Постанова № 29004895, 16.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.

справа № 2а-6612/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання: Потапові К.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:

Заступника прокурора Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 15.07.2009р. у справі № 2а-6612/08/0470

(категорія статобліку –5.2.2)

за позовом:

Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»

до:

за участю прокуратури Дніпропетровської області

про:

1. Криворізької митниці

2. Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області

визнання рішення протиправним та стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

17.07.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів»(далі –ВАТ «НЗФ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької митниці (далі –митниця), Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (далі –ГУ ДКУ у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення кошів / а.с. 1-6 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2008р. за вищезазначеною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6612/08 та справа призначена до судового розгляду / а.с. 39 том 1/.

23.09.2008р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло повідомлення прокуратури Дніпропетровської області про вступ прокурора у справу №2а-6612э08 з метою захисту прав та інтересів держави / а.с. 46/.

Позивач посилаючись у позовній заяві , з урахуванням уточнень адміністративного позову / а.с. 133-134 том 1/, що 31.03.2008р. ним було подано до митниці вантажну митну декларацію (далі ВМД) №113020000/8/002289 з усіма необхідними документами для проведення процедури митного оформлення вантажу –руда марганцева карбонатна (дрібна) (франція 0-25мм) виробник Гана, яка придбана позивачем на підставі контракту купівлі-продажу №050208N від 05.02.2008р., у якій митна вартість товару, що підлягає митному оформленню, була визначена за методом оцінки - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (метод № 1), але митницею у здійсненні митного оформлення зазначеного вантажу було відмовлено, про що було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000719 від 03.04.2008р., у якій зазначено причину відмови у митному оформленні вантажу –на ідентичні товари винесено рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р., яке не відповідає заявленій у ВМэД №113020000/8/002289 вартості, та висунуто вимогу про надання для митного оформлення вантажу ВМД на ввезений позивачем товар у відповідності до рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р., позивач вважає дії митниці щодо визначення митної вартості товарів ввезених ним на підставі ВМД №113020000/8/002289 за ціною на ідентичні товари неправомірними, оскільки позивачем для здійснення митного оформлення було надано усі документи на підтвердження застосування для визначення митної вартості ввезеного товару методу оцінки - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (метод № 1), який є основним методом визначення митної вартості, в порушення норм чинного законодавства митницею не було витребувано від позивача будь-яких інших документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, крім цього застосована митницею ціна на ідентичні товари застосована безпідставно, оскільки зазначений митницею у рішенні про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р. товар не є ідентичним до товару який ввозитись позивачем, оскільки відрізняється за розміром фракції та обсягом партії що ввозились на митну територію України, тому позивач просив суд визнати протиправним рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000719 від 03.04.2008р. видані Криворізькою митницею, з метою недопущення простою товару та пов’язаних з цим негативних фінансових наслідків для господарської діяльності підприємства позивач 03.04.2008р. був змушений надати митниці ВМД №113020000/8/0022378 та декларацію митної вартості №113020000/8/0022378, у яких митна вартість була визначена відповідно до рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р у розмірі 22405480,69 грн., та сплатити митні збори, мито та податок на додатну вартість виходячи з цієї суми, що призвело до того, що позивачем було зайво сплачено податків та зборів (обов’язкових платежів) у розмірі 99983,89 грн., тому позивач просить суд стягнути цю суму з державного бюджету на свою користь.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2009р. у справі №2а-6612/08/0470 позовні вимоги задоволено (суддя Олійник В.М.) /а.с. 7-13 том 2/.

Прокурор, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 20-23 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 15.07.2009р. у даній справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 30-36 том 2/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та зроблено висновки, які підтверджуються зібраними та дослідженими судом належними письмовими доказами, постановлене судом першої інстанції рішення у даній справі є обґрунтованим, тому просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 15.07.2009р. у даній справі залишити без змін.

Відповідач –Криворізька митниця, у письмових поясненнях на апеляційну скаргу / а.с. 38-40 том 2/, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 15.07.2009р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2009р. у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора, підтримав доводи викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 15.7.2009р. у даній справі залишити без змін.

Представники відповідачів –Криворізької митниці та ГУ ДКУ у Дніпропетровській області у судове засідання не з’явились. Відповідачі про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлені судом належним чином /а.с. 82 том 2/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність представників відповідачів –Криворізької митниці та ГУ ДКУ у Дніпропетровській області.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції від 15.07.2009р. у даній адміністративній справі необхідно скасувати з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що позивачем у даній справі було укладено контракт купівлі-продажу №050208N від 05.02.2008р. з фірмою Empire Chemical LLC (США) / а.с. 24-25 том 1/, в межах якого відповідно до специфікації №1, яка є невід’ємною частиною контракту / а.с. 26 то 1/ , продавцем –фірмою Empire Chemical LLC (США) було здійснено поставку товару –руда марганцева карбонатна (дрібна) фракція 0-25 мм, виробник –Гана, вага нетто 8999450 кг., митне оформлення вказаного товару здійснювалось позивачем на підставі поданої ним до Дніпропетровської митниці вантажної митної декларації № 113020000/8/002289 від 31.03.2008р. / а.с. 15 том 1/, при цьому митна вартість цього товару заявлена позивачем шляхом подання митному органу декларації митної вартості (форма ДВМ-1) за методом оцінки - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (метод № 1), а саме 17406286,22 грн. / а.с. 16 том 1/ . Також судом було встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару, позивачем було надано митному органу передбачені пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р. (далі –Порядок) документи, а саме - контракт купівлі-продажу №050208N від 05.02.2008р з специфікацією №1 /а.с. 24-26 том 1/, екологічну декларацію №1376 від 12.02.2008р., комерційний інвойс від 05.02.2008р., бортовий коносамент /а.с. 20-23 том 1/.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113030000/2008/000719 від 03.04.2008р. (далі –картка відмови) Криворізькою митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за ВМД № 113020000/8/002289 від 31.03.2008р. оскільки на ідентичні товари винесено рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р. і визначена цим рішенням митна вартість товару не відповідає митній вартості, яка зазначена позивачем у ВМД № 113020000/8/002289 від 31.03.2008р., та до декларанта висунуто вимогу з метою здійснення митного оформлення товару - руда марганцева карбонатна (дрібна) фракція 0-25 мм, виробник –Гана, вага нетто 8999450 кг., надати ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р. /а.а. 13-14 том 1/.

Як вбачається з наданої суду копії рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р. /а.с. 17 том 1/ митним органом була визначена митна вартість імпортованих товарів на підставі цінової інформації ЦБД ІАМУ ДМСУ на ідентичні товари у розмірі 761280,74 доларів США.

Отже вищенаведені обставини дають можливість зробити висновок про те, що митним органом для визначення митної вартості задекларованого позивачем за ВМД № 113020000/8/002289 від 31.03.2008р. товару застосовано метод визначення митної вартості –за ціною щодо ідентичних товарів.

03.04.2008р. позивачем з метою здійснення митного оформлення товару - руда марганцева карбонатна (дрібна) фракція 0-25 мм, виробник –Гана, вага нетто 8999450 кг., було надано митному органу ВМД № 113020000/8/002378 від 03.04.2008р., у якій митна вартість товару була визначена відповідно до рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р. –22405480,69 грн. (графа 46 ВМД) / а.с. 18-19 том 1/, при цьому позивачем були сплачені усі податки та збори (обов’язкових платежів) необхідні для митного оформлення , виходячи з митної вартості товару відповідно до рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р., що підтверджується відповідною відміткою митниці на ВМД № 113020000/8/002378 від 03.04.2008р., та митним органом було здійснено митне оформлення цього товару.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р.

