Ухвала суду № 28997229, 23.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 р.Справа № 2а/1570/5239/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001452350 від 01.07.2011р., визнання протиправними дій посадової особи ДПІ у Приморському районі м. Одеси, яка склала акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 15.06.2011р. №3766/23-5/32521827, поворот виконання податкового повідомлення-рішення №0001452350 від 01.07.2011р. - зобов'язання ДПІ у Приморському районі м. Одеси збільшити податковий кредит за грудень 201 Ороку на суму 164166.67грн. у реєстрах, які ведуться ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «ВКФ«Енергоспецмонтаж» 04.07.2011р. було отримано податкове повідомлення-рішення №0001452350 від 01.07.2011р. прийняте ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки №3766/23-5/32521827 від 15.06.2011р. Позивач зазначає, що в той час, коли проводилася планова документальна виїзна перевірка, відповідач видав наказ №1753 про проведення невиїзної документальної перевірки з питань які вже досліджувалися відповідачем, та знайшли відображення в акті планової документальної виїзної перевірки №4143/23-1/32521827 від 25.06.2011р. Крім того, позивач зазначає, що вказаним податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 164 166,67 грн. та штрафні санкції 41 041,66грн., у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.198.1, п.192.2. п.198.6 ст.198.7, п.123 ст.123 Податкового кодексу України, однак, Податковий кодекс України набрав чинності 01.01.2011р., а тому його положення не можуть бути застосовані до правовідносин за грудень 2010 р. Також, позивач зазначає, що у відповідача відсутні повноваження щодо визнання правочинів нікчемними, оскільки відповідно до чинного законодавства, правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом або судом.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що податкове повідомлення-рішення №0001452350 від 01.07.2011 р. є правомірним, оскільки перевіркою було встановлено, що ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж» у грудні 2010 року штучно сформовано частину податкового кредиту за рахунок ТОВ «АВТОБУД-НІКМА» на суму 164 166.67 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року позов ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001452350 від 01.07.2011р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апелянт посилається на те, що ???

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що 15.06.2011р. на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси, оформленого наказом ДПІ у Приморському районі м.Одеси №1753 від 03.06.2011р., згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси Чудова І.О. було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АВТОБУД-НІКМА»за грудень 2010року.

За результатами перевірки ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж»був складений акт №3766/23-5/32521827 від 15.06.2011р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж»з питань правових взаємовідносин з ТОВ «АВТОБУД-НІКМА» за період грудень 2010року».

Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно із п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до вимог п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. ст. 77, 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

При цьому, однією із підстав для здійснення податковим органом документальної позапланової перевірки, відповідно до п. п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 132.01.2011р. за №34/18772.

Відповідно з п. 3 розділу I зазначеного Порядку визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи те, що перевірка була проведена на підставі наказу начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси №1753 від 03.06.2011р. та, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначено обов'язок перевіряючих скласти за наслідками перевірки у разі встановлення порушення акт перевірки, суд першої інстанції вірно вважав позовні вимоги ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж» в частині визнання протиправними дій посадової особи ДПІ у Приморському районі м.Одеси, яка склала акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 15.06.2011р. №3766/23-5/32521827, - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, як вбачається з акту перевірки, у ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198.7 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за грудень 2010року на суму -164166,67грн. На підставі висновків зазначених у акті №3766/23-5/32521827 від 15.06.2011р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси було винесене податкове повідомлення-рішення №0001452350 від 01.07.2011р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 164166,67грн. та штрафні санкції у розмірі 41041,66грн.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з вимогами п. 1 розділу XIX Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року. Таким чином, норми Податкового кодексу України можуть застосовуватися лише до правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року, до вказаної дати зазначені правовідносини були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно встановлено порушення ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж» норм Податкового кодексу України, оскільки відповідачем була проведена перевірка з приводу підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АВТОБУД-НІКМА» за період грудень 2010 року, вказані правовідносини були врегулюванні Законом України «Про податок на додану вартість». При цьому, оскільки перевірка проводилась ДПІ у Приморському районі м.Одеси у 2011 році норми Податкового кодексу України можуть бути застосовані лише в частині повноважень щодо проведення перевірки ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж».

Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0001452350 від 01.07.2011р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси є протиправним та підлягає скасуванню.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо повороту виконання податкового повідомлення-рішення №0001452350 від 01.07.2011р. - зобов`язання ДПІ у Приморському районі м.Одеси збільшити податковий кредит за грудень 2010 року на суму 164166,67грн. у реєстрах, які ведуться ДПІ у Приморському районі м.Одеси задоволенню не підлягають з огляду на те, що у зв'язку із оскарженням такого рішення воно не було узгодженим податковим повідомленням-рішенням і доказів щодо його виконання до суду не надано.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Окрім аналізу наведених норм права судова колегія також надала можливість представнику позивача підтвердити товарність операцій, що були предметом дослідження податкового органу.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

Докази, на які має послатися суд в ухвалених ним рішенні не є вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобов'язань.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що суб'єктом владних повноважень не пред'явлене жодної претензії щодо товарності досліджених операцій. Доказі реальності операції в матеріалах справи наявні та були предметом дослідження як відповідача та й суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач (позивач), який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 28.01.2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький