Рішення № 29010655, 30.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/107/12-31/134/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.13 Справа № 5009/3766/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Хилько Ю.І.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 722 від 19.10.2012 р.; від відповідача - Вечерко М.М., довіреність № 22/01/13 від 22.01.2013 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №5009/3766/12,

за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ (скорочено СПД ОСОБА_3);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард - Інвест», м. Запоріжжя (скорочено ТОВ «Авангард - Інвест»);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 10.12.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 7/107/12-31/134/12, справу до розгляду в засіданні призначено на 24.12.2012 р. та розгляд справи відкладено на 30.01.2013 р.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

СПД ОСОБА_3, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Авангард - Інвест» за договором поставки боргу в сумі 22000 грн., пені в сумі 759,43 грн., 151,89 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. ст. 625, 655 ЦК України, ст. ст. 1, 49 ГПК України, ст. ст. 216, 217, 218, п. 1, п. 2 ст. 230, п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 ГК України, та умовами договору.

В судовому засіданні 24.12.2012 р. представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, за якою просить стягнути з відповідача 22000 грн. боргу, пені в сумі 262,19 грн., 3% річних в сумі 52,44 грн., інфляційних в сумі 22 грн., судові витрати в сумі 1609,5 грн. та при вирішенні справи врахувати, понесені позивачем витрати на оформлення нотаріально посвідченого доручення №221016 від 19.10.12 р. на право представляти інтереси СПД ОСОБА_3 в суді в розмірі 200 грн. Вказану заяву судом прийнято на підставі ст. 22 ГПК України.

ТОВ «Авангард - Інвест», відповідач у справі, у відзиві на позов №1363 від 05.11.2012 р. з доводами, викладеними у позові не погоджується з тих підстав, що товариство лише планувало у липні 2012 р. придбати у позивача дерев'яні піддони, а тому відповідно до п. 3.2 Договору не було здійснено попередню оплату. Звертає увагу на те, що позивачем не виставлявся рахунок на оплату. Твердження позивача щодо отримання відповідачем товару не відповідає дійсності, оскільки у видатковій накладній № 00-0000205 від 03.07.2012 р. не зазначено номеру та дати видачі довіреності. Надана позивачем під цю поставку довіреність №773 від 02.07.2012 р. помилково видана ТОВ «Авангард - Інвест», в зв'язку з чим, в графі номер і дата наряду, зазначено рахунок №184 від 19.06.2012 р. за яким поставка вже відбулась. Крім того, посилається на те, що пунктом 1.3 договору поставки, поставка товару з неналежно оформленими бухгалтерськими документами або відсутність документів вважається не поставкою товару. Отже, враховуючи неналежно оформлені документи, навіть якщо поставка і відбулась, як то вважає позивач, то з урахуванням п. 1.3 Договору вона анулюється. Просить в позові відмовити в повному обсязі. В письмовому поясненні №1477 від 21.12.2012 р. вказує на безпідставність стягнення 200 грн. на оформлення нотаріального доручення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у письмовому поясненні.

Позивач в поясненні по даній справі за вх. №09-06/618 від 14.01.2013 р., з доводами викладеними відповідачем в письмовому поясненні не погоджується з урахуванням того, що заявки на придбання піддонів від відповідача здійснювались в телефонному режимі. Відповідачем на червень 2012 р. було замовлено 1000 шт. піддонів та на липень 2012 р. - 200 шт. піддонів, які і було відпущено у даний період. Факт постачання зафіксовано видатковими накладними №21 від 10.07.2012 р. та №205 від 03.07.2012 р. Звертає увагу на те, що в період червень - липень 2012 р. ПП «Стандарт - Плюс» було здійснено маркування дерев'яних піддонів в кількості 1200 шт. на підставі Договору №005/1 від 20.01.2012 р., укладеного між позивачем та ПП «Стандарт - Плюс», що також підтверджується листом №0210 від 03.12.2012 р. та випискою з рахунку на оплату за обробку та маркування піддонів. Крім того, вказує, що факт виїзду автомобіля ТОВ «Авангард - Інвест» з піддонами з території ДП ІВЦ 133 (режимний об'єкт, де виготовляються піддони) підтверджується листом ДП ІВЦ 133 за № 133/4-6165 від 14.11.2012 р. Доводи відповідача щодо недійсності довіреності вважає безпідставними, оскільки відповідно до п. 9 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей зазначено, що якщо довірена особа позбавляється права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої не минув, довіреність у такої особи вилучається, а підприємство, що видало довіреність негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. В даному випадку ніяких повідомлень від відповідача не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 р. між СПД ОСОБА_3 (Постачальник, позивач у справі) та ТОВ «Авангард - Інвест» (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки №01/04 (надалі Договір поставки), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність Покупця для використання його у своїй діяльності, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 Договору поставки).

