Рішення № 2899202, 04.02.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" лютого 2009 р. Справа № 21/103-08

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканад», м. Біла Церква

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква

про стягнення 2719933,69 грн.

за участю представників:

від позивача: Горобченко В.В. (довіреність № 40 від 16.01.2008 року),

від відповідача: Пустовіт І.В. (довіреність № 8 від 05.01.2009 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківводоканад»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі –Відповідач) про стягнення 2719933,69 грн., з яких 2049902,52 грн. –заборгованість, 248940,16 грн. –пеня, 70805,07 грн. –3 % річних, 350285,94 грн. –інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов Договору № 2999 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, не оплатив вартість наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 2049902,52 грн. У зв’язку з наявністю вказаної заборгованості, позивачем на підставі п. 5.9 Договору нарахована відповідачу пеня в розмірі 248940,16 грн. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 70805,07 грн. та інфляційні втрати в розмірі 350285,94 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.12.2008 року.

15.12.2008 року, 19.01.2009 року та 28.01.2009 року розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

19.01.2009 року через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач зменшив розмір пені та просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 200119,43 грн., зазначив, що в іншій частині позовні вимоги залишає без змін.

Зазначені уточнення позовних вимог прийняті судом.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що відповідач не є покупцем води, що через об’єкти теплопостачання відповідача направляється для потреб споживачів міста Біла Церква, а постачає споживачам міста Біла Церква лише теплову енергію, яка є самостійною товарною продукцією, що використовується на підігрів води.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2004 року між Київським обласним комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Київоблводоканал»(далі –Водоканал) та Комунальним підприємством «Білоцерківтепломережа»(далі –Споживач) укладений Договір № 2999 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі –Договір).

Рішенням Київської обласної ради п’ятого скликання від 02.10.2007 року Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківводоканал»визнано правонаступником Київського обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Київоблводоканал».

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області № 775 від 30.05.2008 року змінено назву комунального підприємства «Білоцерківтепломережа»на комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа».

Відповідно до п. 1.1 Договору № 2999 від 16.02.2004 року, водоканал зобов’язується надавати споживачеві послуги з водопостачання та водовідведення, а споживач зобов’язується розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах, визначених цим договором. Сторони зобов’язуються дотримуватись вимог, правил, норм і стандартів у сфері водопостачання й водовідведення згідно з чинним законодавством.

Пунктом 2 Договору встановлено, що вартість наданих послуг з водопостачання та водовідведення визначається за тарифами, затвердженими в установленому порядку.

Діючі на момент укладення договору тарифи наведені в додатку № 4 до даного договору.

У разі зміни тарифів, що діяли на час укладення договору, оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами з часу їх введення без зміни інших умов Договору.

Позивачем були здійснені розрахунки за нерозподілені об’єми води згідно тарифів, визначених додатком № 4 до Договору, Рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 116 від 29.08.2006 року «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», Рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 237 від 24.02.2007 року «Про внесення змін до рішення від 29.08.2006 року № 116»та Рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 236 від 24.02.2007 року «Про внесення змін до рішення 4 сесії міської ради 5 скликання від 29.08.2006р. № 116 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги».

Крім того, Додатком № 4 передбачені заплановані об’єми водопостачання та водовідведення. Також ці об’єми передбачені і в Плануємих балансах водоспоживання КП «Білоцерківводомережа»на 2007 рік та на 2008 рік, копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, відповідно до п. 3.1 Договору № 2999, кількість води, що подається водоканалом та використовується споживачем, визначається за показниками водолічильників, опломбованих і зареєстрованих водоканалом. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником водоканалу в присутності представника споживача.

Споживач розраховується за надані послуги в грошовій формі в порядку, встановленому чинним законодавством, у п’ятиденний термін з дня подання водоканалом платіжних документів до банківської установи або безпосередньо споживачеві (п. 4.1 Договору). У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг споживач зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня подання водоканалом платіжних документів, направити повноважного представника з обгрунтовуючими актами для врегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови рахунки водоканалу вважаються прийнятими до оплати (п. 4.3).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач, за період з 01.02.2007 року по 14.05.2008 року, передав, а відповідач отримав у точці передачі на межі балансової належності холодну воду загальним обсягом –2860563 м. куб., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності, зокрема, наданими відповідачем позивачу показниками водо лічильників на теплопунктах за вказаний період, а також наданими позивачем розрахунками наданих послуг.

Всупереч умовам Договору, зокрема п. 4.1, відповідач повернув позивачу без розгляду і оплати всі платіжні документи, направлені з лютого 2007 року по травень 2008 року включно. Дії на виконання умов п. 4.3 Договору, відповідачем вчинені не були.

Повернення рахунків відповідач обґрунтовує тим, що позивач безпідставно нараховує йому кошти за отримані, але не розподілені ним між кінцевими споживачами теплопостачальної організації обсяги води, яку, на думку відповідача, він лише «підігріває», а також тим, що він є споживачем лише тієї кількості холодної води, яка використовується ним на власні потреби.

На час звернення позивача до суду, відповідачем не сплачено 2049902,52 грн. за послуги надані йому позивачем по водопостачанню та водовідведенню за період з 01.02.2007 року по 14.05.2008 року.

