Ухвала суду № 29013109, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Київ К-29823/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року

у справі № 2а-2192/08/5/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь"

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Сільгоспдеталь" (далі по тексту -позивач, ЗАТ "Торговий дім "Сільгоспдеталь") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим (далі по тексту -відповідач, ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008 року, за результатами якої складено акт № 5502/23-4/32401898 від 18.07.2008 року.

В акті перевірки зазначено, що від'ємне значення ПДВ у квітні 2008 року виникло внаслідок здійснення експортних операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0% відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, було здійснено вивіз запасних частин та комплектуючих до сільгосптехніки. Сума бюджетного відшкодування за квітень 2008 року складає 131104,00 грн., а також встановлено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на суму 131104,00 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на зустрічні перевірки до виробника.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010492301/0 від 28.07.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 18473,00 грн. за декларацією по звітному періоду - квітень 2008 року.

Також, в акті № 4710/23-4/32401898 від 18.06.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Торговий дім "Сільгоспдеталь" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2008 рік зазначено, що позивачем порушені вимоги п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, завищено податковий кредит на суму 18473,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон № 168) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому згідно пп. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, та вбачається з матеріалів справи: 1) ВАТ РТП "Пальмірське", виписана податкова накладна №588 від 24.03.08 на загальну суму 57237 грн., у т.ч. ПДВ - 9539,50 грн.(палець КЗНМ 08010, ТГЛ 587, аналог) згідно рахунка №529 від 21.03.2008 - перерахована передплата у березні 2008 року на загальну суму 57237 грн., у т.ч. ПДВ- 9539,50грн. Фактичне отримання товарів, транспортування товару та вантажні роботи згідно податкової накладної та рахунку не проводились. На момент 01.04.2008 дебіторська заборгованість по рахунках із ЗАТ "Торговий дім "Сільгоспдеталь" становить 57205,44 грн., 2) ТОВ "Мелітопольський автотракторний завод", виписана податкова накладна №63 віх 21.03.08 на суму 29400 грн., у т.ч. ПДВ - 4900грн. Згідно рахунка №54 від 21.03.2008 - перерахована передплата у березні 2008 року на загальну суму 29400 грн., у т.ч. ПДВ- 4900грн. Фактичне отримання товарів, транспортування товару та вантажні роботи згідно податкової накладної та рахунку не проводились. На момент 01.04.2008 дебіторська заборгованість по рахунках з ЗАТ "Торговий дім "Сільгоспдеталь" становить 29400 грн., 3) ДП "Ливарний завод" виписана податкова накладна №94-3 від 13.03.08 на суму 24198 грн., у т.ч. ПДВ - 4033грн. Згідно рахунка №97 від 21.02.2008 - перерахована передплата у березні 2008 року на загальну суму 24198 грн., у т.ч. ПДВ- 4033грн. Фактичне отримання товарів, транспортування товару та вантажні роботи згідно податкової накладної та рахунку не проводились. На момент 01.04.2008 дебіторська заборгованість по рахунках з ЗАТ "Торговий дім "Сільгоспдеталь" становить 48396 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем у березні 2008 року були перераховані кошти:

- згідно рахунку-фактури №СФ-0000529 від 21.03.2008 - перерахована передплата на користь ВАТ РТП "Пальмірське" на загальну суму 57237 грн., у т.ч. ПДВ- 9539,50грн.;

- згідно рахунку №54 від 21.03.2008 - перерахована передплата на користь ТОВ "Мелітопольський автотракторний завод" на загальну суму 29400 грн., у т.ч. ПДВ- 4900грн.;

- згідно рахунку-фактури №ЛЗ-97 від 21.02.2008 - перерахована передплата у на користь ДП "Ливарний завод" на загальну суму 24198 грн., у т.ч. ПДВ-4033грн.

За результатами відповідних перерахувань всіма виробниками були виписані податкові накладні:

- № 588 від 24.03.2008 року на загальну суму 57237 грн., у т.ч. ПДВ - 9539,50 грн.;

- № 63 від 21.03.2008 року на суму 29400 грн., у т.ч. ПДВ - 4900грн.;

- № 94-3 від 13.03.2008 року на суму 24198 грн., у т.ч. ПДВ - 4033грн.

Крім того, у матеріалах справи є Довідки № 2261/23/30125136 від 06.06.2008 року про результати невиїзної документальної перевірки дочірнього підприємства акціонерного товариства відкритого типу "Первомайськ-дизельмаш" "Ливарний завод" з питань правових відносин з ЗАТ "Торговий дім "Сільгоспдеталь" за березень 2008 року та № 916/191/217/2301/00908573 від 02.07.2008 року про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ "Пальмірське РТП" з питань правових відносин з ЗАТ "Торговий дім "Сільгоспдеталь" за березень 2008 року, відповідно до яких за результатами перевірок не встановлено порушень чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов