Постанова № 29011017, 29.01.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5004/1264/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Єремейчук І.П.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Володимир-Волинської міської ради на рішення господарського суду Волинської області від 07.11.12 р. у справі № 5004/1264/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимиравтодор"

до Володимир-Волинська міська рада Волинської області

про визнання неправомірним рішення та визнання права постійного користування землею

В судовому засіданні 15.01.2013 року оголошувалась перерва до 29.01.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.11.2012 року у справі № 5004/1264/12 (суддя Гончар М.М.) позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 11.10.2011 р. № 11/12 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. М.Хвильового, 16 площею 5658 кв.м.". В решті позову відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що виходячи з аналізу змісту положень ст. 16, ч.2, 3 ст. 84, ч. 3, 4 ст. 142, ч. 8 ст. 149 та п. 12 перехідних положень ЗК України Володимир-Волинська міська рада Волинської області не мала повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла вилучати її з користування ТзОВ "Володимиравтодор". Поряд з цим судом зазначено, що згідно поданого позивачем статуту ТзОВ "Володимиравтодор" не є державним підприємством, тому не має підстав для надання йому в постійне користування земельної ділянки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права. В обгрунтування скарги зазначає, що прийняте міською радою рішення № 11/12 від 11.10.2011 р. ніяким чином не порушує права та законні інтереси ТзОВ "Володимиравтодор", оскільки прийняте стосовно Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці, а не ТзОВ "Володимиравтодор". Посилання позивача на те, що він має право користуватися спірною земельною ділянкою, як правонаступник Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці, є безпідставним, оскільки в разі припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, їх право постійного користування земельною ділянкою припиняється і в порядку правонаступництва не передається. Поряд з цим вказує, що міська рада прийняла оспорюване рішення в межах своїх повноважень. Також відзначає, що вказаний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник між юридичною особою та суб'єктом владних повноважень.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Позивач у наданих суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції правомірним, а доводи апелянта безпідставними. Просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення проти апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ТзОВ "Володимиравтодор" зазначає, що рішенням від 11.10.2011 р. № 11/12 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. М.Хвильового, 16 площею 5658 кв.м." міська рада позбавила позивача права постійного користування земельною ділянкою, яке належить йому як правонаступнику Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці. При цьому вказує, що пункт 6 розділу "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди, визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005.

Суд з таким твердженням позивача не погоджується з наступних підстав.

Як вбачається із Статуту ТзОВ "Володимиравтодор", останнє являється правонаступником прав і зобов'язань структурного підрозділу шляхового ремонтно-будівельного управління АТВТ "Волиньрембуд" - Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці.

Згідно довідки № 5493 про включення до ЄДРПОУ, виданої станом на 08.10.1997 р., шляхова ремонтно-будівельна дільниця є підрозділом без права юридичної особи.

З огляду на вказане, а також приймаючи до уваги ту обставину, що ТзОВ "Володимиравтодор" зареєстроване з тим же ідентифікаційним кодом, що і шляхова ремонтно-будівельна дільниця (25088421), має місце перетворення юридичної особи. Тобто, змінено організаційно-правову форму особи. Відповідно, структурний підрозділ - шляхова ремонтно-будівельна дільниця перетворився у товариство з обмеженою відповідальністю "Володимиравтодор", до якого перейшли майно, права та обов'язки підрозділу. Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимиравтодор" зареєстроване 21.09.1998 р., що відображено в довідці АБ № 442852 про включення юридичної особи до ЄДРПОУ. Відповідно з даного часу структурний підрозділ - шляхова ремонтно-будівельна дільниця вважається ліквідованим.

Вищевказане випливає з діючих на той час положень ст. 37 ЦК УРСР, ст. 19 Закону України "Про господарські товариства".

З наявного в матеріалах справи державного акту серії ВЛ 30, виданого 24.05.1996 р., вбачається, що Володимир-Волинській шляховій ремонтно-будівельній дільниці було надано у постійне користування 5658 кв.м. землі в межах згідно з планом землекористування для ведення виробничої діяльності та обслуговування підсобних будівель.

Відповідно до чинного на той час Земельного кодексу України (в редакції з 05.05.1993 р. по 17.03.1999 р.), право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється, зокрема у разі, припинення діяльності підприємства, установи, організації. Припинення права користування провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів. (стаття 27).

Тобто, право користування земельною ділянкою Володимир-Волинською шляховою ремонтно-будівельною дільницєю фактично припинилось в зв'язку з її ліквідацією.

Статтею 30 Земельного кодексу України (в редакції з 05.05.1993 р. по 17.03.1999 р.) визначено, що при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право користування земельною ділянкою в даному випадку посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

За умовами ст. 23 цього Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Момент виникнення права власності та права користування земельною ділянкою визначено ст. 22 цього Кодексу, а саме - право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельною ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Аналізуючи положення вищенаведених статей ЗК України суд констатує, що до ТзОВ "Володимиравтодор" внаслідок перетворення Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці перейшло її майно, права та обов'язки, товариство набуло права отримати в користування земельну ділянку, яка знаходилась в користуванні дільниці. Для реалізації вказаного права, товариству необхідно було звернутись до відповідної Ради народних депутатів з метою оформлення (переоформлення тощо) права постійного користування земельною ділянкою у відповідності до чинного на той час законодавства та отримати державний акт. Однак, вказаних дій товариством вчинено не було. Тобто право на отримання земельної ділянки в постійне користування ТзОВ "Володимиравтодор" не реалізувало.

