Ухвала суду № 29011461, 24.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13650/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будпостач» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2012 року № 0001262220 та № 0001252220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «А.НЕТ» (код ЄДРПОУ 32621457), за результатами якої 18.09.2012 року складено акт №2977/22-222-24267110.

В ході перевірки Відповідачем виявлені порушення Позивачем пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), внаслідок чого останнім занижено податок на прибуток за II квартал 2011 року та п. 198.3, 198,6 ст. 198 Кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року.

На підставі акту перевірки Відповідачем 01.10.2012 року винесені податкові повідомлення - рішення №0001252220 та №0001262220.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «А.НЕТ» (продавець) та Позивачем (покупець) укладено договір від 01.06.2011 року №01/06/11, згідно умов якого продавець зобов'язується в порядку та строки, встановлені даним договором, передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар.

27.04.2011 року між Позивачем та ТОВ «А.НЕТ» укладено договір про надання рекламних послуг №01/04, згідно умов якого ТОВ «А.Нет» зобов'язується виконати на користь Позивача роботи по рекламі на умовах, передбачених даним договором.

В матеріалах справи на підтвердження виконання умов вказаних договорів містяться видаткові накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, програма рекламних робіт, платіжні доручення, податкові накладні.

Згідно визначення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 Кодексу).

За правилами п.п.201.4, 201.8 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ТОВ «А.НЕТ» на момент виписки податкових накладних було зареєстроване платником податку на додану вартість та мало свідоцтво платника такого податку.

Положеннями п.184.1 ст.184 Кодексу встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 року №969 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року №1401/18696, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сума податку на додану вартість, віднесена Позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «А.НЕТ», підтверджується податковими накладними, складеними відповідно до вимог податкового законодавства.

Згідно п.133.1 Кодексу платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Положеннями п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В матеріалах справи на підтвердження здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «А.НЕТ» містяться належним чином складені первинні документи, а саме: договори, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, програма рекламних робіт, платіжні доручення, податкові накладні.

Отже, Позивачем правомірно включено витрати до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товари контрагента на виконання зобов'язань по укладених договорах.

До апеляційної скарги Відповідачем додано копію постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 28 вересня 2012 року, яка набрала законної сили 08.10.2012 року, відповідно до якої кримінальна справа, порушена відносно ОСОБА_2 (директора ТОВ «А.НЕТ») за ч.1 ст.205 КК України закрита у зв»язку з дійовим каяттям, а підсудного звільнено від кримінальної відповідальності. У вказаному судовому рішенні не встановлено будь-яких обставин щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «А.НЕТ» та Позивачем.

З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2012 року № 0001262220 та № 0001252220.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 29 січня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.