Постанова № 28982517, 29.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року № 813/531/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Олексяк І.Р.

представника позивача Тимківа О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області (далі - УПФУ в Жидачівському районі Львівської області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області), в якому просить суд визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову від 29.12.2012 року ВП №28010574 про повернення виконавчого документа.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.01.2013 року позивачем отримано постанову від 29.12.2012 року ВП № 28010574 про повернення виконавчого документа стягувачеві, а саме виконавчого листа №2а-3053/2011. виданого 07.06.2011 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення із Гніздичівського державного спиртового заводу в користь УПФУ в Жидачівському районі Львівської області боргу в сумі 40 608, 56 грн. Державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві посилається на те, що згідно наказу Міністерства аграрної політики України №779 від 30.11.2010 року Гніздичівський державний спиртовий завод реорганізовано у відокремлений підрозділ (філію) ДП «Укрспирт» без права юридичної особи. Однак, на думку позивача, винесення зазначеної постанови відповідачем є неправомірним, оскільки згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.01.2013 року юридична особа ДП Гніздичівський державний спиртовий завод не виключена з ЄДР. Крім того, державним виконавцем в ході примусового виконання рішення не було вжито всіх заходів, які передбачено п.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. У зв'язку з вищенаведеним, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в обґрунтування позовної заяви та просив суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача, який є суб'єктом владних повноважень та належним чином був повідомлений, відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про дату, час і місце судового розгляду в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності та заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у неї доказів.

За таких обставин, враховуючи скорочені терміни розгляду справи, передбачені ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2011 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2а-3053/2011 року про стягнення з Гніздичівського державного спиртового заводу (Код за ЄДРПОУ 25551043, юридична адреса: 81749, Львівська обл., Жидачівський р-н, смт. Гніздичів, вул. Коновальця 4) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області (ЄДРПОУ 22351485, юридична адреса: 81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Я. Мудрого, 8) 40 608 (сорок тисяч шістсот вісім) гривень 56 коп. боргу (а.с.8).

29.12.2012 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Денисяк Т.Г. винесено постанову ВП №28010574 про повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно якої в процесі вчинення виконавчих дій, встановлено, що згідно наказу Міністерства аграрної політики України №779 від 30.11.2010 року Гніздичівський державний спиртовий завод реорганізовано в відокремлений підрозділ (філію) ДП «Укрспирт» без права юридичної особи. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Вказані обставини виключають можливість виконання даного рішення, а виконавчий документ підлягає поверненню стягувану на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.7). Крім того зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 29.12.2013 року (а.с.7 на звороті).

Супровідним листом від 29.12.2012 року №09-01-45/В-5/730/20092 постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2012 року та виконавчий лист №2а-3053 від 07.06.2011 року скеровано на адресу позивача. Поряд з цим, стягувачеві повідомлено, що відповідно до вимог ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (а.с.6).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Підстави для повернення виконавчого документу стягувачеві визначені ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 1) є письмова заява стягувача; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно; 9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно оскаржуваної постанови від 29.12.2012 року ВП №28010574 про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідач зазначає, що обставиною, яка виключає можливість виконання рішення є те, що боржника (Гніздичівський державний спиртовий завод) реорганізовано в відокремлений підрозділ (філію) ДП «Укрспирт» без права юридичної особи, а виконавчий документ підлягає поверненню на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з наказу Міністерства аграрної політики України від 30.11.2010 року №779 (а.с.18-21) Гніздичівський державний спиртовий завод (код ЄДРПОУ 25551043, Львівська область, Жидачівський район, смт.Гніздичів) реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - ДП «Укрспирт») (код ЄДРПОУ 37199618, місто Київ, вулиця Б.Грінченка, 1) та створено на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи. ДП «Укрспирт» визнано правонаступником майнових прав і обов'язків реорганізованого державного підприємства Гніздичівський державний спиртовий завод.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.01.2013 року (а.с.10-12) юридична особа Гніздичівський державний спиртовий завод (код ЄДРПОУ 25551043) не виключена з ЄДР. Як вбачається з останнього запису проведеної реєстраційної дії: 08.06.2011 року внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано з реорганізацією.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату винесення оскаржуваної постанови від 29.12.2012 року ВП №28010574 відомостей про припинення юридичної особи Гніздичівський державний спиртовий завод (код ЄДРПОУ 25551043) не було внесено, посилання державного виконавця на те, що оскільки в процесі вчинення виконавчих дій, встановлено, що згідно наказу Міністерства аграрної політики України №779 від 30.11.2010 року Гніздичівський державний спиртовий завод реорганізовано в відокремлений підрозділ (філію) ДП «Укрспирт» без права юридичної особи, що виключає можливість виконання рішення - є неправомірним та необґрунтованим.

Крім того, доказів того, що виконавчий документ підлягає поверненню стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення) відповідачем суду не подано.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, на відповідність яким адміністративний суд перевіряє рішення та дії суб'єктів владних повноважень. Так, у випадку оскарження рішення суб'єкта владних повноважень адміністративний суд перевіряє чи прийняте воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, а також враховуючи скорочені строки розгляду справ даної категорії, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення.

За таких обставин, вимога позивача про скасування постанови відповідача ВП №28010574 від 29.12.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві підлягає задоволенню.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №28010574 від 29.12.2012 року винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяком Т.Г. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2013 року

Суддя Костецький Н.В.