Зважаючи, що право власності на земельну ділянку або право постійного користування посвідчується державними актами (зазначене право є титульним), ТзОВ "Володимиравтодор" вважалося б постійним користувачем земельної ділянки лише за умови оформлення за собою державного акту, оскільки являється окремою юридичною особою. Користування земельною ділянкою, державний акт на яку видано іншій особі, можливе лише на умовах оренди (з укладенням відповідного договору). Однак, в даному випадку особа, якій видано державний акт є ліквідованою, що тягне за собою наслідком припинення права постійного користування земельною ділянкою цією особою шляхом прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. Діюче на той час земельне законодавство та чинне законодавство не передбачало та не передбачає права користування земельною ділянкою правонаступником на підставі державного акту, виданого його попереднику, а надає лише право отримати цю ділянку в користування. Вказане узгоджується з тих підстав, що правонаступник не являється однією і тією ж особою, що і його попередник, а відтак право користування земельною ділянкою має бути посвідчене державним актом, виданим безпосередньо правонаступнику.

Таким чином, посилання позивача на позбавлення його права постійного користування земельною ділянкою, яке належить йому як правонаступнику Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, не грунтується на нормах закону та є безпідставним.

Безпідставним є також посилання позивача на визнання неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 пункту 6 розділу "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди.

Дія цих положень поширюється на реалізовані права землекористувачів - які отримали відповідні державні акти на право постійного користування земельною ділянкою. Тобто, вимоги пункту 6 розділу "Перехідні положення" Земельного кодексу України стосувалися б безпосередньо Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці, як особи, що мала право постійного користування земельною ділянкою і після введення в дію Земельного кодексу України 2001 року таке право не могла мати.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Встановивши, що Володимир-Волинська шляхова ремонтно-будівельна дільниця не існує (ліквідована), Володимир-Волинська міська рада правомірно прийняла рішення № 11/12 від 11.10.2011 р. про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Поряд з цим суд вважає безпідставним висновок суду першої інстанції що Володимир-Волинська міська рада не мала повноважень для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки припинення права постійного користування земельною ділянкою може здійснюватися власником земельної ділянки, а саме державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування. Зазначений висновок зроблено місцевим господарським судом з огляду на Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.05.2012 р. № 01-06/658/2012.

Колегія суддів відзначає, що вищевказаний інформаційний лист грунтується на постанові Верховного Суду України від 26.03.2012 р. у справі № 5002-24/216-2011. Дійсно, проаналізувавши норми Земельного кодексу відповідно до обставин справи, Верховний Суд України дійшов висновку, що припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка знаходилась в користуванні у державного підприємства (або підприємства з державною часткою власності), не відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування незалежно від місцезнаходження ділянки - у межах відповідного населеного пункту чи поза ним.

Однак в даному випадку, Володимир-Волинська шляхова ремонтно-будівельна дільниця не являлась державним підприємством чи підприємством з державною часткою, оскільки входила як структурний підрозділ у ВАТ "Волиньрембуд", яке в свою чергу приватизувалось в 1995 році та відомості про наявність державної частки в статутному капіталі товариства відсутні. Також з довідки про включення Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці до ЄДРПОУ вбачається форма власності останньої - колективна власність.

Таким чином, з огляду на приписи п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, Володимир-Волинська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення діяла в межах наданих їй повноважень та у відповідності до чинного законодавства.

Поряд з цим, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для надання ТзОВ "Володимиравтодор" в постійне користування земельної ділянки з огляду на приписи ст. 92 ЗК України є правомірним. Відтак, судом в цій частині позову обгрунтовано відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2012 року у справі № 5004/1264/12 в частині задоволення вимоги про визнання недійсним рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 11.10.2011 р. № 11/12 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. М.Хвильового, 16 площею 5658 кв.м." прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи та порушенні норм матеріального права. Відтак, в цій частині рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Відповідно до ст. 49 ГПК України на позивача покладаються витрати відповідача по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Володимир-Волинської міської ради Волинської області задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2012 року у справі № 5004/1264/12 скасувати в частині задоволення позовних вимог. Прийняти нове рішення.

Відмовити в позові про визнання недійсним рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 11.10.2011 р. № 11/12 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. М.Хвильового, 16 площею 5658 кв.м."

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Володимиравтодор" (44700, м. Володимир-Волинський, вул. М.Хвильового, 16) на користь Володимир-Волиснької міської ради (44700, м. Володимир-Волинський, вул. Д.Галицького, 5) витрати по сплаті судового збору в сумі 536,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

4. Господарському суду Волинської області на виконання постанови видати наказ.

5. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.