Постанова № 28985789, 30.01.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0310/3585/2012 Провадження №33/773/32/13 Суддя в 1 інстанції: Чишій С.С. Категорія:ст. 471, 472 МК України Доповідач: Філюк П. Т.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року місто Луцьк

Голова апеляційного суду Волинської області Філюк П.Т.

з участю прокурора Шевчука В.М.,

представника митниці Сагаля А.С.,

скаржниці ОСОБА_3

розглянувши апеляцію ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка проживає в АДРЕСА_1, непрацюючої, на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 13 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 471, 472 МК України та накладено адміністративне стягнення із застосуванням ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 46300 грн. 88 коп. з конфіскацією товару в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_3 - 427 грн. 34 коп. витрат на зберігання товарів в користь Ягодинської митниці.

ОСОБА_3 притягнута до відповідальності за те, що 24.10.2012 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Устилуг»Ягодинської митниці, пасажиром автомобіля «Пежо», номерний знак НОМЕР_1, переміщуючи понад неоподатковувану норму електричний дріт вагою 775 кг. загальною вартістю 46300,88 грн., порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю. Крім того, не заявила за встановленою формою точних відомостей про переміщуваний товар використавши «зелений коридор»як форму декларування шляхом вчинення дії.

У скарзі ОСОБА_3 не оспорюючи правильності кваліфікації її дій за ст. 471 МК України, а саме порушення порядку проїзду в зоні спрощеного митного контролю ("зеленого коридору") вказує, що додаткова кваліфікація дій за ст. 472 МК України є зайвою, оскільки при обранні зони спрощеного митного контролю особа не подає митної декларації. Вважає, що вона двічі притягнена до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення. Крім того зазначає, що суд стягуючи 427 грн. 34 коп. витрати митниці за зберігання тимчасово вилученого товару не вказав на підставі якого конкретно нормативного акта робився розрахунок. Відсутність належних розрахунків вказують на безпідставність нарахування витрат митниці.

Просить постанову Любомльського районного суду від 13 грудня 2012 року, змінити. Скасувати вказану постанову в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та стягнення витрат митниці за зберігання тимчасово вилученого товару та закрити провадження у цій частині. Тимчасово вилучений товар повернути власнику.

Заслухавши скаржницю, яка підтримала апеляцію і просила її задовольнити, прокурора та представника митниці, які просили постанову місцевого суду залишити без зміни, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №1654/20505/2012 від 24 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_3, встановлено, що обравши смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», у неї при огляді було виявлено 103 муфти електричного дроту вагою 775 кг. загальною вартістю 46300,88 грн., що перевищує неоподатковувану норму переміщення товару через митний кордон України, порушивши при цьому порядок проходження митного контролю, передбачений ст. 366 МК України та не заявила за встановленою формою зазначені предмети, тобто вчинила порушення митних правил, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3. у вчиненні інкримінованих їй правопорушень відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами зібраними та дослідженими у передбаченому законом порядку.

Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.472 МК України полягає у незаявленні за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, що викладено в протоколі про порушення митних правил №1654/20505/2012 від 24 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_3 Статтею 297 МК України передбачено три форми декларування -письмову, усну, шляхом вчинення дії.

Відповідно до норм ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Вказане дає підстави для висновку, що при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення товарів вартістю понад 500 євро та/або вагою понад 50 кг громадяни (ст. 374 МК України) зобов'язані обрати загальну смугу пропуску «червоний коридор», подати письмову декларацію і сплатити митні платежі в порядку, передбаченому ч.6 ст.366, ч.4 ст.374 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 переміщувала через митний кордон України 103 муфти електропроводу вагою 775 кг. вартістю 46300,88 грн, що явно перевищує, як сумарну вагу так і сумарну фактурну вартість визначену ст. 374 МК України.

Це дає підстави вважати, що при наведених обставинах ОСОБА_3 порушивши обов'язок дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України з метою уникнення митного оформлення та оподаткування ввізним митом, свідомо заявила про товари не за встановленою письмовою формою, а шляхом вчинення дії, а також заявила неточні та недостовірні відомості про товари (їх вартість до 500 євро та вагу до 50 кг). Відтак в діях ОСОБА_3 є склад порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України і їх слід кваліфікувати за обома статтями.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_3 порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю та вчинила недекларування товарів, тобто вчинила правопорушення, передбачені статтями 471 та 472 МК України.

У відповідності до Порядку відшкодування витрат на зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів та обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731, витрати відшкодовуються платником у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на день розгляду справи у відповідності до Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів, затверджених цим же наказом та складають в даному випадку 1 євро.

При обрахунку витрат строк зберігання обчислюється в календарних днях. Строк зберігання обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів.

Витрати митного органу за зберігання товарів тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, понесені в ході провадження та розгляду справи, відшкодовуються в порядку, визначеному статтями 519 та 520 Митного кодексу України де вказано, що витрати стягуються особи, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення..

З матеріалів справи вбачається, що товар вилучений у ОСОБА_3 розміщений на складі митного органу з 24 жовтня 2012 року (а.с.31). Станом на день розгляду справи офіційний курс євро становив 1 євро = 10,4228 грн. Постановою Любомльського суду від 13.12.2012 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення. Тому суд першої інстанції правомірнно стягнув з ОСОБА_3 витрати на зберігання майна у справі про порушення митних правил у розмірі 427 грн. 34 коп. ( 10,4228 х 41день)

При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_3 ступінь її вини та інші обставини, а тому обґрунтовано обрав їй остаточне стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП - згідно санкції статті 472 МК України.

Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає, а тому, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Любомльського районного суду від 13 грудня 2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Голова апеляційного суду

Волинської області П.Т. Філюк