Рішення № 29010659, 23.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/60/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.13 Справа № 5009/4438/12

За позовом: Приватного підприємства "Чернігівський" (70035, Запорізька область, Вільнянський район, с. Матвіївка, вул. Перемоги, буд. 30)

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)

про стягнення 96 663,02 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Зиза Л.Г., наказ №1 від 09.02.1999 р., директор

Від позивача: Доля Д.М., довіреність №14/12 від 14.12.2012 р.

Від відповідача: Дядько О.М., довіреність №3570 від 28.12.2012 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.11.2012 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Чернігівський" до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення 96 663,02 грн.

Ухвалою від 23.11.2012 р. порушено провадження у справі №5009/4438/12, присвоєно справі номер провадження 5/60/12, судове засідання призначено на 14.12.2012 р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 23.01.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовні заяві, пояснивши, що у вересні 2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 131 695,44 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідач за отриманий товар здійснив часткову оплату у розмірі 35 032,42 грн. На теперішній час заборгованість відповідача складає суму у розмірі 96 663,02 грн., яку ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ВАТ «Запоріжсталь») підтвердив підписавши акт звірки взаєморозрахунків №1 від 30.09.2012 р. Таким чином, між сторонами було укладено договір поставки. ПП "Чернігівський" направляв на адресу відповідача претензії від 28.09.2012 р. за вих. №11, від 12.11.2012 р. за вих. №2 з вимогою про оплату суми заборгованості у розмірі 96 663,02 грн. Зазначені претензії відповідач залишив без відповіді.

В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 207, 208, 509, 530, 526, 690, 692, 712 Цивільного кодексу України. Позивач просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що між ВАТ «Запоріжсталь» (далі - Покупець) та ПП «Чернігівський» (далі - Постачальник) 07.05.2012 р. було укладено договір поставки товару № 20/2012/855, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар (продукти харчування), а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору. Додатковою угодою № 4 від 03.09.2012 р. до договору з 03.09.2012 р. була введена специфікація № 5, якою встановлені асортимент, кількість та ціна товару. Загальна вартість товару, що поставляється у вересні 2012 р., відповідно до специфікації № 5 становить 50 000,00 грн. При цьому, відповідно до п. 4.2 договору позивач гарантував незмінність цін на товар, що поставляється до 01.10.2012 р. крім випадків зменшення ціни. Відповідно до аналізу асортименту продукції, отриманої ВАТ «Запоріжсталь» від ПП «Чернігівський», договірна ціна відповідно до цін, встановлених специфікацією № 5, яка є невід'ємною частиною договору становить 46 926,71 грн. Сума у розмірі 49 736,31 грн. ні є договірною, так як у силу вимог ч. 1 ст. 188 ГК України та ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, якщо інше не встановлено договором або законом. У даному випадку між відповідачем та позивачем не укладалась, а ні додаткова угода, а ні специфікація до договору щодо поставки товару на суму 49 736,31 грн. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2012 р. між Приватним підприємством "Чернігівський" (далі - Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - Покупець) укладено договір поставки товару №20/2012/855 відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити йог на умовах даного договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування товару - продуктів харчування, поставляється в асортименті та по цінам відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Асортимент та кількість товару встановлюється на кожну поставлену партію товару у письмовій заявці Покупця, яка погоджується з Постачальником. (п.1.4.)

У пункті 3.5. договору обумовлено перелік товарно-супровідних документів: товарна накладна, сертифікат якості, якісне посвідчення, протокол дослідження товару на наявність ГМО, рахунок, податкова накладна. В товарній накладній повинен міститись надпис кому належить товар, який поставляється, а також посилання на номер даного договору.

Відповідно до п.4.1. договору загальна орієнтовна сума даного договору складає 30 000 тисяч гривен з врахуванням ПДВ. Кінцева сума договору визначається шляхом підсумовування вартості продукції, вказаної у накладних.

Згідно з п.4.2. договору Постачальник гарантує незмінність цін на товар, що поставляється до 01.06.2012 р. крім випадків зменшення ціни.

