Ухвала суду № 29013120, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Київ К-6705/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі

на постанову господарського суду Житомирської області від 23.05.2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року

у справі № 10/140-НА (22-а-2038/2008)

за позовом Приватного підприємства фірми "Лес"

до Державної податкової інспекції у місті Житомирі

про скасування рішень та податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство фірми "Лес" (далі по тексту -позивач, ПП фірми "Лес") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Житомирі (далі по тексту -відповідач, ДПІ) про скасування рішень та податкових повідомлень-рішень №0006032301/0 від 30.11.2006 року, № 0006012301/0 від 30.11.2006 року, № 0006022301/0 від 30.11.2006 року, № 0005541702/0 від 30.11.2006 року, № 00063423003 від 30.11.2006 року, № 0006332303 від 30.11.2006 року, № 000052/22/0 від 30.11.2006 року.

В суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати рішення № 0006342303 від 30.11.2006 року та № 0006032301/0 від 30.11.2006 року.

Постановою господарського суду Житомирської області від 23.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Житомирської області від 23.05.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Як встановлено судам попередніх інстанцій, з 24 жовтня 2006 року до 10 листопада 2006 року працівниками ДПІ було проведено виїзну планову перевірку ПП фірми «Лес»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.06.2006 року, за результатами якої складено акт від 15.11.2006 року №3915/23-1/13559418/0110.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.8.3.1, 8.3.2 п.83 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. за №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004р. на суму 451043грн., в тому числі: 2 кв. - 42грн., 3 кв. - 156грн., 4 кв. - 450845грн., за 2005р. на суму 23223грн., в тому числі: 2 кв. - 2751грн., 3 кв. - 560грн., 4 кв. - 19912грн., за 1 півр. 2006р. 10618 грн., в тому числі: 1 кв. - 7469грн., 2 кв. - 3149грн.; п. 4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2003 рік на суму 1855 грн.; пп.2.13, 2.8, 2.9, 3.5 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04р. № 637.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0006342303/0 від 30.11.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 102690,72 грн. та податкове повідомлення рішення №0006032301/0 від 30.11.2006 року, яким позивачу донараховано 484884,00 грн. податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 467865,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 76 Цивільного кодексу Української РСР було встановлено початок перебігу строку позовної давності, який починався з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 250 Господарського Кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем за невключення до складу валових доходів простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності фактично донараховано податку на прибуток в сумі 484884,00 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Житомирської області від 23.05.2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі відхилити.

2. Постанову господарського суду Житомирської області від 23.05.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов