Постанова № 29013103, 28.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2013 р. м. Київ К-23645/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Вербицької О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Ком-Житомир»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009

та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2008

у справі № 2-а-32/08 (22-а-18057/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Ком-Житомир»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Ком-Житомир»звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0003452301/1, № 0003442301/1 від 14.12.2007.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової перевірки ТОВ «СВ Ком-Житомир»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.06.2007, складено акт № 6211/23-1/32886130/0110 від 02.11.2007, в якому зафіксовано порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за 2005 рік на 32 825 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2005 року на 6 222 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, 14.12.2007 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003442301/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49 238 грн., в т.ч.: 32 825 грн. основного платежу та 16 413 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0003452301/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 6 222 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «СВ Ком-Житомир»здійснює оптову та роздрібну торгівлю картками мобільного зв'язку, стартовими пакетами, мобільними телефонами, укладає угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодилися з податковим органом, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового зв'язку є складовою вартості послуг, відтак підлягає включенню до бази оподаткування податком на додану вартість у спірному періоді.

Однак, суд касаційної інстанції з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»операції з надання послуг стільникового зв'язку (продаж карток передплаченого сервісу стільникового зв'язку) є такими операціями, які підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість та згідно з п. 9 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»є об'єктом оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п. 17 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»до складу загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 10 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що платниками збору є підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.

Згідно з п. 9 ст. 2 цього Закону об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, є вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»регулюються положеннями Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМ України від 03.11.1998 №1740.

Так, п. 15.12 вказаного Порядку визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.

Згідно з приписами п. 15.14 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 6 відсотків вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку.

Відповідно до п. 15.15 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними вищезазначених послуг. Оператори стільникового рухомого зв'язку перераховують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок відповідного органу Пенсійного фонду.

Правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстави зробити висновок, що збір сплачується з вартості продажу, яка вже оплачується споживачами (одночасно з оплатою послуг). Таким чином, отримання позивачем від споживачів сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку фактично є сплатою цього збору зазначеними платниками і не може розглядатися як отримання позивачем компенсації вартості наданих позивачем послуг.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій не врахували, що отримання позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування одночасно з отриманням плати за послуги стільникового рухомого зв'язку не є компенсацією вартості зазначених послуг, а включення збору до ціни вказаних послуг законодавством не передбачено, з огляду на що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є неправомірними та такими, що не відповідають правильному застосуванню норм матеріального права.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Ком-Житомир»задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009 та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2008 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Ком-Житомир»задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0003452301/1, № 0003442301/1 від 14.12.2007.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Ком-Житомир» судові витрати в розмірі 170 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.В. Вербицька