Оплата за фактично отриманий товар здійснюється Покупцем впродовж 7 банківських днів з моменту отримання товару Покупцем шляхом простого банківського переводу на розрахунковий рахунок Постачальника за умови надання документів, вказаних у п.3.5. даного договору. (п.5.1.)

Пунктом 7.1. договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання та скріплення печатками обох сторін та діє до 01.06.2012 р. або його розірвання в установленому порядку.

У Генеральній специфікації №1 від 07.05.2012 р. сторони узгодили ціни на товар.

ПП "Чернігівський" та ВАТ "Запоріжсталь" у зв'язку з зміною ціни товару, який поставляється, укладено додаткові угоди №1 від 01.06.2012 р., №2 від 02.07.2012 р., №3 від 01.08.2012 р. до договору поставки товару №20/2012/855 від 07.05.2012 р. якими введено в дію генеральні специфікації №2, №3, №4.

03.09.2012 р. ПП "Чернігівський" та ВАТ "Запоріжсталь" уклали додаткову угоду №4 до договору №20/2012/855 від 07.05.2012 р. про наступне:

« 1. У зв'язку зі зміною ціни товару, який поставляється, ввести в дію з 03.09.2012 р. специфікацію №5 до зазначеного договору.

2. Збільшити суму договору на п'ятдесят тисяч гривень п.4.1. договору читати в редакції: «Загальна орієнтовна суму діючого договору складає: двісті тисяч гривен з врахуванням ПДВ. Кінцева сума договору визначається шляхом підсумовування вартості продукції, вказаної у накладних.»

3. Постачальник гарантує незмінність ціни на товар, який поставляється до 01.10.2012 р., крім випадків зменшення ціни. У випадку зменшення ціни сторони укладають додаткову угоду.»

Пунктом 6 угоди встановлено, що діюча додаткова угода розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 03 вересня 2012 р. та діє до 30 вересня 2012 р.

Додаткова угода є невід'ємною частиною договору №20/2012/855 від 07.05.2012 р. (п.7)

Відповідно до п. 8 угоди у випадку суперечностей між діючою додатковою угодою та договором №20/2012/855 від 07.05.2012 р. більшу юридичну силу має ця додаткова угода.

03.09.2012 р. сторони у генеральній специфікації №5 визначили найменування, одиницю виміру, ціну товару за одну одиницю на загальну суму 50 000,00 грн. (а.с. 46)

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв у вересні 2012 р. товар на загальну суму 131 695,44 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 274 від 03.09.2012р. на суму 17 864,40грн.; № 275 від 03.09.2012р. на суму 4 756,80грн.; № 276 від 04.09.2012р. на суму 1 012,80грн.; № 277 від 04.09.2012р. на суму 258,00грн.; № 278 від 06.09.2012р. на суму 939,12грн.; № 279 від 06.09.2012р. на суму 223,20 грн.; № 287 від 06.09.2012р. на суму 300,00грн.; № 288 від 07.09.2012р. на суму 24 966,00грн.; № 289 від 07.09.2012р. на суму 6 871,20грн.; № 290 від 10.09.2012р. на суму 22 748,64 грн.; №291 від 10.09.2012р. на суму 5 836,80грн.; № 292 від 11.09.2012р. на суму 1 755,60грн.; №293 від 11.09.2012р. на суму 625,44 грн.; № 294 від 12.09.2012р. на суму 13 225,80грн.; № 295 від 12.09.2012р. на суму 3 252,00грн.; № 296 від 13.09.2012р. на суму 288,00грн.; № 297 від 13.09.2012р. на суму 812,40грн.; № 298 від 14.09.2012р. на суму 2 732,16грн.; № 299 від 13.09.2012р. на суму 330,00грн.; № 307 від 17.09.2012р. на суму 16 338,60грн.; № 308 від 17.09.2012р. на суму 5 292,00грн.; №309 від 18.09.2012р. на суму 1 026,48грн.; № 310 від 18.09.2012р. на суму 240,00грн. (а.с. 9-20)