Так, відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, митна вартість товарів –це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Відповідно до частини 1 ст. 264 цього ж кодексу - заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі, а нормами частини 2 ст. 262 Митного Кодексу України передбачено, що порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Статтею 265 Митного кодексу України передбачено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Частиною 3 статті 264 Митного Кодексу України передбачено, що митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Тобто вказаною нормою чинного законодавства митному органу надано право контролю за вибраним декларантом методу митної оцінки, у зв’язку з чим митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання того чи іншого методу, який вибрано декларантом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

· за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

· за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

· за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

· на основі віднімання вартості (метод 4);

· на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до норм ст. 266 Митного кодексу України, яка встановлює підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положенням ст. 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно ст.273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати документи, вичерпний перелік яких зазначений в цьому ж пункті Порядку .

Відповідно до положення пункту 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Так, для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися документи, перелічені в азб.4 цього пункту. Цим же пунктом передбачено, що декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Відповідно до пункту 13 цього ж Порядку декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання, за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

При цьому, пунктом 14 Порядку передбачено, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (п.14 цього Порядку).

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що митним органом під час здійснення митного оформлення товару ввезеного позивачем на митну територію України за ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008р., з метою визначення митного вартості цього товару під час перевірки обраного декларантом методу визначення митної вартості, не вимагалось від декларанта надання будь-яких додаткових документів для підтвердження зазначеної ним митної вартості товару , що підтверджується наданою суду ксерокопією ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008р. на якій в графі «для відміток митниці»відсутні будь-які відмітки митного органу з цього приводу / а.с. 15 том 1/.

Отже вищенаведені обставини свідчать про те, що митний орган в порушення вимог чинного законодавства не навів причин неможливості застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару, який ввозився ним на митну територію України, за ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008р. –за ціною угоди на товар, що імпортується.

Відповідач у справі – Криворізька митниця, під час розгляду даної адміністративної справи у якості обґрунтування своїх заперечень на позов та обґрунтування правомірності визначення ним митної вартості задекларованого позивачем у ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008р. товару з застосуванням методу щодо ціни на ідентичні товару, посилався на те, що протягом цього ж періоду часу було здійснено митне оформлення ідентичного з ввезеним позивачем товару за ціною значно вищою ніж зазначена позивачем, що призвело до певних сумнівів щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною угоди на товари, що імпортуються, і необхідністю проведення ретельної перевірки, але колегія суддів вважає, що такі посилання митного органу безпідставні з огляду на наступне.

Як вбачається з ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008р. позивачем ввезено на митну територію України товар - руда марганцева карбонатна (дрібна) фракція 0-25 мм, вміст марганцю 29,4% виробник –Гана, вага нетто 8999450 кг. / а.с. 15 том 1/, поставка здійснювалась відповідно до контракту купівлі-продажу №050208N від 05.02.2008р. з фірмою Empire Chemical LLC (США) / а.с. 24-25 том 1/

Основною якісною характеристикою руди марганцевої карбонатної є вміст марганцю у цій руді і вартість цієї сировини на мировому ринку залежить від % вмісту марганцю у кожній метричні тоні сировини та від розміру фракції /а.с. 230 том 1/, тому довідка щодо вартості товару - руда марганцева карбонатна, яка була надана Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків станом на лютий –березень 2008р. саме в залежності від % вмісту марганцю в кожній метричній тоні сировини / а.с. 245 том 1/ і посилання митного органу, у якості обґрунтування обраної ним ціни ідентичних товарів, на митну вартість заявлену під час декларування ідентичного товару, який імпортувався ВАТ «Запорізький завод феросплавів»та ВАТ «Стахановський завод феросплавів», є безпідставними, оскільки ці товари не можна вважати ідентичними до товару, який задекларовано позивачем ВМД №1130020000/8/002283 від 31.03.2008р., незважаючи на те, що імпортованим товаром у всіх випадках була руда марганцева, оскільки товар, який імпортувався ВАТ «Запорізький завод феросплавів»та ВАТ «Стахановський завод феросплавів», мав інший % вмісту марганцю, інший розмір фракції, і комерційні умови поставки та обсяги партій товару не були ідентичними до випадку з ВАТ «НЗФ», та значно відрізнявся строк поставки товарів на митну територію України та строк здійснення митного оформлення товарів / а.с. 89-119 том 1/.

За таких обставин колегія суддів вважає, що митним органом, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, в порушенням вимог ст. 71 КАС України, під час розгляду даної справи не було доведено ідентичності порівнюваних товарів та тотожності умов їх ввезення, і як наслідок правомірності прийняття суб’єктом владних повноважень рішення №МВ091 від 02.04.2008р. щодо застосування для визначення митної вартості задекларованого позивачем за ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008р. товару за ціною угоди на товар, що імпортується.

При цьому колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що прийняте відповідачем у справі рішення №МВ091 від 02.04.2008р. прийнято з метою визначення митної вартості товару ввезеного позивачем у справі на митну територію України за ВМД №113020000/8/002288 від 31.03.2008р., що і було зазначено самим митним органом у цьому рішення / а.с. 17 том 1/, тому вимоги Криворізької митниці щодо застосування митної вартості товару визначеної рішенням №МВ091 від 02.04.2008р. з метою здійснення митного оформлення задекларованого позивачем за ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008р. товару є безпідставними.

Отже вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні, дають можливість зробити висновок про безпідставність застосування митним органом у даному випадку методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів, що призвело до неправомірної відмови у митному оформленні ввезеного позивачем за ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008р. товару шляхом безпідставної видачі митним органом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113030000/2008/000719 від 03.04.2008р..

За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113030000/2008/000719 від 03.04.2008р. є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи.

Щодо заявлених позивачем у даній справі позовних вимог про стягнення з державного бюджету на користь позивача зайво сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) у розмірі 99983,89 грн. під час здійснення митного оформлення товару за ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як предоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справляння яких здійснюється митним органом (далі –Порядок) затверджено наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007р.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції позивачем не було надано суду доказів звернення у порядок та спосіб визначений вищезазначеним Порядком до відповідного митного органу з заявою про повернення надмірно сплачених коштів, що свідчить про відсутність порушення прав та охоронюваних інтересів позивача у цій частині, що свідчить про те, що у цій частині позовні вимоги заявлені позивачем передчасно і між сторонами на момент звернення позивача до суду з цим позовом –17.07.2008р. взагалі був відсутній спір з цього приводу, що свідчить про те, що позовні вимоги у цій частині є безпідставними та не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню, при цьому колегія суддів критично оцінює надані позивачем під час апеляційного розгляду даної справи в підтвердження цієї частини позовних вимог заяву позивача про повернення мита, надмірно сплаченого до бюджету від 15.11.2010р. / а.с. 59-62 том 2/ та відповідь Державної митної служби від 09.12.2010р. / а.с. 67-68 том 2/, оскільки ці обставини виникли після звернення позивача до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково та скасувати постанову суду першої інстанції від 15.07.2009р. у даній справі.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджуються зібраними та дослідженими судом у судовому засіданні належними письмовими доказами, та приймаючи до уваги вищезазначені норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і необхідно визнати протиправною та скасувати рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000127 від 23.01.2008р., видані Криворізькою митницею, в задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Також колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України стягнути з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати, в частині задоволених судом позовних вимог, які складаються з сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3грн. 40 коп., які підтверджуються квитанцією про їх сплату / а.с. 31 том 1/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,–

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області –задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2009р. у справі №2а-6612/08/0470 –скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати рішення про визначення митної вартості №МВ091 від 02.04.2008р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000719 від 03.04.2008р., які видані Криворізькою митницею.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»( 53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, р/р 26009132197001 в ПриватБанку, МФО 305299) судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

В решті позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено –20.04.2011р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: М.О. Католікян