Постанова № 28982447, 24.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року № 2а-10664/12/1370

« 12» год. « 58» хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючого - судді Карп'як О.О.

при секретарі Голуб О.Є.,

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.12.2012 року № 0002621720/18782 та № 0002611720/18783, -

в с т а н о в и в :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.12.2012 року № 0002621720/18782 та № 0002611720/18783.

Ухвалою від 19 грудня 2012 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивача за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року та винесено податкові повідомлення рішення від 06.12.2012 року № 0002621720/18782 та № 0002611720/18783. Позивач не погоджується з висновками перевірки проведеної відповідачем та вважає, що правомірно сформував податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ «Арс-Трейд», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Львівконфортгруп -К» та ТзОВ «Віктор - Ко», а відтак просить скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002621720/18782 та № 0002611720/18783 від 06.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 січня 2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ФО-П ОСОБА_2, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.11.2012 року № 326/НОМЕР_1/1720 (далі - акт перевірки). За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_2, порушено вимоги:

п.п.7.4.1., 7.4 ст.7, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями в результаті чого донараховано податок на додану вартість за 2010 р. в розмірі 19860 грн.;

п. 186.1 ст. 186, п.п 198.1, п.п.198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - V та донараховано податок на додану вартість за 2011 рік у сумі 23542 грн.;

п. 177.1, п. 177.2, п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VІ та донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 9168, 3 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 06.12.2012 року № 0002621720/18782, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 51817, 50 грн., з них за основним платежем 43402, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8415, 50 грн. та від 06.12.2012 року № 0002611720/18783 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 11460, 37 грн., з них за основним платежем 9168, 30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2292, 07 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.198.2.ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3.ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

В акті перевірки (стр. 17) зазначено: що СПД - ФО ОСОБА_2 у червні, липні, серпні, вересні 2010 року проводив розрахунки з ТзОВ «Віктор і Ко» (код ЄДРПОУ 20799703) за усною домовленістю за запчастини до автомобіля та послуг по їх встановленню про, що свідчить податкові накладні виписані ТзОВ «Віктор і Ко» від 23.06.10 р. № 243 на 10797, 60 грн., від 23.06.2010 р № 244 на 3840 грн., від 14.07.10 р. № 334 на 13372 грн., від 14.07.10 р. № 335 на 3800 грн., від 09.08.10 р. № 552 на 15800 грн., від 09.08.10 р. № 553 на 4000 грн., від 07.09.10 р. № 090703 на 4752 грн.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 30.12.2010 № 3282/23-2/20799703 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Віктор і Ко» ЄДРПОУ 20799703 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 04.11.2010 року. Вищевказаним актом перевірки встановлено, що у ТзОВ «Віктор і Ко» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами. В акті перевірки зроблено висновок, що ТзОВ «Віктор і Ко» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб».

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Віктор Ко» позивач представив суду наступні документи: податкові накладні від 07.09.2010 року № 90703, від 09.08.10 року № 553, від 09.08.10 року № 552, від 14.07.10 року № 335, від 14.07.10 року № 334, від 23.06.10 року № 244, від 23.06.10 року № 243, видаткову накладну № РН-0243 від 23.06.2010 року, акт № 0У-182 здачі - прийняття робіт (надання послуг), видаткову накладну № РН-0332 від 14.07.2010 року, акт № ОУ-071403 здачі - прийняття робіт (надання послуг), видаткову накладну № РН-0552 від 09.08.2010 року, акт № ОУ-080902 здачі - прийняття робіт (надання послуг), акт № ОУ-090703 здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжне доручення № 44 від 14.07.2010 року, платіжне доручення № 45 від 29.07.2010 року, платіжне доручення № 50 від 02.09.2010 року, платіжне доручення № 52 від 17.09.2010 року, платіжне доручення № 55 від 24.09.2010 року.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 року у справі №1-104/11 працівника ТзОВ «Віктор Ко» ОСОБА_3 (директора), звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої статтями 27 ч.2, 28 ч.3, 205 ч.2 КК України на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» за злочин, передбачений ч.2 ст.205 КК України із закриттям кримінальної справи у вказаних частинах. Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав свідчить про доведеність вини вказаних осіб в організації, реєстрації, придбанні та перереєстрації суб'єктів господарювання на малозабезпечених «підставних» осіб за грошову винагороду, а саме ТОВ «Віктор Ко», тобто у фіктивному підприємництві.

Таким чином, суд приходить до висновку про фіктивний характер господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Віктор Ко».

Щодо правовідносин позивача з ТзОВ «Арс Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» судом встановлено наступне.

