Постанова № 28997217, 24.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 р.Справа № 1570/5833/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Європродукт» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Європродукт»звернулося до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС про визнання дій щодо призначення та проведення перевірки, збільшення податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток - протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 17 вересня 2012 року №№ 0000302600 і 000012600.

Свої позовні вимоги ТОВ «Дистриб'юторська компанія «Європродукт»обґрунтувало незаконністю спірних дій та рішень відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року вищенаведений позов було частково задоволено. Визнано спірні дії протиправними. Скасовано спірні рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання ним вимог діючого законодавства за період січень-лютий 2011 року, результати якої відображені в акті від 4 вересня 2012 року № 115/26-0/32575055/22 /т. 1, а.с. 113-137/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, наслідком чого стало заниження позивачем ПДВ на 2049744,18 гривень та податку на прибуток на 2562180,21 гривень. Зміст порушень полягав у здійсненні позивачем безтоварних господарських операцій з ПП «Укрторгтранс», ТОВ «Агропортторг»та ТОВ «Сакбі».

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2012 року № 0000302600 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 30074016 гривень (основний платіж -2049744,18 гривень, штрафні санкції -1024872,09) та № 0000312600 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у 3843270,32 гривень (основний платіж -2562180,21 гривень, штрафні санкції -1281090,11 гривень) /т. 1, а.с. 138-139/.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Підставою для висновку про безтоварність господарських операцій позивача з вищенаведеними контрагентами стали відомості актів про неможливість проведення перевірок вищенаведених контрагентів позивача, у яких було зазначено про відсутність первинних документів на товар у зазначених контрагентів, який в подальшому був реалізований позивачу; відсутність у зазначених контрагентів ресурсів для здійснення господарської діяльності; здійснення зазначеними контрагентами безтоварних господарських операцій зі своїми постачальниками; порушенням кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Сакбі».

Колегія суддів не приймає до уваги вищенаведені можливі обставини у зв'язку з тим, що діючим законодавством можливість збільшення податкового кредиту та валових витрат жодним чином не ставиться в залежність від наявності таких обставин.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не спричиняють реальних змін майнового стану платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взагалі не має належних та допустимих доказів відсутності реальних змін майнового стану позивача у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з вищенаведеними контрагентами.

Однак, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо протиправності проведення перевірки позивача з наступних підстав.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідачем усі вищенаведені умови, які надають право на проведення перевірки були виконані.

Таким чином, підстав для визнання дій відповідача щодо проведення перевірки протиправними не мається.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення з вищенаведеними зауваженнями.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 201 КАС України передбачено, що підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив дану справу, однак з помилковим застосуванням норм процесуального та матеріального права, внаслідок чого його постанова підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 201, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі державної податкової служби -задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: «Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Європродукт»- задовольнити частково. Скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі державної податкової служби від 17 вересня 2012 року №№ 0000302600 і 000012600. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 28 січня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/