Ухвала суду № 29001989, 28.01.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження 22-ц/790/569/2013 Головуючий 1 інст.: Пашнєв В.Г.

Справа № 2024/ 6935/2012 Доповідач: Малінська С.М.

Категорія: «трудові правовідносини»

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Швецової Л.А.,

Піддубного Р.М.,

при секретарі - Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Інститут Укроргверстатінпром»на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Інститут Укроргверстатінпром»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату остаточного розрахунку, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що працювала у відповідача ПАТ «Інститут Укроргверстатінпром» з 1978 року по 14 лютого 2012 року. З 16 травня 1978 року по 03 лютого 1992 року - на посаді бухгалтера, а з 03 лютого 1992 року по 14 лютого 2012 року -головного бухгалтера. Звільнена була у зв'язку з виходом на пенсію. На час її звільненні заборгованість по заробітній платі складала 112049 грн. 73 коп. з врахуванням компенсації за невикористану відпустку (119 днів). В день її звільнення трудова книжка була видана, а остаточний розрахунок не проведено, у зв'язку з чим просила зобов'язати відповідача провести з нею остаточний розрахунок по заробітній платі з врахуванням компенсації за невикористану відпустку, стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасно проведений остаточний розрахунок у сумі 64761 грн. 84 коп., а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Інститут Укроргверстатінпром» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 112049 грн. 73 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 90952 грн. 29 коп., усього -203002 грн. 02 коп., а також у відшкодування моральної шкоди -1000 грн., судовий збір на користь держави у розмірі 2137 грн. 30 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Інститут Укроргверстатінпром», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлене по справі рішення суду в частині задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн. та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 90952 грн. 29 коп. та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачем було порушено вимоги ст.116 КЗпП України стосовно строків виплати остаточного розрахунку. Такі висновки суду є законними, ґрунтуються на матеріалах справи.

З наказу № 10к від 14 лютого 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 було звільнено за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.8).

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум, що випливає з положень ст.116 КЗпП України.

Заборгованість по сплаті заробітної плати ОСОБА_2 станом на 30 жовтня 2012 року складала 110596,16 грн., про що свідчать довідки № 20/898, 20/899 від 29 жовтня 2012 року (а.с.22).

Оскільки відповідачем порушено строки виплати остаточного розрахунку, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в цій частині та стягнуто заборгованість по заробітній платі.

За затримку розрахунку при звільненні статтею 117 КЗпП України встановлено відповідальність. Відповідно до зазначеної норми права в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене та ті обставини, що з вини відповідача ОСОБА_2 не виплачені належні їй суми в строк, передбачений ст.116 КЗпП України, суд першої інстанції обґрунтовано на підставі ст.117 КЗпП України стягнув середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку за період, що становить 191 робочих днів, тобто по день ухвалення рішення.

Право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб встановлено ст.237-1 КЗпП України. Згідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Права позивача ОСОБА_2 у сфері трудових відносин були порушені, у зв'язку з чим судом першої інстанції частково задоволено її вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначено залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин справи.

Рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Інститут Укроргверстатінпром»відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді