Постанова № 29003716, 01.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 лютого 2013 року Справа № 812/1225/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у розмірі 24678,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, з податку на додану вартість у розмірі 50,00 грн., з орендної плати за землю у розмірі 24628,55 грн.

В обґрунтування подання позивач зазначив, що відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецькпромбуд» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 29.09.1995, про що 28.04.2005 за № 1 383 120 0000 000835 включено відомості про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області і є боржником по сплаті податків до бюджету.

Відкритому акціонерному товариству «Сєвєродонецькпромбуд» вручено податкові вимоги від 05 березня 2009 року № 1/119 та від 09 квітня 2009 № 2/188, а у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11 березня 2011 року внесено запис про реєстрацію податкової застави відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» під номером 30591088.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань станом на 31 січня 2013 року у відповідача виник податкових борг з податку на додану вартість по декларації від 16 .01.2013 року № 9085590794 у розмірі 50,00 грн., з орендної плати за землю по декларації від 14.02.2013 року № 1110 у розмірі 24628,55 грн.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 31 січня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним поданням та її призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у поданні просив розглянути справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини не прибуття суду не повідомив (а.с.24).

Відповідно до ч.7 ст.183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

З огляду на положення ч.7 ст.183-3 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду подання за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п.49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 Податкового кодексу України).

У відповідності із п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, відповідач - відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецькпромбуд» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про що включені відомості до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28.04.2005 за № 1 383 120 0000 000835, знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області з 24.03.1997 року за № 1902 та є платником податку на додану вартість з 11 липня 1997 року (а.с.8-11).

Відповідач подав до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби:

- податкову декларації з плати за землю від 14.02.2012 року № 1110 за 2012 рік, в якій визначив податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки за грудень 2012 року у розмірі 24628,55 грн., термін сплати 30.01.2013 року (а.с.16-17);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.01.2013 року № 9085590794 за грудень 2012 року, в якій визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50,00 грн., термін сплати 30.01.2013 року (а.с.18-19).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Через несплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість та орендної плати за землю, зазначених відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецькпромбуд» у поданих ним деклараціях, станом на 31 січня 2013 року за відповідачем утворився податковий борг з орендної плати за землю за грудень 2012 року та податку на додану вартість за грудень 2012 року у загальному розмірі 24678,55 грн., що підтверджується картками особових рахунків (а.с.20, 21).

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2 та 95.3 ст.95 ПК України).

Податковим органом, у відповідності до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було вручено податкові вимоги № 1/119 від 05.03.2009 та 2/188 від 09.04.2009 (а.с.12-13).

Оскільки податкові вимоги № 1/119 від 05.03.2009 та 2/188 від 09.04.2009 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Крім того, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11.03.2011 року внесено запис про реєстрацію податкової застави відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» за № 30591088 (а.с.15).

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду справи податковий борг з орендної плати за землю та податку на додану вартість у загальному розмірі 24678,55 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 24678,55 грн. за податковим боргом з орендної плати за землю та податку на додану вартість, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у розмірі 24678,55 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» (ідентифікаційний код 01240858, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 1) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом: з податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 50,00 грн. (п'ятдесят гривень) на користь Державного бюджету України на р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 24046627; з орендної плати за землю за грудень 2012 року у розмірі 24628,55 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять вісім гривень п'ятдесят п'ять копійок) на користь Державного бюджету України на р/р 33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 24046627.

У відповідності із ч.7 ст.183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя К.О. Пляшкова