Рішення № 28987358, 28.01.2013, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №406/1589/2012

Провадження №2/173/79/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого -судді Петрюк Т.М.

При секретарі -Рудовій Л.В

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства «Дніпропетровська обласна рада», третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору6 відділ державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції про стягнення заборгованості та пені по аліментам,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач ОСОБА_1,. з позовом про стягнення заборгованості та пені по аліментам до відповідачів ОСОБА_2, та КП ВВУВКГ, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ВДВС Верхньодніпровського РУЮ, згідно якого просить стягнути з відповідача КП ВВУВКГ заборгованість по аліментам в сумі 1811.02 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., та понесені судові втрати в сумі 200 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_2, 1086.60 грн., пеню за несплату аліментів, посилаючись на наступне: у 1997 році вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька -ОСОБА_3

У 2001 році вони припинили стосунки з ОСОБА_2 11.02.2004 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано

27.06.2008 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та прийняла його прізвище ОСОБА_1

За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14.02.2001 року з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 стягуються аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача.

Проте з грудня 2001 року відповідач не сплачує аліменти, про що свідчить довідка КП ВВУВКГ.

Відповідно до довідки заборгованість відповідача за період з 2011 року по 22.05.2012 року заборгованість складає 1811 грн. 02 коп. Аліменти, зазначені в довідці не виплачуються, в зв2язку недостатністю обігових коштів, що приводить до невиплати заробітної плати працівникам в повному обсязі, а відповідно і аліментів.

Таким чином вона не отримує аліменти з вини підприємства, що й стало підставою звернення до суду.

В подальшому позивач уточнила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача ВВУВКГ на її користь понесені судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп., за сплачений судовий збір та 200 грн., за надання послуг по складанню позовної заяви, так як заборгованість по аліментам їй виплачена, та стягнути з відповідача ОСОБА_2, пеню за несплату аліментів в сумі 1086.80 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала відповідно до уточнених позовних вимог, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

Відповідач, представник КП ВВУВКГ проти задоволення позовних вимог заперечувала пояснивши, що відповідач ОСОБА_2, дійсно працює на їхньому підприємстві. Йому нараховується заробітна плата, з якої підприємством відраховується сума аліментів, але взв»язку з тяжким фінансовим положенням підприємства, існує заборгованість як по виплаті заробітної плати так і нарахованим аліментам. Проте позивачці в вересні місяці виплачена заборгованість по аліментам в повному обсязі, а понесені нею судові витрати документально не підтверджені.

Відповідач ОСОБА_2, позовні вимоги не визнав, пояснивши, що він працює офіційно, з його заробітної плати відраховуються аліменти, а невиплати їх позивачці здійснюється не з його вини, а з вини підприємства, яке їх своєчасно не виплачує, як своєчасно і не виплачує йому заробітну плату.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. представник ВДВС Верхньодніпровського РУЮ пояснила. що позивачці аліменти не виплачуються з вини підприємства, яке нараховує аліменти, але їх вчасно не виплачує, мотивуючи це скрутним матеріальним становищем. Тому позивачці ВДВС Верхньодніпровського РУЮ було рекомендовано звернутись саме до підприємства з позовом про стягнення заборгованості по аліментам.

Суд, вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення судових витрат підлягають задоволенню частково, а в частині стягнення пені по аліментам задоволенню не підлягають за наступними підставами.

Судом встановлено, що у 1997 році позивач зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки та відповідача ОСОБА_2, народилась донька -ОСОБА_3

У 2001 році позивач припинила шлюбні стосунки з ОСОБА_2, а 11.02.2004 року шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, було розірвано

27.06.2008 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та прийняла його прізвище ОСОБА_1

За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14.02.2001 року з відповідача ОСОБА_2, на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь позивачки стягуються аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача.

Відповідно до довідки КП ВВУВКГ заборгованість по аліментам перед позивачкою за період з 2011 року по 22.05.2012 року складає 1811 грн. 02 коп. Аліменти, зазначені в довідці не виплачуються, в зв»язку недостатністю обігових коштів на підприємстві, що приводить до невиплати заробітної плати працівникам в повному обсязі, а відповідно і аліментів.

Таким чином на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлено, що несплата аліментів позивачці на утримання доньки, виникла не з вини відповідача ОСОБА_2, а з вини підприємства на якому він працює, яке не виплачувало суму нарахованих аліментів, мотивуючи складним матеріальним становищем.

Також судом встановлено, що після подання позивачкою позову, відповідач КП ВВУВКГ в вересні місяці сплатив позивачці заборгованість по аліментам в повному обсязі, що підтверджується, довідкою про суми нарахованих аліментів та копіями видаткових касових ордерів. В зв»язку з чим позивачка відмовилась від позовних вимог в цій частині.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів не підлягають задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов»язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, розмір аліментів може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Виходячи зі змісту ст.. 196 СК України пеня за несвоєчасну сплату аліментів може бути стягнена лише з платника аліментів та у випадку доведеності вини платника аліментів у виникнення заборгованості по сплаті аліментів.

З наданих суду доказів вбачається, що платник аліментів -відповідач ОСОБА_2, працює, з його заробітної плати підприємством своєчасно відраховувались аліменти, але не виплачувались позивачці. Таким чином , у виникненні заборгованості по аліментам судом встановлена вина не платника аліментів ОСОБА_2, а вина підприємства на якому він працює -відповідача КП ВВУВКГ. Так як платник аліментів ОСОБА_2. отримував заробітну плату без сум нарахованих аліментів, і отримував її також несвоєчасно, що визнається відповідачем КП ВВУВКГ.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2,. пені за несвоєчасну сплату аліментів, задоволенню не підлягає за відсутності його вини.

З відповідача КП ВВУВКГ, також не може бути стягнена пеня за несплату аліментів. Так як законом передбачено її стягнення лише з платника аліментів, яким є ОСОБА_2, крім того таких вимог до відповідача КП ВВУВКГ позивач не ставить.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред»явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Так як позивачка, не підтримує своїх позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам за тими підставами, що відповідач КП ВВУВКГ задовольнив їх після перд»явлення позову, суд вважає, що з відповідача ВВУВКГ, підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в сумі 214 грн.30 коп. та частково підлягають стягненню витрати за надання правої допомоги в сумі 100 грн., які підтверджуються квитанцією про їх сплату, так як позовні вимоги позивача задоволені частково.

Керуючись ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 пені за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 1086.60 грн.. за період з січня 2012 року по 22 травня 2012 року позивачу -ОСОБА_1 - відмовити

Стягнути з комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства «Дніпропетровська обласна рада» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 214 грн 30 коп., за сплачений судовий збір, та 100 грн., на відшкодування витрат за надання правової допомоги

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Головуючий.