Рішення № 29004550, 30.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/18940-2012 30.01.13

За позовом Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 14399,86 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Клокун Т.Г. - за довіреністю;

від відповідача: Кацедан Д.В. - за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне науково-виробниче підприємство «Електронмаш» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» про стягнення 14 399,86 грн., з яких 13 273, 45 грн. основного боргу та 936,99 грн. пені,189,42 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору № 511/ПЗ/Л-103008/НЮ на виконання робіт від 28.12.10.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.01.13 р.

30.01.13 р. через відділ діловодства суду позивачем подано до суду було подано додаткові пояснення в яких просить стягнути з відповідача 189,42 грн. 3% річних, 936,99 грн. пені, довідку про розмір заборгованості, розрахунок ціни позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні повідомив про сплату суму основного боргу.

В судовому засіданні 30.01.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.10 р. між Державним науково-виробничим підприємством «Електронмаш» (надалі - позивач, виконавець) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (надалі - відповідач, Замовник) було укладено договір на виконання робіт № 511/ПЗ/Л-103008/НЮ (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору, Виконавець зобов'язувався виконати післягарантійний ремонт, а Замовник зобов'язувався оплатити вказані послуги на умовах цього договору.

Найменування послуг: виконання робіт по післягарантійному ремонту 42 шт. блоків живлення асинхроноого електродвигуна (БАЕД) на ПЕВК та 7 шт. блоків перетворювачів (ВІГІ) на ПЕВК (п.1.2. договору).

Загальна сума по договору склала 295 918 грн.00 коп. (п. 4.3 договору).

Згідно п. 3.1 даного Договору Виконавець зобов'язується виконати роботи зазначені в п. 1.1 договору в термін 5-ти робочих днів з моменту передачі блоків в ремонт, що підтверджується актом приймання-передачі, підписаного двома Сторонами або уповноваженими представниками Сторін за договором.

Згідно п. 5.2 Договору ДТГО "Південно-Західна залізниця" здійснює оплату за виконану роботу протягом 5-ти банківських днів з дня приймання робіт.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується Актами прийому-здачі виконаних робіт №13, №13, №20, №32, №41.

При цьому, відповідачем не сплачено заборгованість за рахунками-фактурами №13 від 03.04.2012р. за на суму 3093,00 грн., №20 від 24.05.2012р. на суму 5568,00 грн., №32 від 13.06.2012р. на суму 20658.00грн., №41 від 16.07.2012р. на суму 6410,52 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №511/П3/Л- 103008/НЮ від 28.12.2010р. на час подання позову складала 13273,45 грн.

Зобов'язання по оплаті поставленого відповідач у встановлений договором строк не виконав, сплативши вартість наданих послуг після звернення позивача до суду.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4. Договору, за несвоєчасну оплату замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент заборгованості.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За розрахунком позивача, який не спростований належним чином відповідачем, останній за прострочення виконання своїх зобов'язань за Договором має сплатити 936,99 грн. пені, 189,42 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки сума основного боргу у розмірі 13 273,45 грн. була погашена відповідачем після порушення провадження у справі, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033 ) на користь Державного науково-виробничого підприємства «ЕЛЕКТРОНМАШ» (03180, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4; код ЄДРПОУ 14312789) 936 (дев'ятсот тридцять шість) грн. 99 коп. пені, 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 42 коп. 3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору

3. В частині стягнення 13 275,45 грн. провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.02.13 р.

Суддя С.М. Мельник