Найменування товару: піддони дерев'яні (п. 1.2 Договору поставки).

За приписами п. 1.3 Договору поставки, Постачальник зобов'язався передати Покупцеві наступні документи: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну. Поставка товару з неналежно оформленими бухгалтерськими документами або відсутність документу (ів) вважається не поставкою товару.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставки, ціна за цим Договором визначається в товарних накладних на кожну поставку з урахуванням ПДВ. Датою поставки є дата надання товару в розпорядження Покупцю на складі Продавця. Документом, що підтверджує факт отримання товару Покупцем є накладна, підписана уповноваженими на здачу - отримання товару представниками сторін.

Загальна сума Договору становить 100000 грн. (п. 2.3 Договору поставки).

Відповідно до п. 1.1 Додатку №1 до вказаного договору, загальна вартість одної одиниці товару становить 52 грн. з ПДВ.

Згідно до п. 3.1 Договору поставки, оплата за цим Договором здійснюється у формі безготівкового рахунку із застосуванням платіжних доручень.

Умови оплати: 100% предоплата, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 3.2 Договору поставки).

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки, зазначений в п. 1.2 Договору товар повинно бути передано Покупцю в строки, визначені в заявці. Заявку на поставку товар Покупець надає Продавцю усно, шляхом факсимального зв'язку або іншим зручним способом.

Пунктом 5.2 Договору поставки визначено, що строк дії договору з моменту підписання обома сторонами до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідальність сторін визначено розділом 7 Договору поставки.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач за видатковими накладними № 00-0000205 від 03.07.2012 р. та №00-0000215 від 10.07.2012 р. отримав, визначений Договором поставки товар на загальну суму 22000 грн., у т. ч. ПДВ.

Взяті відповідачем зобов'язання щодо оплати останнім не виконано.

22.08.2012 р. на адресу відповідача направлено вимогу №22/08 про сплату заборгованості та штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язань, яка залишена відповідачем без відповіді.

Стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки 22000 грн. боргу, пені в сумі 262,19 грн., 3% річних в сумі 52,44 грн., інфляційних в сумі 22 грн. та 200 грн. витрат на оформлення нотаріально посвідченого доручення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) є предметом розгляду по даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж …

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт отримання відповідачем піддонів за Договором поставки в кількості 400 шт. підтверджується видатковими накладними № 00-0000205 від 03.07.2012 р. та №00-0000215 від 10.07.2012 р. на загальну суму 22000 грн., підписаними представниками сторін та довіреностями на отримання піддонів №773 від 02.07.2012 р. та №787 від 10.07.2012 р. водієм - експедитором ОСОБА_4, підпис якого стоїть у зазначених видаткових накладних, та податковими накладними від 02.03.12 р. та 10.07.12 р., отримання яких відповідачем підтверджено реєстром виданих та отриманих податкових накладних, що містяться у матеріалах справи.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.2 Договору поставки сторони погодили, що оплата здійснюється 100% предоплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Постачання дерев'яних піддонів за Договором поставки відбулося без попередньої предоплати, а отже зобов'язання щодо його оплати виникло у відповідача після прийняття товару 3.07.12 р. та 10.07.12 р., відповідно.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За отриманий товар сумі 22000 грн. відповідач не розрахувався. Направлена на адресу відповідача претензія №22/08 від 22.08.2012 р. залишена останнім без відповіді, тому вимога про її стягнення є законною та обґрунтованою.

Доводи відповідача про неотримання піддонів від позивача у спірний період є безпідставними та спростовуються наступним.