За отриманий товар відповідач здійснив часткову оплату на суму 35 032,42 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а.с.60) і проти чого не заперечує позивач.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків №1 станом на 30.09.2012 р. заборгованість ВАТ «Запоріжсталь» перед ПП «Чернігівський» складає суму у розмірі 96 663,02 грн. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками обох підприємств. (а.с. 21)

28.09.2012 р. ПП «Чернігівський» звернулось до ВАТ «Запоріжсталь» з претензію за вих. №11, у якій просить погасити заборгованість за отриману продовольчу продукцію у розмірі 96 663,02 грн. (а.с. 22)

12.11.2012 р. «Чернігівський» направило на адресу ВАТ «Запоріжсталь» претензією №2 з додатком (акт звірки взаємних розрахунків « 1 від 30.09.2012 р.), відповідно до якої просить сплати заборгованість у розмірі 96 663,02 грн. Факт направлення вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.11.2012 р. та фіскальним чеком №5506 від 12.11.2012 р. (а.с. 23)

14.11.2012 р. зазначену кореспонденцію отримав уповноважений представник відповідача Безуглова, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.11.2012 р. №6903702297763. (а.с. 24)

Відповіді від відповідача на претензії позивач не отримав.

Станом на 23.01.2013 р. загальна сума заборгованості ВАТ «Запоріжсталь» перед ПП «Чернігівський» складає суму у розмірі 96 663,02 грн.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд зазначає, що позивач обґрунтовує свої вимоги на підставі обставин, які, як він вважає, виникли не на умовах укладеного з відповідачем договору, а у зв'язку з постачанням ПП «Чернігівський» до структурних підрозділів ВАТ «Запоріжсталь» сільськогосподарської продукції згідно товарних накладних та прийняття вказаної продукції відповідачем без заперечень. З огляду на викладене, позивач вважає, що на підставі накладних між ПП «Чернігівський» та ВАТ «Запоріжсталь» виникли цивільно-правові відносини, відповідно до яких відповідач повинен сплатити вартість отриманої ним продукції.

Проте, як вбачається з пояснень представників сторін між ПП «Чернігівський» та ВАТ «Запоріжсталь» укладено договір поставки товару №20/2012/855 від 07.05.2012 р. На підставі цього договору та генеральної специфікації №5 від 03.09.2012 р., відповідач у телефонному режимі здійснював у вересні 2012 р. замовлення щодо поставки кожної окремої партії продовольчих товарів із зазначенням найменування, кількості та ціни товару, з уточненням конкретної дати, обсягів постачання продукції та структурних підрозділів.

Відповідно до пункту 3.5. договору між сторонами обумовлено перелік товарно-супровідних документів: товарна накладна, сертифікат якості, якісне посвідчення, протокол дослідження товару на наявність ГМО, рахунок, податкова накладна. В товарній накладній повинен міститись надпис кому належить товар, який поставляється, а також посилання на номер даного договору.

Суд зазначає, що уклавши додаткову угоду №4 до договору, вказавши у генеральній специфікації №5 від 03.09.2012 р. обсяги товару та направлявши заявки на вересень 2012 р. ВАТ «Запоріжсталь» виконувало саме умови договору поставки товару №20/2012/855 від 07.05.2012 р., укладеного з ПП «Чернігівський», і в жодні інші цивільно-правові відносини з позивачем щодо поставки сільськогосподарської продукції відповідач не вступав.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів про повідомлення позивача щодо порушень п.3.5. договору відносно не представлення останнім окремих товарно-супровідних документів вказаних вище, а також недоліків товарних накладних.

Суд встановив, що всі товарні накладні за вересень 2012 р. виписувались та складались ПП «Чернігівський». В порушення п. 3.5. договору позивач в товарних накладних не посилався на номер договору.

Однак, суд зазначає, що саме позивач несе відповідальність за належне оформлення документів відповідно до п.3.5. договору, а тому його посилання на позадоговірні відносини судом до уваги не приймаються.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ПП «Чернігівський» здійснювало ВАТ «Запоріжсталь» поставку товару у вересні 2012 р. на підставі умов договору №20/2012/855 від 07.05.2012 р., тобто між сторонами існували договірні відносини.