Доводи відповідача, що він не є покупцем зазначених об’ємів холодної води, не веде обліку нерозподілених об’ємів води та здійснює лише підігрів води постачальником якої вважає позивача, суд вважає помилковими виходячи з наступного.

Відповідач є підприємством теплопостачання. За статутом відповідач створений з метою безперебійного забезпечення тепловою енергією житлового фонду, кооперативних та громадських організацій, комунально-побутових та інших об’єктів м. Біла Церква. Відповідно до поданої відповідачем довідки статуправління, вид діяльності за КВЕД визначений за кодом 40.30.0 виробництво та постачання тепла. Відповідно до наказу Держкомстату від 26.12.2005р. №375 за зазначеним кодом рахується такий вид діяльності як “Постачання пари та гарячої води”, який включає, зокрема, виробництво, збирання та розподілення пари та гарячої води для центрального опалення, виробництва енергії та інших цілей.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об’єктах сфери теплопостачання, а також відносини, пов’язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії визначаються та регулюються Законом України “Про теплопостачання”.

Відповідно до зазначеного закону теплова енергія, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, є товарною продукцією, визначеною для купівлі-продажу. Цим же Законом визначено, що теплоносієм є рідка або газоподібна речовина, що циркулює у трубах чи каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках.

Одним з видів теплопостачання, є централізоване постачання гарячої води – постачання теплової енергії в гарячій воді, що за своєю сутністю є поняттям неподільним, оскільки постачання такої теплової енергії неможливо без відповідного носія – води. Отже, відповідач не має можливості здійснювати свою основну діяльність – гаряче водопостачання, за відсутності відповідних обсягів питної води, що постачається позивачем та відповідно без виготовлення гарячої води.

Крім того, відповідно до положень “Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”від 01.07.1994 № 65 (далі –Правила), зокрема п.1.15. водопровідні вводи до теплорозподільних пунктів (надалі - ТРП), котельних, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільні напірні мережі від них, з'єднані з внутрішньою розподільною мережею в жилих будинках або з резервуарами, експлуатуються організацією, на балансі якої перебуває ТРП, котельня, насосна станція, а водопровідні вводи до вищезазначених об'єктів, що належать місцевим органам державної виконавчої влади, та розподільні мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатує Водоканал.

Відповідно до п. 1.16 Правил трубопроводи гарячого водопостачання Водоканал не експлуатує і не відповідає за їхній справний стан.

Отже наведене свідчить, що постачання гарячої води здійснюється за трубопроводами відповідача. При цьому, питну воду на водопровідному вводі в кожний об’єкт відповідача (котельня, тепло пункт тощо) відповідач отримує як абонент Водоканалу (п. 5.12.1 Договору).

Щодо порядку розрахунків за отриману воду суд виходить з наступного.

Як вбачається, зокрема з рішення № 984 від 21.12.2001р. та з рішення №73 від 28.02.2002р. Білоцерківського міськвиконкому, розрахунки з населенням за воду, що використана на підігрів, проводить Київоблводоканал за затвердженими тарифами на воду. Такий порядок розрахунків було встановлено з метою зниження в цілому тарифу на гаряче водопостачання.

Отже, зазначеними актами визначено лише порядок розрахунків, при чому лише в межах тих обсягів води, що отримана населенням. Проте, щодо решти обсягів отриманої води, сторони мають керуватися умовами договору, а також положеннями законодавства.

Факту належного виконання позивачем договірних зобов’язань відповідач не спростував.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зважаючи на те, що відповідачем не погашена заборгованість перед позивачем по оплаті вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 2049902,52 грн., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2049902,52 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов’язання, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, що нарахована на заборгованість, яка виникла за листопад 2007, грудень 2007р., січень 2008р., лютий 2008р., березень 2008р., квітень 2008р. та травень 2008р. і становить 200119,43 грн.

Згідно з п. 6.1 Договору, за несвоєчасну оплату послуг Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний розрахунковий період, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 року, розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, пеня нарахована позивачем з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, та згідно з вірним арифметичним розрахунком становить 200119,43 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 200119,43 грн. підлягає задоволенню.

У зв’язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 350285,94 грн. та 3 % річних в сумі 70805,07 грн., нараховані за період з лютого 2007 року по жовтень 2008 року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з арифметично вірним розрахунком, сума інфляційних втрат за період з лютого 2007 року по жовтень 2008 року становить 350285,94 грн., сума 3 % річних за період з лютого 2007 року по жовтень 2008 року становить 70805,07 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 350285,94 грн. інфляційних втрат та 70805,07 грн. 3 % річних підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код 04654336) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал»(09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 14, код 35615225) 2049902 (два мільйони сорок дев’ять тисяч дев’ятсот дві) грн. 52 коп. заборгованості, 70805 (сімдесят тисяч вісімсот п’ять) грн. 07 коп. 3 % річних, 350285 (триста п’ятдесят тисяч двісті вісімдесят п’ять) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 200119 (двісті тисяч сто дев’ятнадцять) грн. 43 коп. пені, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.А. Ярема

Рішення підписане –04.02.2009 року.