Згідно до ст. 32 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем в якості доказу отримання відповідачем товару за Договором поставки надано належним чином оформлені видаткові накладні №21 від 10.07.2012 р. та №205 від 03.07.2012 р. разом з довіреностями, лист №113/4-6165 від 14.11.2012 р. Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області «Ігренський виправний центр №133» згідно якого 03.07.2012 р. та 10.07.2012 р. машина МАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_4 на підставі разового пропуску №2835 від 03.07.2012 р. та відповідно №2956 від 10.07.2012 р. здійснював заїзд на територію ДП «Ігренський виправний центр №133». Із зазначеної території було вивезено дерев'яних піддонів в кількості 200 шт. 03.07.12 р. та 10.07.12 р. в кількості 200 шт., Договір №4 про надання послуг від 30.01.2012 р., укладений між позивачем (Замовник) та Державним підприємством «Ігренський виправний центр №133» (Виконавець), за яким виробництво дерев'яних піддонів здійснюється на території Виконавця, в'їзд на територію якого здійснюється за пропуском, Договір №005/1 від 20.01.2011 р., укладений між позивачем та ПП «Стандар - Плюс» (за яким останнім надавалась послуга на маркування та обробку дерев'яних піддонів), банківську виписку на оплату за Договором №005/1 від 20.01.2011 р. та лист №0210 від 03.12.2012 р. про здійснення маркування дерев'яних піддонів в кількості 1200 шт. (замовлення на червень - липень 2012 р. в кількості 1200 шт.).

Відповідно до п. 2.1 Договору поставки, датою поставки вважається дата надання товару у розпорядження Покупцю на складі Продавця. Документом, що підтверджує факт отримання товару Покупцем є накладна, підписана уповноваженими на здачу - отримання товару представниками сторін.

Як зазначалося у вищевикладеному, видаткові накладні № 00-0000205 від 03.07.2012 р. та №00-0000215 від 10.07.2012 р. підписані уповноваженою особою відповідача ОСОБА_4 На вказаних накладних зазначено рахунки - фактури №00-205 від 03.07.12 р. та №10/07 від 10.07.12 р.

Посилання відповідача на те, що в довіреності №773 від 02.07.2012 р. зазначено номер рахунку 184 від 09.06.2012 р. за яким відповідачем вже отримано товар раніше є безпідставним та не спростовує отримання відповідачем товару за вказаною накладною 03.07.2012 р.

Доводи відповідача щодо недійсності довіреностей на отримання дерев'яних піддонів судом не приймається до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05. 1996 р. №99, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.06.1996 р. за №293/1318, при позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку.

В даному випадку, ніяких повідомлень від відповідача щодо анулювання довіреності №773 від 02.07.2012 р. до позивача не надходило, що також не спростовується поясненнями представника відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами п. 7.2 Договору поставки сторони погодили, що за прострочку оплати товару-1% від розміру простроченої до оплати суми за кожний кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ вартості простроченої поставки товару, що діяла в період за який нараховується пеня. цьому сплата пені не звільняє Покупця від виконання договірних зобов'язань та проведення кінцевих розрахунків за поставлений йому товар.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання (претензія про сплату заборгованості від 22.08.2012 р.) та перерахувавши наданий позивачем розрахунок пені, заявлений розмір пені за період з 03.09.2012 р. по 01.10.2012 р. в сумі 262,19 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 261,48 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за Договором поставки підтверджено матеріалами справи.

Перерахувавши заявлений позивачем розрахунок 3% річних за період з 03.09.2012 р. по 01.10.2012 р. в сумі 52,44 грн. та інфляційних за вересень 2012 р. в сумі 22 грн., вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період з 03.09.2012 р. по 01.10.2012 р. підлягає частковому задоволенню в сумі 52,3 грн. та інфляційних за вересень 2012 р. в сумі 22 грн.

Стосовно вимоги про витрати на оформлення нотаріального доручення №221016 від 19.10.12 р. на право представляти інтереси ФОП ОСОБА_3 в суді в розмірі 200 грн.

Суд відзначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат сторони, пов'язаних з оплатою оформлення нотаріального доручення не є надання правової допомоги, пов'язаної із веденням відповідної справи в господарському суді та не відноситься до інших витрат визначених ст. 44 ГПК України, а тому не підлягає задоволенню.

Зазначена позиція викладена і в п. 1 Роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI процесуального кодексу України».

В даному випадку, відшкодування цих витрат може бути окремим предметом спору.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард - Інвест» (69063, м. Запоріжжя, вулиця Ілліча/Кірова, буд. 4/40, кв. 4, код ЄДР 32692239) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг в сумі 22000 (двадцять дві тисячі) грн., пені в сумі 261 (двісті шістдесят одна) грн. 48 коп., 3% річних в сумі 52 (п'ятдесят дві) грн. 30 коп., інфляційних в сумі 22 (двадцять дві) грн. та судовий збір в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 31.01.2013 р.

Суддя В.М. Хуторной