Оскільки позовні вимоги заявлені з підстав того, що взаємовідносини між сторонами мають позадоговірний характер та, відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач не скористався наданим йому правом до початку розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, суд приходить до висновку, що з зазначених у позові підстав в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми у розмірі 46 926,71 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1. ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 3 додаткової угоди №4 до договору передбачено, що Постачальник гарантує незмінність ціни на товар, який поставляється до 01.10.2012 р., крім випадків зменшення ціни.

Однак, позивач зазначив у товарних накладних ціну сільськогосподарської продукції значно завищену у порівнянні з узгодженою між сторонами ціною відповідно до генеральної специфікації №5 від 03.09.2012 р.

Як вбачається з аналізу асортименту продукції (а.с.75-80), генеральної специфікації №5 від 03.09.2012 р. до договору (а.с. 46) та товарних накладних (а.с. 9-20) позивач здійснював поставку товару по завищеним цінам, що складає загальну суму 31 628,63 грн. Сторони проти арифметичного розрахунку зазначеної суми завищення не заперечують.

Таким чином, позивач безпідставно, всупереч умов договору №20/2012/855 від 07.05.2012 р. та чинного законодавства не повідомив ВАТ «Запоріжсталь» про підвищення ціни на товар, який поставляється, та продовжував здійснювати поставку без укладання відповідної додаткової угоди до договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 31 628,63 грн. також не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 208 ЦК України, належить вчиняти правочини між юридичними особами у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах якими обмінялися сторони.

Відповідно до вимог ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару

Статтею 690 ЦК України передбачено, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов договору поставки та генеральної специфікації №5 від 03.09.2012 р. здійснював заявки ПП «Чернігівський» на поставку товару, який не передбачено ні в договорі, ні в специфікації. Разом з тим, позивач належним чином виконав поставку замовленого ВАТ «Запоріжсталь» товару у повному обсязі на загальну суму 18 107,68 грн., що підтверджується накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с. 9-20), а відповідач прийняв вказану позадоговірну продукцію без зауважень.

Суд зазначає, що оскільки ВАТ «Запоріжсталь» при прийнятті вказаного товару своїх заперечень щодо асортименту поставленого товару або відмови від прийняття цього товару не надавало, то вказані дії свідчать про узгодження між сторонами найменування, кількості та ціни отриманого відповідачем товару.

Як встановлено судом, товар, який отримав ВАТ «Запоріжсталь» від ПП «Чернігівський» на суму 18 107,68 грн. не був повернутий позивачу, відповідач не приймав його на відповідальне зберігання та використав у господарській діяльності підприємства, що свідчить про здійснення ВАТ «Запоріжсталь» конклюдентних дій щодо підтвердження виникнення між сторонами правовідносин, які за своїм характером є договором купівлі-продажу без встановлення строку щодо оплати.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ПП "Чернігівський" направляв на адресу відповідача претензії від 28.09.2012 р. за вих. №11, від 12.11.2012 р. за вих. №2 з вимогою про оплату суми заборгованості у розмірі 96 663,02 грн. Зазначені претензії відповідач залишив без відповіді.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів сплати заборгованості, яка виникла у позадоговірних відносинах між ПП «Чернігівський» та ВАТ «Запоріжсталь» на суму 18 107,68 грн.

На підставі викладеного, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ «Запоріжсталь» на користь ПП «Чернігівський» заборгованості у розмірі 18 107,68 грн. як такої, що утворилася внаслідок укладання цивільно-правової угоди на підставі товарних накладних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72; п/р №26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, п/р №26007962490637 в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», МФО 334851, п/р №26004301177529 в філії «Відділення ПАТ промінвестбанк в м. Запоріжжя», МФО 313355, ЄДРПОУ 00191230) на користь Приватного підприємства "Чернігівський" (70035, Запорізька область, Вільнянський район, с. Матвіївка, вул. Перемоги, буд. 30; п/р №26002501169933 у філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 25679553) заборгованість у розмірі 18 107 (вісімнадцять тисяч сто сім) грн. 68 коп., 362 (триста шістдесят дві) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 28.01.2013р.