Постанова № 29003720, 22.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2013 року Справа № 812/197/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Тріфанової С.С.

при секретарі: Житній Ю.С.

за участю представників сторін від:

позивача: Струкін С.В. (довіреність №1 від 02.01.2013)

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Комунальної установи «Центральна міська лікарня» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1, 2 в загальній сумі 45114,47 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області звернулося до суду з позовом до Комунальної установи «Центральна міська лікарня» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1, 2 в загальній сумі 45114,47 грн., в обґрунтування якого зазначило наступне.

Комунальна установа «Центральна міська лікарня» зареєстрована платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області.

Відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 1 та №2, яка залишилася непогашеною по теперішній час, відповідно, у розмірі 20166,36 грн. та у розмірі 24948,11 грн. і виникла за період з 01.10.2012 по 01.01.2013, що підтверджується повідомленнями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.29). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Комунальна установа «Центральна міська лікарня» зареєстрована виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 21 травня 2002 року та є платником збору в УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (а.с.8,9,10).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області було сформовано та надано відповідачу - Комунальній установі «Центральна міська лікарня» розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам підприємства за списками № 1 та № 2 за період з 01.10.2012 по 01.01.2013 на загальну суму 45114,47 грн., у тому числі за списком № 1 - 20166,36 грн., за списком № 2 - 24948,11 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 у сумі 45114,47 грн., у тому числі за списком № 1 - 20166,36 грн., за списком № 2 - 24948,11 грн, що підтверджено розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а","б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення"; «Про пенсійне забезпечення".

Разом з цим положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктами "а", "б"-"з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б - з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Комунальної установи «Центральна міська лікарня» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1, 2 в загальній сумі 45114,47 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунальної установи «Центральна міська лікарня» (код 01983499) на користь Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах у розмірі 45114,47 грн. (сорок п'ять тисяч сто чотирнадцять грн. 47 коп.), з якої за списком № 1 у сумі 20166,36 грн. та за списком № 2 у сумі 24948,11 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 28 січня 2013 року.

Суддя С.С. Тріфанова