Як вбачається з акта перевірки (стр.11), при перевірці встановлено, що СПД -ФО ОСОБА_2 до складу валових витрат безпідставно віднесено оплату за запчастини та послуги по їх встановленню за другий, третій, четвертий квартали 2011 року в сумі 61122 грн., чим порушено п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, крім цього згідно отриманої інформації листом УПМ ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012 року № 14421/7/07-30, ТзОВ «Арс Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» фінансово - господарську діяльність не здійснювало, за юридичною та фактичною адресою у 2010 -2012 роках не знаходились, трудові ресурси для здійснення фінансового господарської діяльності відсутні.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Арс Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» позивач представив суду наступні документи: податкові накладні від 26.12.2011 року № 876, від 23.12.2011 року №820, від 11.11.2011 року № 410, від 10.10.2011 року № 180, від 10.10.2011 року № 184, від 14.09.2011 року № 299, від 22.07.2011 року № 458, від 27.06.2011 року № 500, від 14.06.2011 року № 281, від 16.05.2011 року № 126, від 16.05.2011 року № 127, видаткові накладні № РН - 5-16011 від 16.05.2011 року, акт здачі - прийняття робіт від 16.05.2011 року, акт № РН-6-14031 здачі - прийняття робіт, видаткову накладну № РН-6-27005 від 27.06.2011 року, платіжні доручення від 09.06.2011 року № 25, від 30.06.2011 року № 32, від 21.09.2011 року № 60, видаткові накладні № РН- 7-22008 від 22.07.2011 року, № РН-9-14020 від 14.09.2011 року, № РН-10-1023 від 10.10.2011 року, акт здачі - прийняття робіт від 10.10.2011 року, видаткові накладні № РН- 11-1118 від 11.11.2011 року, № РН- 12-2311 від 23.12.2011 року, акт здачі - прийняття робіт № РН- 12-2617, платіжні доручення від 12.07.2011 року № 36, від 12.08.2011 року № 47, від 20.09.2011 року № 59, від 20.10.2011 року № 66, від 26.10.2011 року № 68, від 14.11.2011 року № 74, від 16.12.2011 року № 82, від 23.01.2012 року № 7, від 24.04.2012 року.

Як вбачається з акта перевірки (стр. 15), при перевірці встановлено, що СПД -ФО ОСОБА_2 у січні, лютому, березні, квітні 2010 року проводив розрахунки з ПП «Львівкомфортгруп- К» (код ЄДРПОУ 35383018) за усною домовленістю за запчастини до автомобіля та послуг по їх встановленню про що свідчить податкові накладні виписані ПП «Львівкомфортбуд- К» від 18.01.10 р. № НН -0156 на 4260 грн., від 18.02.10 р. № НН-0288 на 14838 грн., від 10.03.10 р. № НН-0310 на 14900 грн., від 19.04.10 р. № НН-0419 на 19100 грн., від 22.04.10 р. № НН-0421 на 9700 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Львівкомфортгруп- К» позивач представив суду наступні документи: податкові накладні від 22.04.2010 року № НН-0421, від 19.04.2010 року № НН-0419, від 18.02.2010 року №НН - 0288, від 18.02.2010 року №НН - 0288, від 18.01.2010 року № НН - 0156, видаткові накладні № РН-0156 від 18.01.2010 року, № РН- 0288 від 18.02.2010 року, № РН- 0310 від 10.03.2010 року, № РН- 0419 від 19.04.2010 року, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення № 5 від 09.02.2010 року, від 23.02.2010 року № 9, від 12.03.2010 року № 14, від 22.03.2010 року № 17, від 31.03.2010 року № 19, від 14.04.2010 року № 23, від 30.04.2010 року № 24, від 14.05.2010 року № 28, від 19.05.2010 року № 29, від 14.07.2010 року № 42.

В матеріалах справи знаходиться акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС від 16.02.2011 року № 115/23-209/35383018 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Львівкомфортгруп- К» (код ЄДРПОУ 35383018) з питань правильності формування сум податкового зобов'язання та суми податкового кредиту за період з 10.09.2007 по 30.09.2010», яким під час перевірки встановлено, що ПП «Львівкомфортгруп- К» фактично не здійснювало господарської діяльності, немало у власності та користуванні офісних та складських приміщень та не користувалося земельними ділянками та автотранспортними засобами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Відповідно до п.11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі -Правила перевезення), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТзОВ «Арс Трейд», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Львівкомфортгруп- К» та ТзОВ "Віктор Ко" суду не представив. Позивачем не надано доказів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів (шляхових листів, товаро - транспортних накладних, договору, витягу з журналу реєстрації довіреностей чи інших документів).

Суд не бере до уваги подані позивачем постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.10.2012 року та постанову про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення від 22.10.2012 року старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області, оскільки такі не спростовують висновки податкового органу щодо неможливості здійснення контрагентами позивача господарської діяльності.

Згідно пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог. Позивач не надав доказів реальності здійснення операцій з контрагентами ТзОВ «Арс Трейд», ТОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Львівкомфортбуд- К» та ТзОВ "Віктор Ко" не спростував висновків податкового органу, наведених в акті перевірки.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.12.2012 року № 0002621720/18782 та № 0002611720/18783 - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Карп'як