіма Київ»(далі -позивач, ТОВ «Рекламне агентство «Максіма Київ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Рекламне агентство «Максіма Київ», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела планову виїзну перевірку ТОВ «Рекламне агентство «Максіма Київ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт від 27.02.2008 р. № 508/23-08/33406834.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у заниженні податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 72 126,00 грн.

Також, як зазначено в акті перевірки, порушення відбулися внаслідок не включення до валових доходів сум податку на рекламу в складі вартості наданих рекламних послуг (отриманих передплат), та не включення до валових витрат, пов'язаних зі сплатою (нарахуванням) податку на рекламу в складі вартості рекламних послуг (передплат), отриманих від виконавців рекламних послуг.

12.03.2008 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001692308/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 100 219,00 грн., у тому числі 72 126,00 грн. - за основним платежем та 28 093,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Рекламне агентство «Максіма Київ»здійснювало діяльність з розміщення рекламних послуг замовника в засобах масової інформації, включаючи розміщення в засобах масової інформації, об'єктах зовнішньої реклами, розробку мистецьких ідей, виробництво рекламних матеріалів та інше.

Також встановлено, що позивач є посередником при наданні рекламних послуг, самостійно не виробляє рекламні послуги, залучає третіх осіб для розміщення реклами в засобах масової інформації, об'єктах зовнішньої реклами, виробництва рекламних матеріалів.

Крім того, ТОВ «Рекламне агентство «Максіма Київ»надавало замовником (рекламодавцям) рекламні послуги, вартість яких збільшувалась на суму податку на рекламу (0,5 % від вартості послуг) та отримувало аванси (предоплата) також з врахуванням податку на рекламу.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування»до місцевих податків належить податок з реклами.

Водночас, до складу валових доходів ТОВ «Рекламне агентство «Максіма Київ»враховувало вартість наданих рекламних послуг або отриманих передплат без врахування податку на рекламу.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

При цьому Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить норм, які б дозволяли вилучати суми податку на рекламу зі складу валового доходу, а згідно п.п. 4.1.6 п. 4 ст. 4 зазначено Закону до складу валового доходу враховуються доходи з інших джерел, перелік яких в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств»не є вичерпним.

Згідно з п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в податковому обліку датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Рекламне агентство «Максіма Київ» визначало валові витрати на придбання рекламних послуг та рекламних матеріалів за 1-ю подією по кожному постачальнику (виконавцю) в розрізі кожного Договору та рахунку-фактурі та не враховувало до складу валових витрат витрати, пов'язані зі сплатою (нарахуванням) податку на рекламу, в складі вартості рекламних послуг (передплат), отриманих від виконавців рекламних послуг.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в податковому обліку датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, позивач не включив до складу валових витрат витрати, пов'язані зі сплатою (нарахуванням) податку на рекламу в складі вартості рекламних послуг (передплат), отриманих від виконавців рекламних послуг, що призвело до завищення скоригованих валових витрат на загальну суму 1 172 861,00 грн., не включив до складу валового доходу суми податку на рекламу в складі вартості наданих рекламних послуг (отриманих передплат), що призвело до заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 1 461 365 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2008 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Максіма Київ»відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов